Вікіпедія

Хмарочоси України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 41:
[[Файл:Хмарочос Гінзбурга.PNG|міні|праворуч|200пкс|''[[Хмарочос Гінзбурга]] — перший «хмарочос» України ([[1910-ті]] роки)'']]
 
Будівля була настільки дивовижна й висока, що [[паломник]]и з інших міст молилися перед спорудою, уважаючи, що це якийсь [[храм]]. У часи [[Німецько-радянська війна | Німецько-радянської війни]] у «хмарочосі» мешкав розвідник-підпільник [[Кудря Іван Данилович|Іван Кудря]]. До нашого часу будинок не вцілів, його підірвали [[24 вересня]] [[1941]] року війська [[Червона армія|червоної армії]], а повністю розібрали на початку [[1950-ті|1950-х]] років, будуючи [[Готель «Україна» (Київ)|готель «Україна»]].
 
[[1921]] року спорудили «перший львівський хмарочос» — [[Будинок Шпрехера]], це був 7-поверховий [[прибутковий будинок]]. Його власником був найбагатший львівський [[бізнесмен]] [[Йона Шпрехер]]. Це перший будинок у [[Львів|Львові]], що його обладнано було двома швидкісними електричними [[ліфт]]ами.
 
Ще один багатоповерховий будинок збудували в Києві до Другої світової війни, це був відомий [[Будівля Кабінету Міністрів України|Будинок Кабінету Міністрів України]], що має 10 поверхів і 58-метрову висоту<ref>[http://skyscraperpage.com/cities/?buildingID=20544 Government Building]</ref> (67 метрів зі шпилем). Будівництво споруди тривало [[1936]]—[[1938]] роки, головний архітектор був [[Іван Олександрович Фомін]]. Ця будівля досі лишається найбільшою та однією з найвищих адміністративних споруд у місті.<ref>[http://www.granitgolovina.com.ua/news/obekty-z-golovynskogo-granitu/87-budivlya-kabminu Будівля Кабінету Міністрів України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722040508/http://www.granitgolovina.com.ua/news/obekty-z-golovynskogo-granitu/87-budivlya-kabminu |date=22 липень 2011 }} Процитовано 2010-06-07</ref> Вона є перша висотка «[[Сталінський ампір|сталінського ампіру»]]». До [[1991]] року в ній перебував [[Раднарком УРСР]].
 
Останньою «довоєнною» висоткою став київський 10-поверховий конструктивістський [[Будинок УВО на Арсенальній площі]], збудований за планом українського архітектора [[Каракіс Йосип Юлійович|Йосипа Каракіса]] в [[1934]]—[[1940]] роках. Висота будівлі сягала приблизно 35 метрів.
Рядок 53:
=== Харків&nbsp;— велетень конструктивізму (1928—1941) ===
 
Великим кроком у висотне будівництво стало спорудження трьох «[[Харківські висотки|харківських висоток»]]» на [[Площа Свободи (Харків)|майдані Дзержинського]] в тодішній столиці [[УРСР]]&nbsp;— [[Харків|Харкові]].
 
[[Файл:Копия Выставка военной техники (1944).jpg|міні|праворуч|300пкс|''Харківський [[скайлайн]] під час виставки військової техніки ([[1944]])'']]
Рядок 79:
=== «Сталінські висотки» в Україні (1954—1961) ===
[[Файл:Дружба1957.jpg|міні|праворуч|230пкс|''[[Висотний житловий будинок по Хрещатику, 25]] ([[1957]] рік)'']]
Під час післявоєнної відбудови міст [[СРСР]] були й винятки, коли у великих радянських містах почали з'являтися «[[сталінські висотки]]»&nbsp;— багатоповерхівки в стилі «[[сталінський ампір|сталінського ампіру»]]». Найбільшого висотного будівництва зазнала [[Москва]], але й у містах [[Україна|України]] з'явилися три висотки: [[Висотний житловий будинок по Хрещатику, 25]], [[Готель «Україна» (Київ)|Готель «Москва»]] і [[Будинок зі шпилем]].
 
