Вінцент Корвін-Госевський: відмінності між версіями

 

Брав участь в придушенні повстання [[Хмельниччина|Хмельницького]], зокрема у [[Битва під Лоєвом (1649)|битві під Лоєвом]] [[1649]].

 

[[15 вересня]]<ref name="Юм1">{{Cite web |url=http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |title=Юрій Мицик. Іван Виговський |accessdate=30 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151001063629/http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |archivedate=1 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref> [[1651]] року разом з [[Адам Кисіль|Адамом Киселем]], смоленським воєводою Юрієм Глібовичем, брацлавським підсудком Миколаєм Коссаковським у сцпроводі 600 драгунів прибули до [[Біла Церква|Білої Церкви]] для проведення перемовин з Б. Хмельницьким та його старшиною. Перемовини з Б. Хмельницьким тривали недовго, домовились щодо більшої частини умов Корони, які були менш вигідні, ніж [[Зборівський договір|Зборівські угоди]]. 19 вересня<ref name="Юм1">{{Cite web |url=http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |title=Юрій Мицик. Іван Виговський |accessdate=30 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151001063629/http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |archivedate=1 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref> разом з Ю. Глібовичем прибули для укладення остаточного миру. Після початку прочитання укладених домовленостей, де йшлось про відновлення влади шляхти та панщини, прості козаки та повстанці підняли бунт, в тому числі проти гетьмана, тому він з послами заховався у замку, а потім вийшов врукопашну втихомирювати натовп, Іван Виговський вказував, що серед послів немає поляків&nbsp;— тільки русини та литвини. Також натовп втихомирювали [[Адам Хмелецький]], [[Гладкий Матвій|Матвій Гладкий]], [[Іван Богун]], [[Громика Михайло|Михайло Громика]], полковники.<ref name="Юм1">{{Cite web |url=http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |title=Юрій Мицик. Іван Виговський |accessdate=30 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151001063629/http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |archivedate=1 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref> Незадоволені почали обстріл вікон (одна татарська стріла ледь не потрапила А. Киселю в голову) та кидали каміння. Посли вибрались із замку під прикриттям гетьмана та старшини, які змушено використали зброю (гетьман булавою вбив кілька бунтівників). Супровід залишив послів тільки посеред степу, вважаючи їх становище безпечним. Однак натовп селян і татар догнав А. Киселя та послів, висадив з екіпажів, забрав у них речі, дороцінності, обдер обшивку ридванів. Кисіль з Косаковським оцінили збитки в 30000 зл., Глібович з Гонсевським&nbsp;— по 100000.<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький Іван]]''. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1995.&nbsp;— 432 с.&nbsp;—&nbsp;— С. 369—370. ISBN 5-319-01072-9 {{ref-ru}}</ref>

[[Категорія:Розстріляні]]

[[Категорія:Хмельниччина]]

[[Категорія:Польні гетьмани литовські]]

[[Категорія:Козацька доба]]