Вира: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерело, оформлення |
вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Ви́ра''' — грошовий [[Штраф (кримінальне покарання)|штраф]] за [[вбивство]] вільної людини у [[Київська Русь|Київській Русі]].
Походження слова ''вира'' остаточно не з'ясоване: здебільшого воно пояснюється як [[германізм]] і порівнюється з [[давньоверхньонімецька мова|дав.-в.-нім.]] і [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''wërgēlt'' , {{lang-de|Wergelt}}, утвореними від ''wēr'' («чоловік») ''geld'' («відплата, вартість»); [[Макс Фасмер|М. Фасмер]] вважав слово питомо слов'янським і виводив {{lang-x-slav|*vira}} від ''*virъ'' («чоловік», пор. {{lang-lt|výras}}, {{lang-got|wair, wër}}, {{lang-la|vir}}).
Виру сплачував убивця на користь князя, якщо йому вдавалося уникнути кровної помсти. За [[Руська Правда|«Руською правдою»]] помста зі сторони родичів убитого могла бути замінена сплатою 40 гривень. За вбивство ж представника княжої адміністрації потрібно було сплатити подвійну виру (80 гривень). Піввира (20 гривень) сплачувалася за нанесення тяжких тілесних пошкоджень і вбивство невірної жінки. За раба не було вири, а тільки платили кару за пошкодження чужої речі. «Руська правда» знає також поклепну виру й подає способи, як звільнитися від наклепу. У випадку, якщо вбивцю не знаходили, «дику» виру платила вся община — [[верв]], на території якої було знайдено труп вбитого. Після скасування кровної помсти (дивіться [[Закон Руський]]), вира — єдина кара, що накладалася державою на злочинця або на верв (громаду), якщо не викривали вбивцю. Виру для князя збирав княжий урядовець — вирник, який діставав під час служби утримання від верві, так званий вирний поклон.
| |||