Першу висотку «[[Сталінський ампір|сталінського ампіру»]]» на території УРСР збудували у [[1950]]—[[1954]] роках у [[Харків|Харкові]], це був [[Будинок зі шпилем (Харків)|Будинок зі шпилем]]. Висотка має 11 поверхів і високу [[башта|башту]] з [[шпиль|шпилем]]. До [[1967]] року до «висотки» добудували ще дві житлові будівлі. Сьогодні ця споруда входить до «Сімки архітектурних чудес Харкова».
 
[[Файл:Hotel ukraine.jpg|міні|праворуч|230пкс|''Готель «Москва» (нині [[Готель «Україна» (Київ)|Готель «Україна»]])'']]
Рядок 115:
* [[1986]] року&nbsp;— 19-поверховий, 81-метровий [[Готель «Луганськ» (Луганськ)|Готель «Луганськ»]] у [[Луганськ]]у.
 
Найвищим готелем, збудованим за радянських часів, став 27-поверховий [[Готель «Турист»|«Турист»]], хмарочос заввишки 93 метри. Будували готель з [[1970]] по [[1987]] рік, на його будівництво було витрачено 11 млн [[карбованець|карбованців]].<ref>{{cite web|url=http://skyscraperpage.com/cities/?buildingID=72805|назва=Готель «Турист»|веб-сайт=skyscraperpage.com|дата-доступу=10 лютого 2010}}</ref> Будівля налічує 486 номерів, 250 машиномісць на двох стоянках, і може одночасно комфортно розмістити 988 людей. Навіть насьогодні будинок офіційно лишається одним із найвищих готелів України.
 
Але найвищим готелем УРСР мав стати [[Готель «Парус» (Дніпро)|«Парус»]] у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]], за проектом він мав мати 32 поверхи<ref>Включаючи технічні поверхи в надбудові</ref> і 114 метрів заввишки. Готель на 996 місць мав стати новим символом міста й Півдня СРСР<ref>{{cite web|url=http://sicheslav.50g.com/patriot17.htm|назва=Дніпровський фантом|веб-сайт=sicheslav.50g.com|дата-доступу=23 квітня 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100721094844/http://sicheslav.50g.com/patriot17.htm|archivedate=21 липень 2010|deadurl=yes}}</ref>. Але починаючи з [[1987]] року темпи спорудження почали меншати, а з [[1995]] їх зовсім припинили. Сьогодні власником довгобудови є ПП «Ромбус-Приват», що зобов'язане завершити будівництво до [[2015]] року.
Рядок 137:
[[12 червня]] [[1975]] року розпочали будівництво перших дніпровських [[хмарочос]]ів&nbsp;— [[Висотки на масиві Перемога (Дніпро)|житлових будинків на Перемозі]], в народі&nbsp;— «Свічок» (31 поверх; 101 метр<ref>[http://krivoyrog.dp.ua/news/view.php?data=20090722175404 Дніпропетровські «Свічки»] Процитовано 2010-02-10</ref>). Вже у [[1979]] році одна «свічка» була завершена і заповнювалася першими жителями. Цей [[хмарочос]] був не тільки найбільш-поверховим з усіх, але й став найвищим хмарочосом [[Україна|України]]. В [[1983]] році виросла ще одна така будівля, але на два поверхи менша, а запроектована третя свічка так і не була реалізована, заклали лише фундамент.
 
