Вікіпедія

Полтава: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 36:
| мер =
}}
[[Файл:Вигляд Олександрівського майдану в Полтаві.jpg|thumbміні|300 px|праворуч|Олександрівський майдан. 1800-ті роки]]
[[Файл:План Полтавської фортеці (1722 р.).jpg|thumbміні|300 px|праворуч|План [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] (1722 р.)]]
 
'''Полта́ва'''&nbsp;— [[Список міст обласного значення в Україні|місто обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. [[Історичне населене місце]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» №&nbsp;878 від 26.07.2001&nbsp;р.]</ref>.
 
Населення&nbsp;— 288&nbsp;тис. осіб ([[2019]]).
Рядок 56:
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається [[899]] рік. Засноване IX&nbsp;ст. [[Сіверяни|сіверянами]] як форпост поперед [[Посульська оборонна лінія|Посульської лінії]] укріплене першопоселення на [[Іванова гора (Полтава)|Івановій горі]] поклало початок розвитку давньоруського [[Городище (укріплення)|граду]] [[Чернігівське князівство|Чернігівського]], а згодом [[Переяславське князівство|Переяславського]], князівств Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV віків. Наявні археологічні свідчення<ref>Супруненко О. Б., Пуголовок Ю.&nbsp;О.&nbsp;Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина 1&nbsp;— Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2015.&nbsp;— 180 с. (21 с.): іл. + XII кол. вкл.&nbsp;— ISBN 978-966-8999-65-9</ref> погрому поселення [[Дружина (військо)|дружиною]] [[Борис-Роман Володимирович|Бориса Володимировича]] на початку XI ст<ref>Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И.&nbsp;И.&nbsp;Срезневский.&nbsp;— СПб.: Типография ИАН, 1860 (11-12с.) {{ref-ru}}</ref>.
 
Першу літописну згадку про місто містить [[Іпатіївський літопис|Іпатіївський список]] «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ»]]» 1174 року<ref name="litopys.org.ua"/>. [[Монголо-татарська навала]] 1240&nbsp;р. не завдала шкоди Полтаві, жодних тогочасних руйнувань не виявлено. Вважається що тогочасний град був знищений у 1399-му році після [[Битва на Ворсклі|битви з ординцями Тімур-Кутлука]]<ref name="ReferenceA">[[Бажан Олег Григорович|Бажан О. Г.]] Полтава {{ЕІУ|8|358}}</ref>.
 
Згідно родоводу Глинських складеного в XVI&nbsp;ст. згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя [[Вітовт]]а котрий нібито передав її до правління князю [[Олександр Глинський|Олександру Глинському]]. У 1482 на місто здійснив набіг [[Менґлі I Ґерай]]. З 1503-го Полтава належала князю [[Глинський Михайло Левович|Михайлу Глинському]]. У 1508 року вона була в нього відібрана королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]] за участь в антиурядовому повстанні однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять [[Глинські|Глинських]]&nbsp;— Байбуза. Втім ці відомості вважаються недостовірними<ref name="ReferenceA"/>.
Рядок 70:
 
=== У складі Російської імперії ===
[[Файл:Хресна хода в Полтаві 1909.jpg|праворуч|thumbміні|300 px|Хресна хода приурочена до 200-річчя перемоги в Полтавській битві.]]
[[Файл:Полтава. Будинок губернського земства 1.jpg|thumbміні|300 px|праворуч| Будинок губернського земства. Архітектор [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевський]]. Поч. XX&nbsp;ст.]]
[[Файл:Корпусный парк.jpg|thumbміні|300 px|праворуч|Ансамбль [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]] (вид згори).]]
 
До поч. XIX&nbsp;ст. Полтаву відвідували цариця [[Катерина II]], полководці [[Суворов Олександр Васильович|О.&nbsp;Суворов]], [[Кутузов Михайло Іларіонович|М.&nbsp;Кутузов]], який певний час очолював [[Пікінерні полки|Полтавський легкокінний полк]]. Невеличке містечко з чепурними біленими будиночками, храмами у стилі [[Українське бароко|козацького бароко]] залишилося на віки занотоване у подорожніх записах відомих мандрівників.
Рядок 86:
Велике значення для місцевої економіки мало переведення у 1852-му до Полтави [[Іллінський ярмарок|Іллінського ярмарку]], що був одним з найбільших у тогочасній імперії<ref>[[Історія міст і сіл Української РСР]]: В 26 т. Полтавська область АН УРСР. Інститут історії.&nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.&nbsp;— 1027 с.</ref>.
 
