Вікіпедія

Феодосія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 195 674 редагування
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 46:
Місто є важливим осередком тютюнової промисловості (Феодосійська тютюнова фабрика, заснована [[1861]] р.); заводи: [[Фск "Море"|«Море»]], механічний, арматурний, «Буддеталь», соків; панчішна, мебльова, офсетна фабрики, комбінат будівельних матеріалів, харчова промисловість.
 
Політехнікум, [[Феодосійська національна картинна галерея|картинна галерея ім. І. Айвазовського]] (заснована 1880 р.), [[Феодосійський музей старожитностей|історико-краєзнавчий музей]].
історико-краєзнавчий музей]].
 
Руїни [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезької фортеці]] (рештки мурів і башт).
Рядок 152 ⟶ 151:
}}
З [[північ|півночі]] та [[схід|сходу]] Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Однак, навіть у найхолоднішому місяці року — [[лютий|лютому]] — середня температура повітря часто буває вище нуля. Число годин [[сонячне сяйво|сонячного сяйва]] становить 2265 на рік, що більше, ніж в [[Ялта|Ялті]]. Температура [[морська вода|морської води]] влітку в середньому +19,8 °C, а в [[липень|липні]] — [[серпень|серпні]] до +21,1 °C. Купальний сезон триває 114 днів на рік, з травня по жовтень.
[[Файл:PanoramaFeo2.jpg|thumbміні|centerцентр|1050px|Панорама міста Феодосія з гори Тепе-Оба]]
 
== Історія ==
[[Файл:Kafa. 1616..jpg|thumbміні|Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р.]]
[[Файл:THEODOSIA 01.jpg|thumbміні|leftліворуч|250px|[[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]]]]
 
{{main|Історія Феодосії}}
Рядок 168 ⟶ 167:
* [[1475]] — османи [[Кефінський еялет|опанували місто, почався османський період його історії]]. У цей час у Кафі діяв один із найбільших невільничих ринків. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей вивозили кораблями в усі куточки тогочасного мусульманського світу. Через Кафу проходили шляхи більшості невільницьких караванів, власниками яких були як піддані Кримського ханства (татари, османи, греки, вірмени, італійці), так і навіть деякі руські князі та козаки..
* [[1568]] засновано османський [[Кефе (еялет)|еялет Кефе]] з центром у місті Кафа;
* [[1616]] — Запорожці на «[[чайка (човен)|чайках»]]» під проводом гетьмана Петра Сагайдачного знищили османський флот і захопили Кафу;
* [[20 липня]] [[1771]] — під час [[Російсько-турецька війна 1768—1774|російсько-турецької війни 1768—1774 років]] Кафу захопили [[Запорізьке козацтво|запорозькі козаки]] полковника [[Ковпак Опанас Федорович|Опанаса Ковпака]]. Почався [[Російська імперія|російський період]] історії міста;
* [[1787]] — за наказом [[Катерина II|Катерини II]] місту повернено давню назву Феодосія (за часів імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] воно знову було Кафою, і лише за [[Олександр І (російський імператор)|Олександра I]] затвердилася теперішня назва).
Рядок 281 ⟶ 280:
 
[[Росіяни]] становлять більшість населення Феодосії. За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] в населенні району були присутні наступні етнічні групи:
[[Файл:Національний склад населення Феодосії.PNG|thumbміні|400px|rightправоруч|Національний склад населення Феодосії<ref name="СтатАРК-язык" /><ref name="nac">Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.</ref>]]
* [[Росіяни в Україні|росіяни]]&nbsp;— 78536&nbsp;— 72,2&nbsp; %
* [[українці]]&nbsp;— 20416&nbsp;— 18,8&nbsp; %
* [[кримські татари]]&nbsp;— 5055&nbsp;— 4,6&nbsp; %
* [[білоруси]]&nbsp;— 1949&nbsp;— 1,8&nbsp; %
* [[вірмени]]&nbsp;— 557&nbsp;— 0,5&nbsp; %
* [[татари]]&nbsp;— 236&nbsp;— 0,2&nbsp; %
* [[євреї]]&nbsp;— 223&nbsp;— 0,2&nbsp; %
* [[Молдовани в Україні|молдовани]]&nbsp;— 184&nbsp;— 0,2&nbsp; %
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 167&nbsp;— 0,2&nbsp; %
* [[поляки]]&nbsp;— 148&nbsp;— 0,1&nbsp; %
* [[грузини]]&nbsp;— 145&nbsp;— 0,1&nbsp; %
* [[німці]]&nbsp;— 117&nbsp;— 0,1&nbsp; %
* [[греки]]&nbsp;— 109&nbsp;— 0,1&nbsp; %<ref name="СтатАРК-язык" />
 
