Кан-Темир: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Додавання дати до шаблону |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{otherpersons|Темур (значення)}}
'''Кан-Темир''' (Кантемир, Кантимур) – один з беїв ногайського роду [[Мансур]]. Відзначився під час [[Хотинська битва 1621|облоги Хотина]] у [[1621]] р., за що отримав від османського уряду титул емир-уль-умера. Після цього вирішив позбутися над собою влади кримського [[хан]]а [[Мехмед III Ґерай|Мухаммед-Ґерая]]. Хан наказав [[калга|калзі]] Шагін-Ґераю покарати повстанця, який переправився у [[Добруджа|Добруджу]]. Однак там зазнав поразки. Кан-Темир осадив [[Бахчисарай]]. Через нестачу провіанту пішов до [[Феодосія|Кафи]], де з’єднався із силами [[Джанібек Ґерай|Джанібек-Ґерая]], який прибув з [[Османська імперія|Османської імперії]]. Мухаммед і Шагін утекли до [[козаки|козаків]], прагнучи знайти собі союзників проти спільного ворога - Джанібек-Ґерая.▼
{{Othernames|Кантемір (значення){{!}}Кантемір}}
'''Кан-Темир (Кантемир, Кантемір, Кантімур)''' (пом. [[10 липня]] [[1637]]) — відомий татарський військовий і політичний діяч, засновник і перший проводир [[Білгородська орда|Буджацької (Аккерманської або Білгородської) орди]]. Один з беїв ногайського роду Мансур. Вів свій родовід від знаменитого [[золота Орда|золотоординського]] [[темник]]а і засновника [[Ногайська орда | Ногайської орди]] [[Едигей|Едігея]] ([[1352]]–[[1419]]) та його сина [[Мансур-бій|Мансура]] (пом. [[1427]]). У [[Річ Посполита|Польщі]] Кантемір-мурза отримав прізвисько «Кривавий меч».
== Біографія ==
Кантемір-мурза був сином Араслан-мірзи і онуком знаменитого ногайського мурзи Дівєєва (пом. [[1575]]), який здійснював численні набіги на південноруські володіння, брав участь в [[1572]] у в [[Битва при Молодях|битві при Молодях]] і помер в московитському полоні.
На початку [[17 століття]] а ногайські племена, гнані голодом з бідних здебільшого місць Криму, стали розселятися по [[Буджацьку орда | білгородськими степами]], у південній частині межиріччя [[Дністер|Дністра]] і Дунаю. На чолі ногайських переселенців перебували Мансуровскі мурзи. Буджацькі (білгородські) [[ногайці]], розселившись на нових степових територіях, стали здійснювати систематичні спустошливі набіги на довколишні польські та молдавські землі.
▲
== Родина ==
Мав синів:
* NN, командував загоном, який був розбитий на початку жовтня 1629 поблизу містечка [[Доброводи (Монастириський район)|Доброводи]], потім переправився на правий берег Дністра біля с. [[Стінка (Бучацький район)|Стінка]] (тепер [[Бучацький район]])
* Мамбет-султан-бей, потрапив у полон після поразки від коронного війська та реєстрових козаків під командуванням [[Стефан Хмелецький|Стефана Хмелецького]] в битві поблизу [[Устя]] 4 жовтня 1629; був зарубаний під час суперечки королівських жовнірів стосовно того, хто його полонив.<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]]. Українські козаки… С. 258.</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* [[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]]. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. ISBN 5-319-01072-9
* Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в 17 веке. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1948. {{ref-ru}}
* Гайворонский Олекса. Повелители двух материков. — Киев-Бахчисарай, 2009. — Т. 2. ISBN 9789662260038 {{ref-ru}}
{{ukr-bio-stub}}
[[Категорія:Татари]]
[[Категорія:Кримське ханство]]
|