У 1861-му починає діяти місцева «[[Громади (товариства)|Громада»]]», серед найактивніших діячів якої [[Лобода Віктор Васильович|В.Лобода]], [[Пильчиков Дмитро Павлович|Д.Пильчиков]], [[Кониський Олександр Якович|О.Кониський]], [[Милорадович Єлизавета Іванівна|Є.Милорадович]] та інші. Освітньою основою становлення Полтави як осередку духовного життя стали відкриті до середини XIX&nbsp;ст. повітове училище, чоловіча гімназія, [[Полтавський інститут шляхетних дівчат]], [[Полтавське духовне училище|духовне училище]] при Хрестовоздвиженському монастирі, [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Кадетський корпус]], школи садівництва та краснописців, а також губернська публічна бібліотека і газета «[[Полтавские губернские ведомости]]». До початку 1860&nbsp;р. у місті з 30 тис. жителів, було відкрито також жіночу гімназію, щоденну та 5 суботніх і недільних шкіл. Для них місцеві вчителі видали граматист й український правопис, а [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченко]] надіслав 1000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря»]]». В Полтаві вчилися й формували свій майбутній творчий геній математик [[Остроградський Михайло Васильович|М. Остроградський]], письменники [[Глібов Леонід Іванович|Л.Глібов]], [[Старицький Михайло Петрович|М.Старицький]], [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголь]], вчений і громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|М.Драгоманов]], вчені-ентомологи брати [[Оглоблін Олександр Олексійович|Олекса]] та [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Дмитро]] Оглобліни та інші.
 
Помітне і тільки їй властиве місце посіла Полтава в капіталістичному розвитку [[Російська імперія|Російської імперії]] другої половини XIX&nbsp;— поч. XX&nbsp;ст. Місто не стало індустріальним: хоч на початку 1870&nbsp;р. у ньому з'явилася залізниця з депо і майстернями, а в 1889&nbsp;р.&nbsp;— чавуноливарний завод. Проте загалом до 1914&nbsp;р. у 60-тисячному губернському центрі переважали невеликі підприємства.
Рядок 108:
Військові дії IIї СВ, перетворили значну частину міста, в котрому на честь перемоги в [[Харківська операція (1942)|Харківській операції]] з візитом перебував [[Адольф Гітлер]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs Гітлер у Полтаві]</ref>, на руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За даними часів [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] було розстріляно і закатовано [[Полтавський концентраційний табір|18200 полтавців]] (переважно євреї<ref>[https://web.archive.org/web/20131217224435/http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/poltava.htm Німецький терор (1941-43) Полтавщина (Архів сайту)]</ref>), в тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено 20800 осіб.
{{main|Історія євреїв у Полтаві#Голокост у Полтаві}}
Перша за ліком полтавська [[Допоміжна поліція Третього Рейху|поліція]] мала назву «служба охорони та порядку міста Полтави», яка напряму підпорядковувалася військовому [[комендант]]у міста. Вона проіснувала до жовтня 1942 року, коли після приїзду націоналістів із західних областей все її керівництво було зміщено з посад&nbsp;— на їхні місця поставлені націоналісти. Також змінили структуру організації, яка отримала нову назву&nbsp;— «<nowiki/>[[Українська допоміжна поліція|українська поліція]]<nowiki/>» ({{lang-de|Ukrainische Hilfspolizei}}). «УП» діяла у Полтаві до 9 грудня 1942 року, після чого весь її склад було заарештовано німцями, а самі підрозділи реорганізовано у, очолювальні виключно німцями, «[[Шуцманшафт (Третій Рейх)|Шуцманшафти»]]»<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/blog/1752|title=Нашивки, зброя та українці: як під час окупації Полтави працювала нацистська поліція|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-06-28}}</ref>.
 