[[Файл:Языковой состав населения Феодосии.PNG|thumbміні|400px|rightправоруч|Розподіл населення Феодосії за рідною мовою<ref name="СтатАРК-язык" />]]
Згідно з даними Організації єврейських громад Україні в 1989 році в Феодосії проживало 193 єврея<ref>{{Cite web |url=http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |title=Организации еврейских общин Украины |accessdate=22 січень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120121104132/http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |archivedate=21 січень 2012 |deadurl=yes }}</ref> (0,2&nbsp; %).
 
Мовний склад населення міськради відрізняється однорідністю, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим феодосійці назвали рідною<ref name="СтатАРК-язык">
Рядок 314 ⟶ 313:
}}
</ref>:
* [[Російська мова в Україні|російська мова]]&nbsp;— 87,4&nbsp; % (94,2 тис. осіб)
* [[українська мова]]&nbsp;— 7,4&nbsp; % (8,0 тис. осіб)
* [[кримськотатарська мова]]&nbsp;— 4,2&nbsp; % (4,6 тис. осіб)
* [[білоруська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp; % (0,3 тис. осіб)
* [[вірменська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp; % (0,3 тис. осіб)
 
Для Феодосії вкрай актуальна проблема [[старіння населення]]. Проблема виникла у зв'язку з тим, що колись феодосійські оборонні НДІ були філіями [[Наука в СРСР|загальносоюзних]] наукових об'єднань, багато працівників яких прагнули в передпенсійному віці перевестися до Феодосії і залишитися жити в південному, тоді ще напівзакритому місті після виходу на [[пенсія|пенсію]].
 
Між загальними переписами населення '''[[перепис населення СРСР 1989 року|1989]]''' і '''[[Перепис населення України 2001|2001]]''' років населення територій, що підпорядковані [[Феодосійська міська рада|Феодосійській міськраді]], скоротилась на 8&nbsp; % з 117,8 тисяч до 108,6 тисяч осіб<ref name="ukrcensus-числ">
.
{{cite web
Рядок 336 ⟶ 335:
|deadurl = no
}}
</ref>; населення власне міста Феодосія скоротилось на 11&nbsp; % (з 83,9 до 74,7 тисяч чоловік)<ref name="pop-stat.mashke.org" />. Склад населення за статтю за даними двох останніх переписів є стабільним: жінки становлять 54&nbsp; % населення '''[[Феодосійська міська рада|міськради]]''', чоловіки&nbsp;— 46&nbsp; %; що на 2001 рік відповідало 58,9 тисячам жінок і 49,7 тисячам чоловіків<ref name="ukrcensus-пол">
.
{{cite web
Рядок 351 ⟶ 350:
</ref>.
 
Населення міста Феодосії становить 76,1&nbsp; %<ref name="Перепись-городское население">за даними перепису населення 2001 року</ref> міського населення території [[Феодосійська міська рада|Феодосійської міськради]]; (''для довідки:'' міське населення міськради Феодосії&nbsp;— 98,1 тис. осіб, сільське 10,5 тис. осіб; що в 2001 році становило відповідно 90&nbsp; % і 10&nbsp; %, порівняно з 1989 роком частка сільського населення зросла з 7 до 10&nbsp; %<ref name="ukrcensus-сельск">
{{cite web
|author = Перепис населення України 2001
Рядок 366 ⟶ 365:
 
<div style="overflow:auto; padding:0px; border:solid 0px;" title="Чисельність населення Феодосії 1897-2009">
[[Файл:Численность населения Феодосии 1897-2009.PNG|thumbміні|centerцентр|800px|<center>Чисельність населення Феодосії 1897—2009<ref name="pop-stat.mashke.org" /></center>]]</div>
 
