Самоа: відмінності між версіями

|image_map = Samoa on the globe (Polynesia centered).svg

|national_motto="Fa'avae i le Atua Samoa"

|official_languages = [[Самоанська мова|самоанська]], [[Англійська мова|англійська]]

|capital = [[Апіа]]

 

=== Європейці на островах ===

[[Європа|Європейським]] першовідкривачем островів став [[Голландія|голландський]] мандрівник [[Якоб Роггевен]], що висадився на Самоа у [[1722]] році. Згодом, в [[1768]] році, на архіпелазі побував [[Франція|французький]] мореплавець [[Луї Антуан де Бугенвіль]], який назвав його ''островами Мореплавців''. Аж до 1830-х років, коли на острови почали прибувати англійські місіонери і торговці, контакти з чужоземцями були вельми обмеженими. У серпні [[1830]] року на Самоа свою [[місіонерство|місіонерську діяльність]] почав член [[Лондонське місіонерське товариство|Лондонського місіонерського товариства]] Джон Вільямс<ref>{{cite book | last = Watson | first = R.M. | title = History of Samoa: THE ADVENT OF THE MISSIONARY. (1830.1839) | date = 1918 | location = | pages = Chapter III | url =http://www.samoa.co.uk/books/history-of-samoa/history-of-samoa-3.html}}</ref>. Самоанці мали репутацію дикого і войовничого народу, чому послужили часті зіткнення місцевих жителів з французами, британцями, німцями і американцями, які використовували Самоа до кінця [[XIX століття]] для заправки пароплавів вугіллям. До того часу на Самоа йшов процес розкладу первіснообщинного ладу та формування класового суспільства: остров'яни ділилися на знать і рядових общинників, виникли досить великі територіальні об'єднання на чолі з верховними вождями.

 

 

=== Самоа в XX столітті ===

[[29 серпня]] [[1914]] року новозеландський загін чисельністю 1374 чоловік з метою захоплення німецької радіостанції висадився на [[Уполу]]. Не отримавши відсіч від німців, новозеландці швидко захопили острови<ref>{{cite news | first= | last= | coauthors= | title= New Zealand goes to war: The Capture of German Samoa | date= | publisher= | url =http://www.nzhistory.net.nz/war/new-zealand-goes-to-war-first-world-war | work =nzhistory.net.nz | pages = | accessdate = 03-02-2008 | language = }} {{ref-en}}</ref>.

 

 

==== [[Законодавча влада]] ====

Законодавчим органом країни є однопалатний [[парламент]]&nbsp;— Національні законодавчі збори (''Fono Aoao Faitulafono'')<ref>Конституція Самоа, глава 5, стаття 42</ref>. До його складу входять по одному представнику від 41 територіального виборчого округу, шість додаткових членів, а також 2 депутати, які обираються людьми, включеними в спеціальні виборчі списки громадян несамоанського походження<ref>Конституція Самоа, глава 5, стаття 44 (1)</ref>. Правом обрання в асамблею володіють тільки громадяни Самоа<ref>Конституція Самоа, глава 5, стаття 45 (1)</ref>. Депутати обираються на основі загального виборчого права. Термін повноважень депутатів&nbsp;— 5 років<ref>{{cite news | title=Samoa: Key Facts: Political | url =http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Samoa.php | work =New Zealand Ministry of Foreign Affairs & Trade | accessdate = 03-02-2008}}</ref>.

 

 

Раніше тільки ''матаї'' (вожді) мали право голосу. [[Право голосу|Загальне виборче право]] було введено в [[1991]] році<ref>{{cite news|title=The Commonwealth of Nations. Constitution of Samoa|url=http://www.thecommonwealth.org/YearbookInternal/139183/constitution/ | accessdate = 06-02-2008}}</ref>,

 

==== Місцеве управління ====

 

=== Географічне розташування ===

Країна розташована в західній частині [[Самоа (архіпелаг)|архіпелагу Самоа]] між 171°20’ і 172°50’ з.д. і між 14°10’ і 13°20’ пд.ш.

Загальна площа суші становить 2935 км² і включає два великих острови&nbsp;— [[Саваї]] (1825 км²) і [[Уполу]] (1100 км²)&nbsp;— і шість дрібних, з яких заселені лише [[Манон (острів)|Манон]] і [[Аполіма]].

