Вікіпедія

Донецьк: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 12; позначено як недійсні: 8. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 6:
| опис прапора = Прапор Донецька
| зображення = Donetsk montage (2015).png
| зображення_підпис = [[Преображенський собор (Донецьк)|Преображенський собор]], [[Донбас Палас]], [[Донецький національний академічний український музично-драматичний театр|Драматичний театр]], [[Площа Леніна (Донецьк)|Площа Леніна]], Міст по [[Проспект Ілліча (Донецьк)|проспекту Ілліча]] та набережна [[Кальміус|Кальміусу]]у
| герб = Greater Coat of Arms of Donetsk (1995).svg
| опис герба = Герб Донецька
Рядок 60:
{{main|Історія Донецька}}
Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато [[Запорозькі козаки|запорозькими козаками]] у [[XVII]] столітті, та [[Донські козаки|донськими]] наприкінці [[XVIII століття]].
[[Файл:John James Hughes.jpg|uprightзверхуправоруч|міні|ліворуч|[[Джон Джеймс Юз]]]]
Історики та дослідники вважають датою заснування Донецька [[1779]] рік, оскільки в цьому році українські козаки заснували Олександрівку (нині&nbsp;— передмістя Донецька) після зруйнування [[Катерина II (імператриця Росії)|Катериною II]] [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]] у 1775 році<ref>[http://novyny.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:2012-06-27-12-26-09&catid=40:2012-05-14-18-39-05&Itemid=7 РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу «Українська мова на Донеччині: сучасний стан і перспективи»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
Рядок 81:
У [[1932]] місто стало адміністративним центром [[Донецька область|Сталінської області]].
 
У [[1941]] чисельність населення міста сягнула півмільйона мешканців, у місті видобувалося 7&nbsp; % вугілля, вироблялося 5&nbsp; % сталі Радянського Союзу.
 
З 21 жовтня 1941 по 7 вересня 1943 в ході [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] місто було окуповане німецькими військами. За час окупації населення міста зменшилося з 507 тисяч до 175 тисяч жителів.
 
[[Файл:2013. День Победы в Донецке 208.jpg|thumbміні|[[День Перемоги]], 9 травня 2013]]
 
У [[1970]] [[ЮНЕСКО]] визнала Донецьк найбільш озелененим високоіндустріальним містом світу, тоді Донецьк називали «містом мільйона троянд». Цей статус місто повернуло в 2009—2010<ref>{{Cite web |url=http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=5104 |title=Донецк — город миллиона роз, 2009-06-17, Официальный сайт городського головы Лукьянченко |accessdate=2011-01-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118082933/http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=5104 |archivedate=2012-01-18 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://union.makeevka.com/2010/06/16/etim-letom-donetsk-podtverdil-svoj-status-goroda-milliona-roz/ Этим летом Донецк подтвердил свой статус «города миллиона роз», 16.06.10, ТРК ЮНИОН]</ref>.
Рядок 95:
У [[2008]] Донецьк отримав диплом «Найкраще місто СНД» на міжнародному форумі «Мегаполіс&nbsp;— 21 століття» у Москві<ref>[http://vkurse.ua/ua/society/luchshim-gorodom-sng.html Донецьк став найкращим містом СНД, vkurse.ua, 11 квітня 2008]</ref>.
 
У березні 2014 стає одним із центрів сепаратистського руху, а протягом квітня&nbsp;— жовтня 2014 попри активний спротив більшості населення<ref>[https://blogs.pravda.com.ua/authors/ryabchin/5aa7f2b953042/ Боротьба за український Донецьк]</ref> опиняється під контролем російських військових та їхніх найманців з так званої «[[Донецька народна республіка|Донецької народної республіки»]]».
 