== Економіка ==
[[Файл:Феодосия 1 рубль 1918 аверс.jpg|thumbміні|200px||Феодосійський [[рубль]] [[1918]] року]]
Основа сучасної економіки Феодосії&nbsp;— курортна галузь<ref>
«Бюджет Феодосии складывается из доходов курортного сезона и средств, полученных от продажи земли и коммунальной собственности»&nbsp;— из выступления на сессии Феодосийского горсовета. <br/>
Рядок 412 ⟶ 411:
=== Курортні заклади ===
Найбільшими санаторно-курортними установами міста є:
* Дитячий санаторій «[[Хвиля (дитячий санаторій)|Хвиля»]]» [[Міністерство охорони здоров'я України|міністерства охорони здоров'я Україна]]
* АТЗТ «Санаторій „[[Схід (санаторій)|СхідСхід“»]]“»&nbsp;— санаторій, якому належать вілли на [[проспект Айвазовського|проспекті Айвазовського]]
* [[Феодосійський військовий клінічний санаторій]] [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]
* «[[України (пансіонат, Феодосія)|України»]]»&nbsp;— пансіонат [[Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча|Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча]] і компанії Гідрострой
[[Файл:Фео Набережная.JPG|rightправоруч|thumbміні|Набережна у Феодосії]]
* «[[Феодосія (пансіонат)|Феодосія»]]»&nbsp;— пансіонат [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]
* «[[України 1 (пансіонат, Феодосія)|України 1»]]»&nbsp;— приватний пансіонат<ref name="tourism.crimea.ua">м: [http://www.tourism.crimea.ua/min_tur/tur_fir/turfir_feod.html Минкурортов АРК // Перечень санаторно-курортных и туристских учреждений Феодосии по состоянию на 01.04.08 г] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111121105049/http://www.tourism.crimea.ua/min_tur/tur_fir/turfir_feod.html |date=21 листопад 2011 }}.</ref>
 
=== Торгівля ===
Рядок 452 ⟶ 451:
{|class="graytable"
|+
| width="29%"|[[Файл:ВП Фео вокзал.jpg|centerцентр|250px]]
| width="5%"|
| width="32%"|[[Файл:Kino krim feodossija.jpg|centerцентр|210px]]
| width="5%"|
| [[Файл:Cerkov sv Ekateriny 085.jpg|centerцентр|200px]]
|-
| align="center"|Привокзальна площа <br/> (будівля&nbsp;— вокзал [[Феодосія (станція)|станції Феодосія]])
Рядок 468 ⟶ 467:
{|
|-
| [[Файл:Феодосия-001.jpg|thumbміні|300px|Вулиця Земська вид в бік [[Тепе-Оба]]]]
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;
| В 1998—2008 роках деяким вулицям Феодосії були повернуті історичні назви (Земська, Адміральський бульвар&nbsp;— колишні Карла Лібкнехта і Рози Люксембург відповідно), іншим дані нові, більш пов'язані з історією міста (проспект Айвазовського, вулиця Богаєвського). Звивисті і круті вулиці історичної частини міста, розташованої на відрогах хребта [[Тепе-Оба]], місцями ще нагадують старий її вигляд. Новий центр, відбудований у повоєнний час на колишній околиці Феодосії XIX століття, має прямокутне планування, порушується лише Пейзажною гіркою. Центральні вулиці Феодосії неширокі, основне дерево в цій частині міста&nbsp;— [[Акація#Інші рослини|акація]]. У нових районах, відбудованих в 1970-1980-ті роки, широкі магістральні вулиці супроводжуються рядами тополь і каштанів. Густі зелені смуги, що йдуть по непарному боку Сімферопольського шосе і по парному боку вулиці Кримській, є справжніми скверами з різноманітним складом дендрофлори.
Рядок 474 ⟶ 473:
 
=== Парки і сквери ===
[[Файл:Феодосия-005.jpg|thumbміні|rightправоруч|300px|Ювілейний парк з [[Фонтан «Доброму Генію»|фонтаном Доброму генію]]]]
* '''Ювілейний парк''' розташований по обидві сторони від пішохідної частини вулиці Горького. У парку розташовані генуезька башта св. Костянтина, міська дошка пошани, фонтан Айвазовського, присвячений дару презентованого їм Феодосії&nbsp;— субашських воді, вічний вогонь і меморіальний комплекс героїв Великої Вітчизняної війни, фонтан Доброму Генію, у формі класичної алегорії зображає жінку І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського.
* '''Морсад''' або Матроський сад&nbsp;— один з найстаріших міських парків, розташований на місці невільничого ринку османських часів.
Рядок 484 ⟶ 483:
=== Архітектура ===
{{see also|Пам'ятки архітектури Феодосійської міськради}}
[[Файл:Карло Боссоли. Феодосия.jpg|thumbміні|rightправоруч|220px|[[Карло Боссолі]]. «Феодосія», 1856]]
Феогдосія, як і інші античні міста (Ольвія, Пантікапей, Тіра, Херсонес), у скіфські часи (VI—III століття до н.&nbsp;е.) мала регулярне планування з розподілом на прямокутні квартали. Феодосія, яка живе своє 26-е століття, змогла зберегти не так багато старовинних будівель&nbsp;— величезний збиток, нанесений [[Німецько-радянська війна|війною]], не заповнений досі. Навіть через без малого сімдесят років на кладці [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезьких веж]] можна розрізнити сліди війни. Вежі й стіни фортеці, в'їзні ворота цитаделі і міст&nbsp;— пам'ятники архітектури XIV—XV століть, спадщина генуезького періоду історії міста. Історичні вірменські і грецькі церкви датуються тим же часом. До османського періоду відноситься [[барбакан]] у вежі святого Костянтина, мечеть і турецькі лазні.
 