 

=== Рельєф ===

Рельєф островів, що входять до складу Самоа, переважно гористий, оскільки острови є продовженням підводного хребта [[вулкан]]ічного походження. Найвищі точки&nbsp;— ''[[Сілісілі]]'' ([[Саваї]]) (1 857 м) і ''Фіто'' (1 115 м) ([[Уполу]]). Вершини на двох великих островах прорізані глибокими ущелинами, в яких розташовані широкі долини. Схили, що виходять до моря, в основному, круті і обривисті. Берегова смуга&nbsp;— вузька, порізана лагунами і кораловими рифами. Саме в низинній прибережній смузі між гірськими масивами і морем зосереджені села [[самоанці]]в.

 

 

=== Клімат ===

Клімат Західного Самоа&nbsp;— вологий [[Тропічний клімат|тропічний]]. Середня річна температура 26,5&nbsp;°C, річна амплітуда не перевищує 2&nbsp;°C.

 

 

 

Самоа періодично піддається впливу [[тропічний циклон|тропічних циклонів]]. У [[1990]] і [[1991]] роках на острови обрушилися циклони Офа та Вал, швидкість вітру до 180 км/год.<ref name="BB"/> Найбільш спустошливим для країни був «ураган століття», що обрушився на Західне Самоа в січні [[1966]] року. Швидкість вітру досягала 200 км/год.

 

=== Геологічна будова ===

Сейсмографи обсерваторії в місті [[Апіа]] досить часто реєструють підземні поштовхи, але ці поштовхи поки не викликали руйнувань. Попри те, що всі острови вулканічного походження, тільки [[Саваї]] можна назвати вулканічно активним. Останнє велике виверження датується [[1700]] роком, менші&nbsp;— [[1904]]-[[1906]] роками. Частина території острова Саваї, що покрита молодими лавами, майже позбавлена рослинності. Проте в інших районах у результаті розмиву і вивітрювання давніших вулканічних порід утворилися родючі ґрунти. Особливо багато таких земель на острові [[Уполу]].

 

 

=== Водні ресурси ===

Самоа з усіх сторін омивається [[Тихий океан|Тихим океаном]]. Острови [[Уполу]] і [[Саваї]] розділені [[Аполіма (протока)|протокою Аполіма]], в якій розташовані дрібніші острови [[Манон (острів)|Манон]] і [[Аполіма]].

Понад 3/4 населення країни має доступ до [[водопровід]]ної води. Тим не менш, велика кількість води втрачається через витоки внаслідок слабкої інфраструктури та поганого збереження водопроводів.

 

=== Флора і фауна ===

 

[[Фауна]] Самоа, як і інших островів [[Полінезія|Полінезії]], відносно бідна. До появи на островах людини з [[ссавці]]в на суші мешкали [[кажани]], а в прибережних водах&nbsp;— [[дельфіни]]. Стародавні полінезійські мореплавці привезли сюди собак та свиней, а європейці&nbsp;— велику рогату худобу і коней. Також з кораблями на острови проникнули щури, що розселилися по всьому архіпелагу.

 

 

== Адміністративний поділ ==

Територія Самоа ділиться на 11 ''ітумало'' (округів), які сформувалися ще до появи на островах європейців. Кожен округ має свій конституційний устрій (''фаавае''), заснований на традиційному порядку старшинства титулів у ''фаалупеге'' (традиційному привітанні) кожного округу.

 

 

=== Міста ===

Єдиним містом і основним портом Самоа є столиця&nbsp;— місто [[Апіа]], розташоване на північному узбережжі [[Уполу]]. Його населення&nbsp;— 33 тис. жителів. Місто має форму розігнутої підкови на березі бухти, відокремленої від відкритого моря грядою [[коралові рифи|коралових рифів]]. Через прохід в цій гряді в бухту заходять океанські судна. В [[Апіа]] є лікарня, бібліотека, обсерваторія, кінотеатр, три готелі, кілька дрібних підприємств; тут розташовані урядові установи, а також контори іноземних компаній, що діють в Самоа. Центр [[Апіа]] забудований одноповерховими й двоповерховими будинками, над якими височать дзвіниці численних церков. Ближче до околиць споруди європейської архітектури змінюються традиційними і напівтрадиційними оселями. Місто розташоване на відстані 4500&nbsp;км на північний схід від [[Канберра|Канберри]] ([[Австралія]]), 4235 км&nbsp;— на південний захід [[Гаваї]]в і 2500 км&nbsp;— на північний схід від [[Окленд (Нова Зеландія)|Окленда]] ([[Нова Зеландія]]).

 

{{Океанія}}

 

[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]

[[Категорія:Країни Австралії і Океанії]]

[[Категорія:Острівні країни]]

[[Категорія:Держави-члени ООН]]