Фельдшер: відмінності між версіями

'''Фе́льдшер''' , у сучасному значенні  — особа, приналежна до середнього медичного персоналу, що є помічником лікаря або іноді надає [[медична допомога|медичну допомогу]] самостійно на так званих [[фельдшерський пункт|фельдшерських пунктах]]. У [[Російська імперія|Росії]] й в Україні були відомі фельдшери як помічники військових [[лікар]]ів уже з [[17 століття]]; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих [[шпиталь]]них та медичних школах. З середини 19 століття були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військових У [[Київ|Києві]] діяла [[фельдшерська школа]] з [[1842]]. Після [[земська реформа|земської реформи]] фельдшерські школи з 1864 засновували [[земства]]; діяли також приватні школи.

* військові (так звані ротні),

* ветеринарні («коновали»)

* лікарські помічники (так звані «шкільні» фельдшери).

Число фельдшерських пунктів постійно зростало; у семи українських губерніях ([[Басарабська губернія|Басарабська]], [[Катеринославська губернія|Катеринославська]], [[Полтавська губернія|Полтавська]], [[Таврійська губернія|Таврійська]], [[Харківська губернія|Харківська]], [[Херсонська губернія|Херсонська]], [[Чернігівська губернія|Чернігівська]]) їх було 1870 516, 1912 — 8541912—854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» фельдшерів було 68 %, військових 32 %. У трьох губерніях так званого Південно-Західного Краю ([[Київська губернія|Київській]], [[Волинська губернія|Волинській]] і [[Подільська губернія|Подільській]]) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 іншими губерніями їх було 1 159.

! Рік !! Кількість !! На тис. <br /> населення

| 1940 || 102 || 10 000

В [[УРСР|УССР]] середні медичні школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 у медичні технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціальності, які готували середній медичний персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 &nbsp;— 2,5 pоків. 1930 число медичних технікумів зросло до 47, а число учнів до 80 000, пізніше почала зменшуватися кількість шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 медичні технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.

1939 утворено окремі школи санітарних фельдшерів, 1946 відкрито школи фельдшерів—помічників ентомологів{{факт}}. 1947 середня медична освіта перейшла у відання міністерства вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися медичними училищами для підготовки лікувальних та санітарних фельдшерів, фельдшерів&nbsp;-лаборантів та іншого середнього медичного персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 pоків після неповної середньої школи та 2 pоків після десятирічки. Існує можливість заочного навчання на фельдшера, як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціалізації в різних галузях ( [[наркозування]], [[електрокардіографія]], [[масаж]], [[лікувальна фізкультура]] тощо).