Психологія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 117:
За [[Новий час|Нового часу]] психологія продовжує свій розвиток у межах філософських систем [[Рене Декарт]]а, [[Лейбніц]]а, [[Локк]]а, [[Ґартлі]] та інших. Для цього періоду характерним є проникнення в гуманітарне знання концепцій та законів природничих наук.
На українських теренах вивчення психології розгортається в [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянській Академії]]. Курс цієї науки читав [[Ґізель Інокентій|І. Ґізель]] (1600-83), професори Академії [[Баранович Лазар|Л. Баранович]] (1620-93) та Й. Ґалятовський († 1688) приділяли їй увагу в своїх творах, спираючись на філософію Арістотеля в її схоластичній інтерпретації. У 1868 році [[Климентій Миколайович Ганкевич]] видав перший підручник «Психологія», а в 1874 — «Короткий нарис психології для ужитку в школах середніх». Климентій Ганкевич викладав психологію у Чернівецькому університеті і в нього навчався Іван Франко, щоб докінчити студії перервані арештом. У Львові Іван Франко навчався у ще одного відомого психолога — Юліана Охоровича, котрий у 1889 році організував Перший [[Міжнародні психологічні конгреси|Міжнародний Конгрес Психологів]].
Досягненнями періоду XVII—XVIII ст можна вважати:
| |||