У місті діяли ланки [[Організація українських націоналістів (мельниківці)|ОУН(м)]] (її очолював міський голова [[Борківський Федір|Федір Борковський]]) та [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] («Ярослав Мудрий»). Також діяло місцеве відділення [[Український Червоний Хрест|Українського Червоного Хреста]] (голова [[В'юн Галина Іванівна]]), але 1942&nbsp;р. воно було розформоване, а замість нього створено «благодійний відділ» військової управи. Згідно тогочасного перепису 90&nbsp; % мешканців становили українці. За активності «мельниківців» від листопада 1941-го було узято під контроль місцеву газету, активізувалося культурне життя міста, відкрито два українських театри. Від 1942-го ставлення окупантів до [[Український націоналізм|національного руху]] змінилося: було розстріляно Борковського та газетну редакцію, масмедіа узяті під жорсткий контроль<ref>Джон Армстронг Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. П.&nbsp;В.&nbsp;Бехтин.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2008.&nbsp;— 368 с. (308—309 с.)&nbsp;— ISBN 978-5-9524-3894-1.</ref>.
 
23 вересня 1943&nbsp;р. до Полтави увійшла Червона Армія. У грудні 1943&nbsp;р. до Полтави було завезено 12&nbsp;тис. шкільних підручників і 4 тис. наукових та художніх книг. У 7 школах відновили навчання понад 10 тис. учнів. Повернулися з евакуації і розпочали заняття педагогічний, інженерів сільськогосподарського будівництва і сільськогосподарський інститути (в січні 1945&nbsp;р. в них уже навчалося 1,5 тис. студентів).
 
У червні&nbsp;— вересні 1944 року [[Авіабаза Полтава|полтавський аеродромний вузол]] було залучено у спільній радянсько-американській військовій операції «Френтік». За період операції авіабази 169 АБОН було використано для обслуговування і підготовки 1030 американських літаків, зокрема 529 «[[Boeing B-17 Flying Fortress|Літаючих фортець»]]», 395 «[[North American P-51 Mustang|Мустангів»]]», 106 «[[Lockheed P-38 Lightning|Лайтнінгів»]]». За 18 рейдів здійснено 2207 літако-вильотів, на об'єкти противника скинуто 1955 тонн авіабомб. Ударів зазнали 12 важливих об'єктів у глибокому тилу противника, у повітряних боях знищено щонайменше 100 німецьких літаків, на землі&nbsp;— понад 60.
 
==== Повоєнні роки ====
Рядок 138:
В цілому клімат міста є помірно континентальним з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 7,6&nbsp;°C, найнижча в січні (мінус 6,6&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в липні (20,1&nbsp;°C).
 
В середньому за рік в Полтаві випадає 569&nbsp;мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому-березні, найбільше&nbsp;— в липні. Щозими в Полтаві утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого зазвичай спостерігається в лютому. Відносна вологість повітря в середньому становить 74&nbsp; %, найменша вона у травні (61&nbsp; %), найбільша&nbsp;— у грудні (88&nbsp; %).
 
Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу&nbsp;— з півночі та південного сходу. Найбільша швидкість вітру&nbsp;— в лютому, найменша&nbsp;— в серпні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні&nbsp;— 3,1 м/с. Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 13, з градом&nbsp;— 5, зі снігом&nbsp;— 59.
Рядок 146:
* Середньорічна [[температура]]&nbsp;— +7,6&nbsp;°C
* Середньорічна [[Шкала Бофорта|швидкість вітру]]&nbsp;— 3,5 м/с
* Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 74&nbsp; %
* Середньорічна [[Атмосферні опади|кількість опадів]]&nbsp;— 569 мм
 
Рядок 250:
 
== Транспорт ==
[[Файл:Poltava train station.jpg|thumbміні|300 px|праворуч|Вокзал [[Полтава-Київська]].]]
 
=== Автомобільні дороги ===
Рядок 273:
* Автостанція «Полтава-2» ([[Вулиця Шевченка (Полтава)|вул. Шевченка]]);
* Автостанція «Полтава-3» ([[Вулиця Зіньківська (Полтава)|вул. Зіньківська]]);
* Автостанція «Полтава-4» ([[Площа Слави (Полтава)|пл. Слави]]).
 
Автовокзал «Полтава-1» знаходиться на балансі підприємства «Полтаваавтотранс». Міжміські автобуси курсують в різних напрямках України. Також, з автовокзалу відправляються в рейси автобуси приміського значення, з'єднуючи Полтаву з численними районними центрами області.
Рядок 346:
 
== Спорт ==
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Ворскла.jpg|thumbміні|300px|Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]»]]
Найвідомішою є головна [[Футбольний клуб|футбольна команда]] міста&nbsp;— [[Ворскла (футбольний клуб)|«Ворскла»]].
 