14 листопада Донецьк було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-р Кабінет міністрів України. Розпорядження від 7 листопада 2014&nbsp;р. №&nbsp;1085-р]</ref>.
Рядок 178:
 
== Територіально-адміністративний устрій ==
[[Файл:Donetsk raions.png|thumbміні|310пкс|Мапа районів Донецька:
{| width="100%"
| valign="top"| {{легенда|#FFFF00|[[Будьонівський район (Донецьк)|Будьонівський]]}}{{легенда|#00FFFF|[[Ворошиловський район (Донецьк)|Ворошиловський ]] }}{{легенда|#FF00CC|[[Калінінський район (Донецьк)|Калінінський]]}}{{легенда|#34CE00|[[Київський район (Донецьк)|Київський]]}}{{легенда|#0032FF|[[Кіровський район (Донецьк)|Кіровський]]}}
| valign="top"|{{легенда|#FF0034|[[Куйбишевський район (Донецьк)|Куйбишевський]]}}{{легенда|#FF9A00|[[Ленінський район (Донецьк)|Ленінський]]}}{{легенда|#CC00FF|[[Петровський район (Донецьк)|Петровський]]}}{{легенда|#9CFF34|[[Пролетарський район (Донецьк)|Пролетарський]]}}
|}]]
Рядок 412:
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''
|-
| [[українці]]||&nbsp;26,2&nbsp; %||&nbsp;41,2&nbsp; %||&nbsp;40,7&nbsp; %||&nbsp;41,0&nbsp; %||&nbsp;46,7&nbsp; %
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;56,6&nbsp; %||&nbsp;47,2&nbsp; %||&nbsp;50,6&nbsp; %||&nbsp;52,0&nbsp; %||&nbsp;48,2&nbsp; %
|-
| [[євреї]]||&nbsp;10,8&nbsp; %||&nbsp;5,4&nbsp; %||&nbsp;3,1&nbsp; %||&nbsp;1,6&nbsp; %||&nbsp;0,5&nbsp; %
|}
{{-}}
Рядок 426:
[[Файл:Konti Donezk.JPG|міні|Кондитерська фабрика [[Конті (кондитерська фабрика)|«Конті»]]]]
{{main|Промисловість Донецька|Екологічна ситуація в Донецьку}}
[[Файл:Конгресс-холл 001.jpg|thumbміні|leftліворуч|uprightзверхуправоруч|Congress-Hall]]
Донецьк посідав друге місце в області за обсягом промислового виробництва (після міста [[Маріуполь|Маріуполя]]) і перше місце за темпами росту.
 
На промислових підприємствах міста було зайнято понад 119 тисяч людей. Рівень безробіття в Донецьку&nbsp;— 0,7&nbsp; %<ref>{{Cite web |url=http://www.dn.cominformua.com/cgi-bin/show.pl?lang=ru&action=showstat&sndir=2011_09&razd=18&stat=9 |title=Архівована копія |accessdate=1 жовтень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100410072033/http://www.dn.cominformua.com/cgi-bin/show.pl?lang=ru |archivedate=10 квітень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у 2011 році&nbsp;— 50,0&nbsp;млрд грн., загальний обсяг реалізованих послуг&nbsp;— 10,5&nbsp;млрд грн. (зростання на 15 відсотків, відносно 2010 року)<ref>{{Cite web |url=http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=7117 |title=Архівована копія |accessdate=12 січень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140813070819/http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=7117 |archivedate=13 серпень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Характерною рисою господарчого комплексу Донецька було багатогалузева спеціалізація [[промисловість|промисловості]], поєднана з розвинутим [[транспорт]]ним та фінансовим господарством міста. У промисловості представлені майже всі галузі, проте, у структурі промислової продукції найбільшу вагу мають підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (31,9&nbsp; %), металургії (23,1&nbsp; %), харчової промисловості (16,2&nbsp; %), вугільної промисловості (10,5&nbsp; %) та машинобудування (8,7&nbsp; %).<ref>http://www.ard.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=434&Itemid=113</ref>
Серед провідних підприємств важкої індустрії міста [[Донецький металургійний завод]] (близько 9&nbsp; % виробництва сталі в Україні), завод [[Топаз (завод)|«Топаз»]] (розробник [[Кольчуга (станція радіотехнічної розвідки)|СРТР «Кольчуга»]]),[[Донецьккокс]], фінансово-промислові корпорації [[Донбаська паливно-енергетична компанія]], [[Індустріальний союз Донбасу]], [[Альтком]] (найбільший та найсучасніший в Україні технологічний парк спецтехніки), [[System Capital Management]] (найбільша компанія України), «[[DMS]]». Найбільші вуглевидобувні підприємства&nbsp;— [[шахта імені О. Ф. Засядька]] і [[шахта імені О. О. Скочинського]]. Також, Донецьк є центром хімічної промисловості&nbsp;— у місті розміщені великі хімічні підприємства&nbsp;— «Донецький завод хімічних реактивів», «Донпластавтомат». Підприємства харчової промисловості: пивоварний завод [[Сармат (пивоварний завод)|«Сармат»]], кондитерські концерни [[АВК]] і [[Конті (кондитерська фабрика)|«Конті»]], завод [[Геркулес (підприємство)|«Геркулес»]] широко відомі в Україні. Серед підприємств сфери інформаційних технологій вирізняються компанія [[АМІ]] та [[XITEX Software]]. Концерн «Nord»&nbsp;— відомий виробник холодильників та газових плит, близько 40 відсотків продукції якого експортується в Європу.<ref>http://www.holodilnik.info/vendors/?162</ref>
 
