|
'''Полісахари́диПоліцукри́ди''' (або '''поліцукри́ди''') або '''[[полімер]]и цукрів''' — складні високомолекулярні сполуки, які під каталітичним впливом кислот чи ферментів піддаються [[гідроліз]]у з утворенням простіших полісахаридівполіцукридів, потім [[дисахарид]]ів, і врешті-решт багато (сотні і тисячі) молекул [[моносахарид]]ів.
ПолісахаридиПоліцукриди, що складаються із залишків моносахаридів одного виду, називаються ''гомополісахаридамигомополіцукридами'', а ті полісахаридиполіцукриди, що містять моносахаридимоноцукриди двох і більше видів, які регулярно чи нерегулярно чергуються, називаються ''гетерополісахаридамигетерополіцукридами''.
Важливі представники полісахаридівполіцукридів — [[крохмаль]] і [[целюлоза]]. Їхні молекули побудовані з ланок — (С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О<sub>5</sub>)<sub>n</sub>-, є залишками шестичленних циклічних форм молекул [[глюкоза|глюкози]], що втратили молекулу води, тому склад крохмалю та целюлози виражається однією формулою (С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О<sub>5</sub>)<sub>n</sub>. Різниця тільки в властивостях цих полісахаридівполіцукридів обумовлених просторовою [[Ізомерія|ізомерією]] утворюючих їх моносахаридних молекул: крохмаль побудований із ланок α-, а целюлоза — β-форми глюкози.
ПолісахаридиПоліцукриди поділяються на петозани ([[крохмаль]], [[інулін]], [[декстрин]], [[целюлоза]] тощо) і гексозани ([[ксилан]], [[арабан]]).
До полісахаридівполіцукридів також відносяться: [[пектини]], [[геміцелюлоза]] ([[напівклітковина]]), [[лігнін]], [[хітин]] та ін.
''ПолісахаридиПоліцукриди'', які складаються з двох або й більше різних моносахариднихмоноцукридних ланок. Пр., альгінові кислоти (головні структурні компоненти клітинних стінок бурих водоростей), мономерні ланки яких становлять залишки D-мануронової і L-гулуронової кислот, з'єднані 1→4 глікозидними зв'язками.
== Джерела ==
|