У [[гандбол]]ьній першості місто представляє команда «[[Динамо-Полтава]]». У [[баскетбол]]ьній Суперлізі виступає БК [[Полтава (баскетбольний клуб)|«Полтава»]]. Жіноча футзальна команда «Ніка» (у 2015 році отримала назву «ПЗМС»<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html|title=Полтавський тренер легенд футзалу розповів про майбутнє 10-кратних чемпіонок|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12}}</ref>) &nbsp;— багаторазовий чемпіон України. Функціонують [[картинг]]ові секції, розвивається [[мотокрос]].
 
Серед спортивних споруд міста: Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]»<ref>[http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 Розташування стадіону Ворскла на мапі]</ref>, стадіони [[Локомотив (стадіон, Полтава)|«Локомотив»]], «Динамо», «Авіатор», спортивні комплекси ПДАА, ПЗМС, МВС, басейни «Юність-1» і «Дельфін», картодром «Лтава», мототрек (зараз перебуває у незадовільному стані<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html|title=Показали жахливий стан легендарного стадіону Полтави|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12}}</ref>), тенісні корти та ковзанки.
 
У 2009 році в місті з'явився професіональний жіночий [[волейбол]]ьний клуб [[Полтавчанка (волейбольний клуб)|«Полтавчанка»]], який виступає у вищій лізі чемпіонату України.
Рядок 363:
{{seealso|Пам'ятки Полтави}}
{{seealso|Меморіальні дошки Полтави}}
[[Файл:Ivan Mazepa Poltava.jpg|borderмежа|міні|праворуч|300px|Пам'ятник [[Пам'ятник Івану Мазепі (Полтава)|Іванові Мазепі]] на Соборному майдані]]
[[Файл:Пам'ятник Івану Котляревськом Полтава (2).jpg|thumbміні|праворуч|300px|Барельєф [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Івану Котляревському]] за мотивами «Енеїди».]]
Архітектурний ансамбль Круглої площі (XIX століття), багато церков (Пушкарівська, Миколаївська тощо), [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]], Макаровський собор, Хрестовоздвиженський монастир, Храм Віри, Надії і Любові, багато будівель, визнаних пам'ятками архітектури (Технічний університет тощо), сучасні будівлі з багатою архітектурою (галерея мистецтв, філіал юракадемії тощо).
 
Рядок 386:
На початку вересня у місті традиційно (із 2003 року) на [[Співоче поле (Полтава)|Співочому полі]] проходить всеукраїнський фестиваль «[[Мазепа-фест]]».
 
Серед класичних колективів зокрема&nbsp;— фолк [[Український народний хор «Калина»|«Калина»]], [[Полтавський симфонічний оркестр]], [[Муніципальний оркестр «Полтава»|оркестр «Полтава»]], [[Пірует (хореографічний колектив, Полтава)|хореографічний колектив Пірует]] та [[Пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава»|ансамбль «Полтава»]], рок гурти&nbsp;— «[[Онейроїд (гурт)|Онейроїд»]]», «[[Транс-Формер]]» та інші. Також місто славиться традиційно майстерним вишкілом виконавців на кобзі та бандурі, чому значно сприяли як історично традиційно сильні кобзарські традиції так і зокрема [[Єсипок Володимир Миколайович|Володимир Єсипок]].
 
Популярність представників сучасніших жанрів переважною мірою не сягає далі меж регіону. Із критих цілорічних закладів, найбільш придатних для масових культзакладів, на початку 2000-х виокремлювалися Палац дозвілля «Листопад» (переважно [[Масова культура|попкультура]]) та «Villa Крокодила» ([[Альтернативна музика|альтернатива]] тощо). Наявні концертні та стрип-паби менших площ на різний смак та гаманець, два кінотеатри мережі Wizoria: екс-«[[Колос (кінотеатр)|Колос»]]» і [[Wizoria Poltava „Konkord“|зала у ТЦ «Конкорд»]] та один [[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]] у ТЦ «Екватор». У той же час кінозали що функціонували у 1990-х&nbsp;— «Алмаз», «Полтава», «[[Будинок Полтавського дворянського зібрання|Імені Котляревського»]]»&nbsp;— припинили свою діяльність.
 
