Герард Маеля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tyverets (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 61:
* Випадок стався у місті Бучіно. Коли св. Ґерард виходив з одного дому, за ним вибігла молода дівчина, шоб віддати йому забуту ним хустку. Але святий відповів їй: «Залиш хустку собі, вона ще стане тобі у пригоді». І справді, коли молодій жінці після одруження під час пологів загрожувала смерть, вона згадала про рятівну хустку, єдиний дотик до якої врятував життя їй та її дитині<ref name="RefrensB"/>.
Шанувальники брата Ґерарда зверталися до нього за допомогою навіть після його відходу до Бога. Відомі факти численних дивовижних оздоровлень, пов'язані з іменем, образом чи мощами Ґерарда Маєли:
* Єпископ Вуфінґ із СурінамуСуринаму розповідає, що у квітні 1845&nbsp;р. жінка одного лікаря небезпечно занедужала за 10 днів до народження дитини. Її чоловік запросив трьох інших лікарів і вони всі признали, що пацієнтці вже ніщо не допоможе. Хвора незабаром мала померти. Її ноги захололи, лице й руки почорніли. «Через п'ять хвилин усе закінчиться»,&nbsp;— заявили лікарі. У цей час увійшла побожна жінка з образом і мощами св. Ґерарда, якими непомітно торкнулася вмираючої. Та відразу відкрила очі й сказала, що вона зцілена. Четверо лікарів, які були протестантами, обстеживши щойно вмираючу жінку, признали, що сталося дивовижне зцілення<ref name="RefrensE"/>.
* 1858&nbsp;р. в Конвенті Віттем (Голландія) один редемпторист-студит терпів від постійної нервової недуги, яка не давала йому спокою ні вдень, ні вночі. Через шість тижнів він уже не міг приймати їжу і був дуже ослаблений. Його брати відслужили за нього [[Дев'яниця|дев'ятницю]] до св. Ґерарда. Під кінець дев'ятниці, коли було прийнято Св. Причастя, молодий монах відчув, шо він оздоровлений<ref name="RefrensE"/>.
* Сестра Франка Маргарет, черниця Візиток у Монт-Сейнт-Арманд, що поблизу Ґента, терпіла упродовж шести місяців страшні ревматичні болі. Двоє лікарів марно старались її вилікувати. Почувши про чуда, вдіяні св. Ґерардом, вона відбула дев"ятнпцю на честь Святого, щоб відновити здоров'я. Під кінець дев'ятниці біль був такий сильний, що сестра стогнала і плакала впродовж двох з половиною годин. Останнього дня дев'ятниці біль зник назавжди<ref name="RefrensE"/>.