Піролюзит: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
примітки за допомогою AWB |
||
Рядок 31:
|}}
'''Піролюзит''' ({{lang-ru|пиролюзит}}
▲'''Піролюзит''' ({{lang-ru|пиролюзит}}, {{lang-en|pyrolusite}}, {{lang-de|Pyrolusit m}}) — [[мінерал]] класу оксидів і гідроксидів, [[Оксид марганцю(IV)|діоксид манґану]] ланцюжкової будови.
== Загальний опис ==
[[
Найважливіша [[руда]] [[манґан]]у. [[Сингонія]] тетрагональна. Кристалічна структура — типу [[рутил]]у. Звичайно утворює землисту і сажисту масу, щільні агрегати, [[ооліти]], натічні виділення різної форми, кірки, пухкі нальоти, плівкові дендрити. Характерні псевдоморфози П. по [[псиломелан]]у і ін. мінералам Mn. [[Густина]] 4,4-5,0. [[Твердість]] 6,5-6,7. [[Колір]] чорний або сталево-сірий, іноді з синюватими смугами. Блиск напівметалічний. Непрозорий. [[Риса]] чорна, тьмяна. Дуже крихкий. Походження г.ч. осадове або гіпергенне, рідше низькотемпературне гідротермальне.
Рядок 43 ⟶ 42:
Чистий піролюзит застосовується в сухих гальванічних елементах, як окиснювач в скляній, керамічній (при виготовленні фарфору), хімічній, медичній, лакофарбовій, шкіряній галузях промисловості.
'''Розповсюдження:''' [[Зігерланд]] ([[Вестфалія]]), Вальдальгесгейм ([[Рейнланд-Пфальц]]), [[Гессен]], [[Ільменау]], [[Ереншток]], [[Ельгесбурґ]] — [[ФРН]]; [[Пршибрам (гірничорудний район)|Пршибрам]] і [[Блатно]] ([[Чехія]]), [[Чіатура]] ([[Грузія]]), [[Бейтсвілл]] (
Від пір… і грецьк. «люсіс» — миття (W.K.Haidinger, 1828). Син. — кальвоніґрит.
Рядок 49 ⟶ 48:
== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
== Примітки ==▼
}}
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О.
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
== Посилання ==
* [http://webmineral.com/data/Pyrolusite.shtml Pyrolusite Webmin]
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
{{Руди}}
{{Портали|Геологія|Мінералогія}}
[[Категорія:Оксиди і гідроксиди (мінерали)]]
|