Рядок 492 ⟶ 491:
* '''«Генуезька гостиниця»'''&nbsp;— [[Феодосійський музей старожитностей]]
* '''Дім і картинна галерея Айвазовського'''&nbsp;— [[Феодосійська національна картинна галерея]]
[[Файл:ВП Фео дача Стамболи.jpg|thumbміні|rightправоруч|220px|Дача Стамболи]]
* '''Особняк-вілла «Вікторія»'''Абрама Ароновича Крима
* '''Дача «Мілос»''' Ібрагіма Самойловича Крима
Рядок 580 ⟶ 579:
 
=== Пам'ятники ===
[[Файл:ВП памятник Айвазовскому.jpg|thumbміні|rightправоруч|145px|Пам'ятник «Феодосія&nbsp;— [[Айвазовський Іван Костянтинович|Айвазовському»]]»]]
* '''[[Айвазовський Іван Костянтинович|І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовському]]'''&nbsp;— бронзовий пам'ятник, встановлений [[1930]] року на гранітному постаменті перед морським фасадом [[Феодосійська національна картинна галерея|картинної галереї]]<ref name="БСЭ">
{{книга
Рядок 599 ⟶ 598:
** бюст генерал-лейтенанту [[Пресняков Олександр Васильович|Олександру Васильовичу Преснякову]];
** бюст капітану 1 ранга [[Єргомишев Лев Андрійович|Льву Андрійовичу Єргомишеву]];
[[Файл:ВП Феодос десанту.jpg|thumbміні|rightправоруч|145px|Пам'ятник учасникам Феодосійського десанту]]
* '''Витязям морських глубин'''&nbsp;— стела, прикрашена рельєфним зображенням підводного човна. Знаходиться в центрі меморіального комплексу «Алея героїв», встановлена ​​в 2006 році на честь 100-річного ювілею підводного флоту.
* '''[[Коробков Віктор Михайлович|Віте Коробкову]], піонеру-партизану'''&nbsp;— поставлений на зібрані піонерською організацією УРСР кошти; вулиця Горького
Рядок 610 ⟶ 609:
* '''Воїнам-інтернаціоналістам'''(«афганцям») на бічній алеї Комсомольського парку.
* Пам'ятники '''Леніну''' на Привокзальній площі та в парку готелю «Червоні вітрила».
[[Файл:Sokovnin memorial.JPG|thumbміні|rightправоруч|145px|Пам'ятник віце-адміралу Соковніну Миколі Михайловичу]]
* Пам'ятник і арка '''«Феодосії та феодосійка»''' розташовані на місці, раніше зайнятому гарматою (зенітним знаряддям&nbsp;— пам'ятником феодосійському десанту).
* '''Чаша примирення''' на перехресті вул. Кримської і Сімферопольського шосе, знаходиться на місці, що початково призначалося для пам'ятника Андрію Первозванному.
Рядок 631 ⟶ 630:
{|class="graytable"
|+
| width="29%"|[[Файл:ВП Введенская Фео.jpg|centerцентр|190px]]
| width="5%"|
| width="32%"|[[Файл:Панорама.jpg|centerцентр|420px]]
| width="5%"|
| [[Файл:Феодосия-004.jpg|centerцентр|160px]]
|-
| align="center"|Церква в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці, стара будівля міста, початок будівництва&nbsp;— VIII—IX століття
Рядок 648 ⟶ 647:
 
=== Монументальні пам'ятники ===
[[Файл:Пам'ятник Святому апостолу Андрію Первозванному.jpg|thumbміні|rightправоруч|200px|Пам'ятник Святому апостолу Андрію Первозванному]]
{{main|Пам'ятники Феодосії}}
 