=== Релігія ===
Рядок 413:
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Полтава Музей Козацька держава.JPG|borderмежа|200px]]
|[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|borderмежа|200px]]
|[[Файл:Полтавський академічний облдрамтеатр ім М. В. Гоголя.jpg|borderмежа|200px]]
|[[Файл:Корпусний сад у Полтаві.JPG|borderмежа|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Музей історії<br/>Полтавської битви.</div>
Рядок 479:
 
== Полтава у філателії ==
[[Філателія]] на Полтавщині була започаткована у [[1868]] році випуском [[Земська пошта|земською поштою]] марки [[Пирятинський повіт|Пирятинського повіту]], а згодом ще 11 повітів [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. За період до [[1916]] року земські пошти видали 394 марки основних типів. Особливою увагою користується ювілейна серія з 7 марок на ознаменування 200-річчя Полтавської битви, а також унікальна марка [[1912]] року, на якій зображено вулицю села з хатами під стріхою та з стіжками сіна. Серед діячів земської пошти значне місце належить голові управи П.&nbsp;П.&nbsp;Ганьку&nbsp;— відомому філателісту, автору книги «Земская почта Полтавского уезда» (1914)<ref name="кудрицький935-936"/>. Марки всіх повітів Полтавської губернії увійшли до «[[Каталог земських поштових марок|Каталогу земських поштових марок»]]», виданого в [[1925]] році уповноваженим ВЦВК по філателії та бонах Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Чучіним. Широкого розвитку набула філателія в повоєнні роки. У [[1950-ті|50-х]] роках у Полтаві та [[Кременчук|Кременчуці]] виникли гуртки філателістів, які згодом об'єдналися в міські товариства. У [[1962]] році було офіційно зареєстровано [[Полтавське міське товариство колекціонерів]], яке незабаром виросло до обласного. З нагоди 800-річчя Полтави (1974) видано марку №&nbsp;4373, на блоці №&nbsp;5126 (1980), траса руху Олімпійського вогню включає Лубни, Полтаву та Чутове. Полтавщині та відомим полтавцям присвячені десятки маркірованих конвертів, [[маркірована поштова картка|карток]]<ref name="кудрицький935-936">«[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]]», стор. 935—936 {{ref-uk}}</ref>.
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Poltavskoe zemstvo1.jpg|borderмежа|132px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 15 (1909 г.).jpg|borderмежа|115px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 74 (1912 г.).jpg|borderмежа|180px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 76 (1912 г.).jpg|borderмежа|180px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
Рядок 499:
З друкованих масмедіа виходять «[[Полтавський вісник]]», «[[Жовта газета]]», «[[Зоря Полтавщини]]», «[[Вечірня Полтава]]», «[[Нова Полтава]]» та інші. Діють телеканали [[Полтавська обласна державна телерадіокомпанія «Лтава»|Полтавська регіональна філія НСТУ «Лтава»]] та «Місто».
 
На території Полтави своє мовлення проводять 18 всеукраїнських та регіональних FM-радіостанції: «[[Радіо Максимум]]» (92,4 МГц), «[[Країна ФМ]]» (98,7 МГц), «[[Ретро FM]]» (99,1 МГц), «[[Lux FM|Люкс FM»]]» (99,5 МГц), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]]» (100,6 МГц), «[[Перець FM]]» (101,3 МГц), «Ваша хвиля»/«[[УР1 (Перший канал)|1-й канал НРУ»]]» (101,8 МГц), «[[Хіт FM]]» (102,3 МГц), «[[Power FM]]» (102,7 МГц), «[[Радіо «НВ»]]» (103,4 МГц), «[[Наше радіо]]» (103,8 МГц), «Русское Радио Україна» (104,5 МГц), «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]]» (105,0 МГц), «[[Радіо Мелодія|Мелодія FM»]]» (105,8 МГц), «[[NRJ Україна|NRJ»]]» (106,8 МГц), «[[Радіо П'ятниця]]» (107,2 МГц), «[[Радіо Рокс|Радіо РОКС Україна»]]» (107,8 МГц).
 
== Міста-побратими ==
Рядок 593:
 
{{DEFAULTSORT:Полтава}}
[[Категорія:Полтава| ]]▼
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
▲[[Категорія:Полтава| ]]
[[Категорія:Полкові центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Полтава