=== Зовнішньоекономічна діяльність та Інвестиції ===
Рядок 445:
=== Готельний бізнес ===
[[Файл:Донбас палас.jpg|міні|5* готель [[Донбас Палас]]]]
У 19 столітті Юзівка мала у своєму розпорядженні три готелі: «[[Велика Британія (готель, Донецьк)|Велика Британія»]]», «Дон» і «Гранд-готель». На початок 21 століття в місті діють понад 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. У ході підготовки до проведення «[[Євро-2012]]» було побудовано кілька великих готелів: 23-поверховий корпус [[Готельний комплекс «Вікторія»|готелю «Вікторія»]]&nbsp;— 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширено готель «Централь», здійснено реконструкцію готелю «Шахтар» тощо.
 
5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний найкращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World».<ref>{{Cite web |url=http://www.donbasspalace.com/ru/hotel/hotel/ |title=Архівована копія |accessdate=29 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100316222847/http://www.donbasspalace.com/ru/hotel/hotel/ |archivedate=16 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
Рядок 481:
 
=== Транспорт ===
[[Файл:CityLAZ 12 (ЛАЗ-А183D1) в Донецке.jpg|thumbміні|rightправоруч|Донецький автобус]]
[[Файл:Залізничний вокзал -4.JPG|thumbміні|rightправоруч|Новий транзитний вокзал]]
 
У Донецьку діяв сучасний [[Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва]] (зараз зруйнований в ході бойових дій) із пасажиропотоком 1&nbsp;млн осіб (дані за 2012 рік)<ref>http://economics.unian.net/rus/news/154081-passajiropotok-ukrainskih-aeroportov-za-2012-god-vozros-na-13.html</ref>.
Третій за пасажиропотоком аеропорт України (після «Борисполя» та «Сімферополя», 7 відсотків загальноукраїнського обороту авіатранспорту).<ref>http://gorod.dp.ua/news/69602</ref> Аеропорт слугував портом приписки авіаперевізника [[ДонбасАеро]], який базувався в Донецьку і виконував рейси переважно в Західну та Східну Європу, на Близький Схід, у тому числі з аеропортів українських міст [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Київ]], [[Одеса]], [[Сімферополь]], [[Харків]] та [[Чернівці]]<ref>{{Cite web |url=http://www.donbass.aero/m1/ru/timetable/map |title=Карта полетов, иллюстрирует географию полетов воздушных судов авиакомпании «Донбассаэро» |accessdate=26 січень 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6CYMx4vMN?url=http://www.donbass.aero/m1/ru/timetable/map |archivedate=30 листопад 2012 |deadurl=yes }}</ref>. На початку 2012 року, в рамках підготовки до Євро-2012, компанією [[Альтком]] завершено спорудження нового терміналу аеропорту із пропускною здатністю 3,5 тис. на годину. Загальна вартість проекту реконструкції та технологічного переобладнання аеровокзалу склала близько 3&nbsp;млрд грн.
 
