Резистивний сенсорний екран: відмінності між версіями

В електротехніці, '''резистивні сенсорні екрани''' – це чутливі до дотику комп’ютерні дисплеї, що складаються з двох гнучких пластин, вкритих резистивним матеріалом та розділених повітряним шаром. <ref>{{cite journal|last1=Walker|first1=Geoff|title=A review of technologies for sensing contact location on the surface of a display|journal=Journal of the Society for Information Display|date=August 2012|volume=20|issue=8|pages=413–440|doi=10.1002/jsid.100|url=http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/jsid.100/abstract}}</ref> Існує два різних типи металевих шарів. Перший тип називається Матриця: електроди розташовані смугами на підкладках, таких як скло або пластик, та спрямовані один на одного. Другий тип називається Аналог. Він складається з прозорих електродів, які не повинні бути спрямовані один на одного. Станом на 2011 "аналог" дозволив знизити виробничі витрати. Під час контакту з повехнею сенсорного екрану пластини притуляються одна до одної. На цих двох пластинах містяться горизонтальні та вертикальні лінії, які під час дотику реєструють його точне розташування. Оскільки сенсорний екран реагує на вхідний сигнал від контакту з майже будь-яким об'єктом (палець, стилус/перо, долоня), резистивні сенсорні екрани представляють собою тип "пасивної" технології.

 

 

Резистивні сенсорні екрани, як правило, мають високу роздільну здатність (4096 х 4096 точок на дюйм або вище), забезпечуючи точне управління дотиком. Оскільки сенсорний екран реагує на тиск на його поверхні, контакт може бути здійснено за допомогою пальця або будь-якого іншого вказівного пристрою.