Сучасна монетарна теорія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м правопис |
||
Рядок 1:
'''Сучасна монетарна теорія''', або '''сучасна грошова теорія''' (часто скорочено: {{lang-en2|ММТ}} від {{lang-en|Modern Monetary Theory}}), '''неохарталізм''', — неортодоксальна [[Макроекономіка|макроекономічна]] теорія, відгалуження [[Посткейнсіанство|посткейнсіанства]], для якого центральним є аналіз грошової системи. На відміну від [[Неокласична економіка|неокласичних]] економічних теорій, у яких банкам не надається значна роль в економіці, сучасна монетарна теорія наголошує роль банків як інституцій, які відповідальні за створення більшої частини [[Грошова маса|грошової маси]] у вигляді [[Банківський кредит|кредитів]]. В цій теорії використовується метод подвійного бухгалтерського обліку, за допомогою якого аналізується створення кредитів, інструменти центрального банку та фіскальні операції. Наріжними каменями для теорії є так зване ендогенне кредитування або створення грошей, згідно з яким банки надають кредит під заставу, не вдаючись до заощаджень, а також теорія [[Георг Фрідріх Кнапп|Георга Фрідріха Кнаппа]], відома як {{нп|Харталізм|харталізм|en|Chartalism}}, згідно з якою держава вперше вносить гроші в обіг перш ніж він знищить їх податками. Важливими для сучасної грошової теорії є також роботи [[Вайн Годлі|Вайна Годлі]] про поділ галузей економіки на державні, приватні (домогосподарства і підприємства) і зовнішні (решта світу).
В сучасній монетарній теорії значна увага приділяється відмінностям у значенні [[борг]]ів приватного та державного секторів економіки. Згідно з теорією, значна [[Державний борг|заборгованість держави]] у власній валюті перед своїми громадянами не призводить до негативних наслідків і слугує стимулом для економіки (критики сучасної монетарної теорії висловлюють занепокоєність, що зростання грошової маси може призводити до [[Інфляція|інфляції]] та навіть [[Гіперінфляція|гіперінфляції]]). Натомість заборгованість привітних осіб та підприємств призводить до зменшення інтенсивності економічної діяльності і [[Закон грошового обігу|швидкості обігу грошей]] оскільки
Сучасна монетарна теорія привернула до себе увагу через значну заборгованість розвинених країн після [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи 2008 року]]. Аргументом на користь теорії наводиться досвід Японії, яка має рекордну суму боргу у власній валюті, що не призвело до значної інфляції.
| |||