Довжина залізничних шляхів [[Донецька залізниця|Донецької залізниці]] становить 13&nbsp; % загальної довжини залізничної мережі України. У той самий час на її частку припадає 47&nbsp; % навантаження і 36&nbsp; % вивантаження від усіх залізниць України<ref>[http://www.railway.dn.ua/ Донецька залізниця&nbsp;— офіційний сайт]</ref>. Залізниця розміщена на площі 57 000 км², вона пролягає територією Донецької і [[Луганська область|Луганської]], частково [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Запорізька область|Запорізької]] і [[Харківська область|Харківської областей]] України. До складу магістралі входять дві дирекції залізничних перевезень та два райони управління. Експлуатаційна довжина залізниці&nbsp;— 2927,6&nbsp;км. Щорічно нею перевозиться понад 75&nbsp;млн пасажирів. Вантажні перевезення складають близько 18&nbsp; % всіх перевезень в Україні (33,4&nbsp;млрд тонно-км).
 
[[Автобус]]ним сполученням Донецьк був пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України та зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговував автовокзал [[Південний (автовокзал)|«Південний»]]<ref>[http://www.rosvokzal.ru/ukraina/doneckay_obl/doneck_ujnyi.html Расписание движения междугородных автобусов от автовокзала г. Донецк&nbsp;— Южный]</ref>, регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал [[Путилівський (автовокзал)|«Путилівський»]], який також називався «Донецьк-3»<ref>[http://www.rosvokzal.ru/ukraina/doneckay_obl/doneck_3.html Расписание движения междугородных автобусов от автовокзала г. Донецк&nbsp;— 3 (Путиловский автовокзал)]</ref>. Перша черга нового автовокзалу [[Західний (автовокзал)|«Західний»]] наприкінці квітня [[2011]] року замінила автовокзал «Путилівський»<ref>[http://kp.ua/daily/010311/268976/ Новый автовокзал «Донецк&nbsp;— Западный» начнет работать уже с апреля, kp.ua]</ref>. Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося<ref>[http://www.ostro.org/news/article-178198/ Точная дата открытия нового автовокзала «Западный» в Донецке еще не определена (Схема), 2011.04.26, ostro.org]</ref>, його планують завершити до 2012 року<ref>{{Cite web |url=http://govorit.donetsk.ua/zapadnyi-avtovokzal-budet-polnostyu-gotov-uzhe-cherez-god.html |title=Западный автовокзал будет полностью готов уже через год, 01/03/201, govorit.donetsk.ua |accessdate=28 квітень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110306005642/http://govorit.donetsk.ua/zapadnyi-avtovokzal-budet-polnostyu-gotov-uzhe-cherez-god.html |archivedate=6 березень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.
Рядок 517:
 
За версією QS World University Ranking Донецький національний університет разом з Київським політехнічним потрапив до рейтингу найкращих ВНЗ планети.<ref>http://korrespondent.net/business/career/1393889-dva-ukrainskih-vuza-voshli-v-rejting-luchshih-universitetov-planety?fb_action_ids=488281787849160&fb_action_types=og.likes&fb_source=aggregation&fb_aggregation_id=288381481237582</ref>
У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчалися [[Російська мова|російською мовою]], [[Українська мова|українською]] велося навчання лише в 34 школах міста, де навчалися 21&nbsp; % школярів. Хоча [[українці]] в місті становили 47&nbsp; %, переважна більшість з них спілкувалася у побуті російською мовою.
 
;Мовне питання
[[Файл:Лист по укр.школах у Донецьку.JPG|thumbміні|200px|Копія листа Донецького Страйкового Комітету шахтарів та Донецького обласного Товариства української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка з приводу необхідності відкриття в Донецьку школи з українською мовою викладання та виділення для неї нового приміщення будинку політосвіти Донецького обкому Компартії, 1989&nbsp;р.]]
У рамках подій [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] і оксамитової революції в Україні 1989—1991&nbsp;рр. як культурологічні громадські організації (зокрема [[Донецьке обласне Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка]]), так і [[Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990-ті роки)|шахтарські страйкоми Донеччини]] виступали за відновлення україномовних шкіл у Донецьку та на Донеччині (див. оригінал Звернення Донецького страйкому та Донецького Товариства української мови).
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року українську мову вважали рідною 24,1&nbsp; % населення Донецької області, що на 6,5 відсоткових пунктів менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9&nbsp; %. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткових пунктів.<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/donetsk/ Мовний склад населення Донецької області, за даними Всеукраїнського перепису населення</ref>.
 