Рядок 679 ⟶ 678:
|isbn = 5-7780-0118-5
|тираж =
}}</ref> і письменники, за одним винятком, бували в Феодосії або проїздом, або зупинялися на короткий час в гостях у знайомих. З 16 по 18 серпня [[1820]] року в садибі [[Броневський Семен Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Броневського]] зупинялася родина генерала [[Раєвський Микола Миколайович (батько)|Н.&nbsp;Н.&nbsp;Раєвського]] і мандруючій з ними [[Олександр Сергійович Пушкін|А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]], який у листі братові писав: «…зупинилися у Броневського, людини поважної по непорочній службі і по бідності». Багато пізніше на берегах рукопису першого розділу [[Євгеній Онєгін|«Євгенія Онєгіна»]] з'явиться малюнок скелі з характерними обрисами скелі Золоті ворота, що входить в комплекс заповідника «[[Кара-Даг (вулканічний масив)|Кара-Даг»]]» розташованого західніше міста між селищами [[Коктебель]] та [[Курортне (Феодосійська міська рада)|Курортне]]. [[13 вересня]] [[1825]] року, за розрахунками біографів, з Феодосії в [[Керч]] виїхав [[Олександр Сергійович Грибоєдов|А.&nbsp;С.&nbsp;Грибоєдов]], до цього …"Нині оббігав усе місто, дивовижна суміш вікових стін колишньої Кафи і наших одноденних мазанок…". Чотири рази в Феодосії побував [[Антон Павлович Чехов|А.&nbsp;П.&nbsp;Чехов]] (1888, 1894, 1896, 1898 роки); з листа Антона Павловича:
<blockquote>
Море чудесное, синее и нежное, как волосы невинной девушки. На берегу его можно жить 1000 лет и не соскучиться. Купанье до того хорошо, что я, окунувшись, стал смеяться без всякой причины … Жарища и духота невозможные, ветер сухой и жесткий, как переплет, просто хоть караул кричи. Деревьев и травы в Феодосии нет…
Рядок 768 ⟶ 767:
 
=== Фізкультура і спорт ===
[[Файл:Feodosia Dynamo Stadium2.jpg|thumbміні|rightправоруч|200px|Стадіон «Динамо»]]
[[Файл:Feodosia Shayderov Stadium1.jpg|thumbміні|rightправоруч|200px|Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова]]
У Феодосії розташована велика навчально-спортивна база «Динамо» з кількома тенісними кортами і стадіоном. Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова, названий на честь померлого на його полі мера Феодосії [[Шайдеров Володимир Олександрович|Володимира Олександровича Шайдерова]], дозволяє проводити змагання з різних видів спорту. З історії феодосійського футболу відомо, що в першій групі чемпіонату Криму в [[1967]] брали участь феодосійський «Авангард» і [[Щебетовка|Щебетовський]] «Коктебель», в перших іграх [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої ліги Україна]] брала участь феодосійська команда «[[Море (футбольний клуб)|Море»]]», в 2007 році «Кафа» (Феодосія) посіла 3-е місце у чемпіонаті Криму. Серед футбольних команд проводяться регулярні змагання&nbsp;— літня і зимова першості, а також Кубок міста. Відкритий зимовий чемпіонат Феодосії з футболу&nbsp;— основне футбольне змагання м. Феодосії. Володарем Кубка 2010 року і переможцем Відкритого зимового чемпіонату міста сезону 2009/2010 є [[Спортивний клуб «Вимпел-Феодосія»|СК «Вимпел»]] спортивної громадської організації «Вимпел-Феодосія».
 
Крім зазначених вище «Динамо» і «Кристала» є стадіони у СЗШ №&nbsp;17 і 9, інтернаті, політехнікумі.
Рядок 800 ⟶ 799:
 
== Посилання ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кафа] // {{УМЕ5|сторінки=615}}
{{Вікіпосилання
|Тема = Феодосія
Рядок 828 ⟶ 827:
 
== Література ==
* ''О.&nbsp;О.&nbsp;Немировський.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Феодосія] // {{ЕІУ|10|286-290}}
* ''Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В.''&nbsp;Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір.&nbsp;— Харків: Точка, 2017.— 260 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-617-669-209-6</nowiki>
* {{ЕУ}}
Рядок 842 ⟶ 841:
{{Authority control}}
 
[[Категорія:Феодосія| ]]▼
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
▲[[Категорія:Феодосія]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Феодосія