Криворізький залізорудний басейн: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
{{редирект|Кривбас}}
'''Криворізький залізорудний басейн''' — найбільший в [[Україна|Україні]] [[басейн корисної копалини|басейн]] з покладами багатих [[Залізні руди|залізних руд]], головний [[Гірничорудна підгалузь України|гірничовидобувний]] центр країни, розташований на території [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області.]]
== Історія ==
[[Файл:Olexander Paul.jpg|thumb|upright|[[Поль Олександр Миколайович|Олександр Поль]]]]
Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині [[XIX століття|XIX ст]]. Початок використання залізних руд пов'язано з ім'ям [[Поль Олександр|Олександра
Першу геологічну карту Кривбасу створив [[Конткевич Станіслав|С. О. Конткевич]].
== Характеристика басейну ==
[[Файл:1899_in_Kryvyi_Rih_10.jpg|ліворуч|міні|[[Гданцівський чавуноливарний завод]]. Рудники заводу, 1899.]]
У геоструктурному відношенні являє собою [[синклінорій]] у межах [[Український щит|Українського щита]]. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією [[Протерозойський еон|протерозою]]. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66%) є значні запаси бідних (22…38% заліза) руд — залізистих [[Кварцит|кварцитів]], що потребують збагачення.▼
Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні річок [[Саксагань]] та [[Інгулець (річка)|Інгулець]] від [[Жовті Води|Жовтих Вод]] до широти [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], займаючи площу понад трьохсот км².▼
Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залі-зисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічні руди]], які збагачені в зоні [[Гіпергенез|гіпергенезу]]. До цього типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: [[Новокриворізька світа|новокриворізької]], [[Скелеватська світа|скелеватської]], [[Саксаганська світа|саксаганської]], [[Гданцівська світа|гданцівської]], [[Глеєватська світа|глеєватської]] . Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і▼
▲У геоструктурному відношенні являє собою [[синклінорій]] у межах [[Український щит|Українського щита]]. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією протерозою. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66%) є значні запаси бідних (22…38% заліза) руд — залізистих кварцитів, що потребують збагачення.
кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. [[Рудне тіло|Рудні тіла]] пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіо-нального простягання.▼
▲Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні річок Саксагань та Інгулець від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища, займаючи площу понад трьохсот км².
▲Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залі-зисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До цього типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: [[Новокриворізька світа|новокриворізької]], [[Скелеватська світа|скелеватської]], [[Саксаганська світа|саксаганської]], [[Гданцівська світа|гданцівської]], [[Глеєватська світа|глеєватської]] . Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і
▲кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. Рудні тіла пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіо-нального простягання.
* ристість знаходиться в межах 18-25%. Об'ємна вага їх коливається від 3,3 до 3,8 т/м<sup>3</sup>. Масова частка вологи в рудах не перевищує 4-4,5%.
Рядок 47 ⟶ 48:
== Видобувні роботи ==
[[Файл:12-110-0164._Адмінбудинок_рудоуправління.JPG|міні|Будинок рудоуправління ім. Кірова, вулиця Симбірцева]]
Багаті руди басейну розробляють шахтним способом, а бідні — [[Кар'єр|кар'єрним]]. Шахти входять у виробниче об'єднання «[[Кривбасруда]]», [[Рудник|рудники]] «<nowiki/>[[Рудник «Суха Балка»|Суха Балка]]<nowiki/>» і [[Рудник імені Кірова (Кривбас)|ім. Кірова]]. Максимальний обсяг видобутку багатих руд на шахтах басейну, досягнутий в 1975 році, склав 48,7 млн тонн. Максимальний річний видобуток товарної залізної руди в 120 мільйонів тонн був досягнутий у 1978 році. Значними темпами обсяги виробництва залізної руди почали знижуватися з 1991 року, і в 1997 році видобуток багатих руд склав всього 10 млн тонн.▼
▲Багаті руди басейну розробляють шахтним способом, а бідні — кар'єрним. Шахти входять у виробниче об'єднання «[[Кривбасруда]]», рудники «Суха Балка» і ім. Кірова. Максимальний обсяг видобутку багатих руд на шахтах басейну, досягнутий в 1975 році, склав 48,7 млн тонн. Максимальний річний видобуток товарної залізної руди в 120 мільйонів тонн був досягнутий у 1978 році. Значними темпами обсяги виробництва залізної руди почали знижуватися з 1991 року, і в 1997 році видобуток багатих руд склав всього 10 млн тонн.
Промисловий комплекс басейну на поч. XXI ст. може видобути щорічно до 190 млн т сирої залізної руди і переробити її в 70 млн т товарної продукції. На початку XXI ст. в басейні діють 9 шахт, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, що ведуть видобуток руди на 9 кар'єрах. Усього з початку промислового освоєння надр Кривбасу видобуто 5,5 млрд т залізорудної сировини. На 01.01.2003 року щороку видобувається близько 50 млн т, у тому числі відкритим способом 37 млн т. Перспективи басейну пов'язані з подальшим поширенням виробництва залізних руд за рахунок збагачених оксидованих залізистих кварцитів і значного збільшення видобутку магнетитових кварцитів підземним способом.
| |||