У місті Донецьку, де за останнім переписом 2001 року проживало 493 тисячі росіян і 478 тисяч українців (разом 96&nbsp; % від 1 025 тисяч містян), мову своєї національності визнало рідною 99,3&nbsp; % росіян і лише 23&nbsp; % українців, тоді як українську (мову українського громадянства) назвало рідною тільки 0,7&nbsp; % росіян, а російську&nbsp;— 76,9&nbsp; % українців.
 
[[20 травня]] [[2008]] року [[Донецька міськрада]] ухвалила рішення обмежити навчання українською мовою в освітянських закладах: заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. Після несхвальної оцінки уряду донецький мер [[Лук'янченко Олександр Олексійович|Олександр Лук'янченко]] призупинив дію цього рішення<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/469889-deputati-donecka-shche-raz-obmezhat-ukrayinsku-movu-yakshcho-ne-zashkodit-prokuratura Депутати Донецька ще раз обмежать українську мову, якщо не зашкодить прокуратура]</ref>.
 
Після цього, виходячи із побажань батьків та статистичних даних, батькам дітей надано право обирати, якою мовою буде вестись навчання їхніх дітей. Таке рішення підтримали 66&nbsp; % депутатів від Партії регіонів, 62&nbsp; %&nbsp;— від БЮТ, 60&nbsp; %&nbsp;— незалежних депутатів та 33&nbsp; %&nbsp;— від [[НУ-НС]]<ref>[http://www.mobus.com/donetsk/99431.html Дончане просят право выбора]</ref>.
 
== Медицина ==
Рядок 550:
 
== Спорт ==
[[Файл:Regional Sport Complex Olimpiyskyi in Donetsk 1.JPG|thumbміні|[[РСК «Олімпійський»]]]]
{{main|Спорт в Донецьку}}
 
До 2014 року Донецьк був потужним спортивним центром України, мав високорозвинену спортивну інфраструктуру. Свого часу тут проходили чемпіонати [[СРСР]] з [[теніс]]у, [[легка атлетика|легкої атлетики]], [[бокс]]у. Також в Донецьку проводилися матчеві зустрічі [[Кубок Девіса|Кубка Девіса]], [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Ліги Чемпіонів УЄФА]].
 
Найпопулярніший серед донетчан [[футбол]]. У місті діють дві професійні футбольні команди, які грають в [[Вища ліга|Вищій лізі]]: [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар»]] і [[Олімпік (Донецьк)|Олімпік]]. ФК «[[Шахтар (футбольний клуб, Донецьк)|Шахтар»]]»&nbsp;— володар [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008—2009]] року (розіграш якого під цією назвою проводився в останній раз, у фіналі Шахтар здолав бременський «Вердер» з рахунком 2:1), чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів УЄФА, неодноразовий чемпіон і володар [[Кубок України з футболу|Кубка України]]. За версією [[IFFHS]], Шахтар&nbsp;— найкращий футбольний клуб у пострадянському просторі за перше десятиріччя XXI&nbsp;ст. ФК «Металург»&nbsp;— триразовий бронзовий призер Чемпіонату України, неодноразово представляв Україну в [[Ліга Європи УЄФА|Лізі Європи УЄФА]]. Влітку [[2009|2009 року]] Донецьк і [[Маріуполь]] приймали [[Чемпіонат Європи з футболу 2009 серед юнаків віком до 19 років|Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків]]. Переможцем стала [[Юнацька збірна України з футболу|збірна команда України]], яка у фіналі перемогла збірну Англії із рахунком 2:0.
У Донецьку було проведено 5 матчів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу]], в тому числі півфінальний матч між Іспанією та Португалією. Під час проведення ЄВРО, у Донецьку базувалися збірні Англії та Франції.
 
Рядок 590:
 
=== Релігія ===
[[Файл:Donetsk Piously Preobrazhenskiy Cathedral.jpg|thumbміні|200пкс|[[Свято-Преображенський кафедральний собор (Донецьк)|Свято-Преображенський кафедральний собор]]]]
 
{{main|Релігія в Донецьку}}
Рядок 610:
У Донецьку діють 140 [[музей|музеїв]] і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: [[Донецький обласний художній музей]] і [[Донецький обласний краєзнавчий музей]]. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: [[Музей історії й розвитку Донецької залізниці]], створений [[Донецька залізниця|Донецькою залізницею]]; [[Музей зв'язку (Донецьк)|Музей зв'язку]], створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «[[Укртелеком]]»; [[Музей єврейської спадщини Донбасу]], створений [[Донецький єврейський общинний центр|Донецьким єврейським общинним центром]]; [[Музей історії ДМЗ]], створений [[Донецький металургійний завод|Донецьким металургійним заводом]] та інші. Силами ентузіастів створюються [[народний музей|народні музеї]]. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати.
 