[[Файл:Будівля Мінторгівлі на Львівській площі в Києві.jpg|міні|праворуч|170пкс|''«[[Будинок Торгівлі (Київ)|Будинок Торгівлі»]]» ([[2009]] рік)'']]
 
Також в українській столиці та інших великих містах будувались і офісні багатоповерхівки.
Рядок 155:
== Сучасні хмарочоси України (з 1991) ==
 
Першим хмарочосом, що з'явився за часів вже незалежної України став 97-метровий [[Будинок Національної телекомпанії України]] у Києві, що будувався з [[1983]]—[[1992]] роки. Сьогодні в ньому працюють три телеканали: «[[1+1 (телеканал)|1+1»]]», «[[Перший національний|УТ-1»]]» і «[[ТРК Україна]]».<ref>[http://24.ua/news/show/id/49708.htm 6 найвищих будинків Києва]</ref>
 
Також в [[1990-ті]] роки в країні масово будували будинки 14—24 поверхів, найвищі з них&nbsp;— київські 24-поверхівки на вулиці Героїв Сталінграда 16-Б і В, заввишки майже 90 метрів (збудовані [[1994]] року).<ref>[http://skyscraperpage.com/diagrams/? Хмарочоси 1990-х років в Україні]</ref>
 
=== Київ ===
[[Файл:БЦ Парус як вітрило розсікає міські вулиці.JPG|thumbміні|170пкс|''[[Бізнес-центр «Парус» (Київ)|«Парус»]]&nbsp;— найвищий український хмарочос до [[2010]] року]]
Київ&nbsp;— столиця українських хмарочосів, лише за останні 10 років було збудовано більше двохсот будинків 20—49 поверхів.<ref>[http://skyscraperpage.com/diagrams/?searchID=48651281 skyscraperpage: Хмарочоси від 2000 року]</ref>
 
Рядок 173:
З великим відривом Київ випереджає інші [[міста України|українські міста]] за кількістю будинків які мають 20 або більше поверхів, їх кількість перевищує 400, і ця цифра зростає.<ref>[http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=803874&page=10 Підрахунок 20+ в Києві на www.skyscrapercity.com]</ref>
 
[[Файл:Towers from Embankment.jpg|міні|праворуч|170пкс|''Житловий комплекс «[[Житловий комплекс «Башти»|Башти»]]»'']]
 
=== Дніпро ===
Рядок 189:
Головну частину комплексу, 54-поверховий хмарочос «Брама» планували почати будувати після зведення БЦ «Перехрестя», після 2014 року будівництво було заморожене на невизначений термін.
 
[[Файл:Kings tower 3.jpg|міні|праворуч|170пкс|''«[[Житловий комплекс «Королівська вежа» (Донецьк)|Королівська вежа»]]»]]''
 
=== Донецьк ===
У [[Донецьк]]у сучасні хмарочоси стали з'являтися всього 5 років тому. Першим хмарочосом, що перетнув відмітку в 100 метрів став збудований в [[2008]] році, 103,4-метровий [[Проспект Ілліча, 19з (Донецьк)|житловий будинок на Проспекті Ілліча 19з]], будівля лишається однією з найвищих в місті та прикрашає відомий проспект.
 
Вже в [[2008]] році відкрилась відома «[[Житловий комплекс «Королівська вежа» (Донецьк)|Королівська вежа»]]»&nbsp;— 29-поверховий, 112-метровий хмарочос є найвищою будівлею міста.
 
За останні декілька років в [[Донецьк]]у спорудили декілька хмарочосів і почав вимальовуватись [[скайлайн]] хмарочосів. Найновіші з них: [[Офісний центр «Конгресс-холл»]] і [[Торгово-офісний центр «Green Plaza»]], 23-поверховий [[Готельний комплекс «Вікторія»]], 26-поверховий [[Житловий комплекс «Панорамний»]] і 110-метровий [[Бізнес-центр «Північний»]].
Рядок 480:
 
== Українські хмарочоси в культурі і мистецтві ==
[[Файл:KhNU R.jpg|rightправоруч|150px|thumbміні|''Дім Проектів на ювілейній монеті'']]
Вперше український хмарочос [[реклама|розрекламовувався]] як архітектурна цінність у [[1912]] році, це був [[Хмарочос Гінзбурга]], який величався «гігантом» у туристичному довіднику «Супутник по місту Київ».
 
Рядок 541:
{{медаль}}
 
[[Категорія:Хмарочоси України|* ]]
[[Категорія:Архітектура України]]
[[Категорія:Містобудування України]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарочоси_України