Серж Генсбур: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 19:
Народився у родині [[Історія євреїв в Україні|єврейських]] вихідців з [[Україна|України]]. Батько, Йосип Гінзбург, народився у [[Харків|Харкові]] у 1898, цікавився художнім мистецтвом, навчався грі на піаніно в консерваторії в [[Петроград]]і, а пізніше&nbsp;— у Москві. Мати, співачка Ольга Бесман, з Криму. У 1919, у зв'язку з посиленням позицій більшовиків та антисемітських настроїв сім'я була змушена емігрувати спочатку в Істамбул, а потім у Марсель, де Йосип Гінзбург почав грати в барах, Ольга співала в консерваторії. В родині було четверо дітей: старший син Марсель (помер від пневмонії у віці шести місяців), донька Жаклін та близнюки брат з сестрою Люсьєн та Ліліана. Завдяки батьку Люсьєн змалечку грав на піаніно та знайомився з художнім світом<ref>[http://www.rfimusique.com/artiste/chanson/serge-gainsbourg/biographie Серж Генсбур&nbsp;— RFI Musique]</ref>.
 
Скрутні часи настали в період війни. Попри отримане громадянство [[Франція|Франції]], як і всі євреї, вони були змушені носити [[Жовта зірка|жовту зірку]]. Одного разу Люсьєн протягом трьох днів був змушений переховувався у лісі під час облави СС<ref>[{{Cite web |url=http://creativejournal.ru/serzh-gensbur |title=Серж Генсбур] |accessdate=1 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111010054411/http://creativejournal.ru/serzh-gensbur |archivedate=10 жовтень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. А закон, що забороняв євреям виходити з дому пізніше за восьму годину вечора, практично позбавив родину доходу, бо батько не міг працювати ввечері в кафе та ресторанах. Тому він перебрався у вільну зону, забравши потім і родину<ref>[http://viva.ua/view/6920/ Последний циник Франции Серж Генсбур]</ref>.
 
== Творче життя ==
Рядок 26:
Після звільнення Парижа Люсьєн Гінзбург повернувся до міста та навчався в [[ліцей Кондорсе|ліцеї Кондорсе]]. По Закінченню вступив до [[Школа витончених мистецтв|Школи витончених мистецтв]] ({{lang-fr|Beaux-Arts}}) і вивчав архітектуру, але через проблеми з математикою був змушений її покинути і почав займатися образотворчим мистецтвом. У цей самий період у 1947 році зустрів свою першу дружину, дочку російських аристократів Єлизавету Левитську, з якою одружився 1951 році.
 
Приблизно в цей період активно навчався грі на гітарі та заробляв на життя грою на піаніно але ставився до цього як до другорядного мистецтва, на першому місці завжди було образотворче. До тридцяти років займався в основному живописом, його ідеалами були [[Френсіс Бекон (художник)]] та [[Фернан Леже]], але, як сам говорив, через власне боягузтво та неможливість зрівнятись з ними, спалив майже усі свої картини, створені за десятиліття. Ця невдача наклала значний відбиток на його подальше життя, пізніше сам визнавав, що шкодує за втраченою можливістю стати новим [[Далі]] чи [[Макс Ернст|Максом Ернстом]]<ref>[{{Cite web |url=http://chebotar.net/article/84-2010-10-31-23-57-50.html |title=Серж Генсбур. Прекрасный Квазимодо] |accessdate=2011-10-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121208013340/http://chebotar.net/article/84-2010-10-31-23-57-50.html |archivedate=2012-12-08 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Співак, композитор ===
Рядок 80:
 
== Особисте життя ==
Попри нестандартну зовнішність, Серж Генсбур користувався неймовірним успіхом серед жіноцтва. Відомі історії, що за ніч міг вступити в інтимні стосунки із п'ятьма жінками<ref>[{{Cite web |url=http://www.ozvezdax.ru/news/1101/ |title=Серж Генсбург] |accessdate=23 жовтень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140515030919/http://www.ozvezdax.ru/news/1101/ |archivedate=15 травень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Єлизавета (Ліза) Левитська ===
Рядок 92:
1967 короткий роман із '''Бріжит Бардо''', їй він присвятив альбом «Initials BB».<br/>
Вона була одружена з мільйонером Гюнтером Саксом, і, за легендою, попросила Генсбура написати для неї найкрасивішу пісню про кохання. За одну ніч він написав їх три, і всі три пізніше стали хітами, а між Квазімодо, як його тоді називали журналісти, та секс-символом тієї епохи спалахнув бурхливий роман.
Вони разом записували пісні, знімались у телешоу, вибрали будинок для Сержа на рю Верналь, де усі стіни він пофарбував у чорний колір, а замість дзеркал, які ненавидів, розвісив скрізь портрети Бардо. Сама Бріжит так розказувала про цей роман: «'''''Я була закохана у нього як у мужчину, але ще більше&nbsp;— як у музиканта''''''»<ref>[{{Cite web |url=http://chebotar.net/article/84-2010-10-31-23-57-50.html |title=Серж Генсбур. Прекрасный Квазимодо] |accessdate=2011-10-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121208013340/http://chebotar.net/article/84-2010-10-31-23-57-50.html |archivedate=2012-12-08 |deadurl=yes }}</ref>. Тим не менше, це не завадило їй поїхати на зйомки в Андалузію та просити не видавати записаний дуетом сингл «Je t'aime… Moi non plus».
 
=== [[Джейн Біркін]] ===
Рядок 159:
 
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20140515030919/http://www.ozvezdax.ru/news/1101/ Серж Генсбур] {{ref-ru}} на сайті [[Famous People]]
* [http://www.rfimusique.com/artiste/chanson/serge-gainsbourg/biographie Серж Генсбур] {{ref-fr}} на сайті [[RFI Musique]]
* Серафима Чеботарь «Серж Генсбур. Прекрасный Квазимодо» [https://web.archive.org/web/20121208013340/http://chebotar.net/article/84-2010-10-31-23-57-50.html] {{ref-ru}}
* Пашов Евгений «Мой Генсбур» [http://muscadomestica.narod.ru/gainsbourg.html] {{ref-ru}}
{{бібліоінформація}}