У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «[[Шахтар (Донецьк)|Шахтар»]]», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню.<ref>http://donbass-arena.com/ru/news/20139</ref>
 
У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку.<ref>http://www.k61.dn.ua/news.php?page=news_donetsk&news=6899{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
Рядок 638:
 
=== Планетарії ===
[[Файл:Planetarium in Donetsk.jpg|thumbміні|150px|Новий планетарій у Донецьку.]]
{{Main|Донецький планетарій}}
До російського вторгнення в 2014 році в Донецьку функціонували два планетарії.
Рядок 656:
 
=== Парки Донецька ===
[[Файл:Donetsk Scherbakov Park.jpg|thumbміні|Донецьк, мiський парк iменi Щербакова, 2016]]
Донецьк&nbsp;— дуже зелене місто, в ньому багато парків, скверів, бульварів.
Багато з парків належать місцевим підприємствам, наприклад, парк ДМЗ, парк Отеля Вікторія, сквер Київ-Конті.
Рядок 671:
 
=== Пам'ятники Донецька ===
[[Файл:Бітлз.JPG|thumbміні|200пкс|Скульптура гурту «[[Бітлз]]» у студентському містечку [[ДонНТУ]]]]
{{main|Пам'ятники Донецька}}
 
Рядок 685:
У Донецьку видавалися понад 40 друкованих видань<ref>[http://www.mediadigest.net/index.php?option=com_content&view=article&id=380&Itemid=192 Перелік друкарських видань Донецька]</ref>, діяли понад 18 радіостанцій та понад 20 [[Телевізійний канал|телевізійних телеканалів]], а також низка кабельних операторів.
 
Найпопулярніша суспільно-політична газета&nbsp;— «[[Вечерний Донецк]]», вона поширюється на території Донецька і Донецької області (наклад 30&nbsp;000 екземплярів). Серед інших суспільно-політичних видань популярні газети [[Вести Донбасса]], [[Донбасс (газета)|«Донбасс»]], «[[Донецкие новости]]», «[[ГидТВ]]», «[[Панорама (газета)|Панорама»]]», [[Жизнь (газета)|«Жизнь»]], [[Донецький кряж (газета)|«Донецький кряж»]]. Видаються також місцеві випуски українських та російських газет: «МК в Донбассе», «Газета по-донецки», «Сегодня», «Комсомольская правда&nbsp;— Донбасс» тощо. Певне поширення мають і рекламно-інформаційні газети («Алло», «Вікна реклами», «Перша лінія», «Все обо всем», «Нерухомість Донбаса», «СтройПрайс»), а також безоплатні газети оголошень.
 
Найпопулярніші регіональні канали: [[ТРК «Україна»]], [[КРТ]], [[Перший муніципальний]], [[ТРК ЮНІОН]], [[Громадське телебачення Донеччини]]. Їм поступаються у чисельності аудиторії державні канали [[Донецька обласна державна телерадіокомпанія|27 канал]] (колишній ''К-61'') та [[Донбас (телеканал)|ТРК «Донбас»]].
Рядок 701:
== Відомі люди ==
{{see also|Відомі донеччани|Почесні громадяни Донецька|Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)|Люди, пов'язані з Донецьком}}
[[Файл:Donetsk Bervi-FLerovsky.jpg|міні|uprightзверхуправоруч|[[Пам'ятник Берві-Флеровському]]]]
* [[Біляїв Володимир Іванович]]&nbsp;— [[письменник]] і [[журналіст]], громадсько-політичний та культурний діяч, керівник української редакції радіостанції «[[Голос Америки]]».
* [[Джон Джеймс Юз]]&nbsp;— британський гірничий інженер, засновник металургійного заводу та міста Донецьк.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Донецьк