Вікіпедія

Копиленко Олександр Любимович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м оформлення, стиль, правопис
Рядок 3:
'''Олександр Любимович Копиленко''' ({{ДН|26|06|1961}}, [[Київ]])&nbsp;— український [[правник]], [[доктор юридичних наук]] (1993), [[професор]] (1999), [[заслужений юрист України]] (2004), [[академік]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] ([[2018]]) та [[Національна академія правових наук України|Національної академії правових наук України]] (2001), кавалер [[Орден «За заслуги» (Україна)|ордена «За заслуги»]] II і ІІІ ступенів<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України]</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/53/2010 Про відзначення державними нагородами України]</ref>, директор [[Інститут законодавства Верховної Ради України|Інституту законодавства Верховної Ради України]].
 
Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив [[Київський університет]]. У 1983—1990 роках працював в [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інституті держави і права АН УРСР]], 1990—2002&nbsp;— в апараті Верховної Ради України (з 1998&nbsp;— радник [[Голова Верховної Ради України|Голови Верховної Ради]]), з 2002&nbsp;— директор Інституту законодавства Верховної Ради України. У 2013—2014 роках&nbsp;— член [[Центральна виборча комісія України|Центральної виборчої комісії]].
 
Має значний творчий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.
 
Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів за блоковим принципом, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.
 
Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.
 
Науково-громадська діяльність О. &nbsp;Л. &nbsp;Копиленка здобула широке визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Із 2004 року він входить до української національної групи Постійної Палати Міжнародного Третейського Суду (м. Гаага). Член Конституційної Комісії, а також Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
 
Віце-президент Всеукраїнської федерації [[Фріфрі-файт]]у.<ref>[http://free-fight.org.ua/index.php/features/leadership Керівництво]</ref>. Кандидат у [[Народний депутат України|народні депутати]] від партії «[[Слуга народу (політична партія)|Слуга народу]]» на [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських виборах 2019&nbsp;р.]], №&nbsp;135 у списку.<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/partiya-sluga-naroda-opublikovala-obnovlennyy-1560422864.html Партія "«Слуга народу"» обновила список кандидатів] ''[[РБК-Україна]]'' (13.06.2019)</ref>. Безпартійний.<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=18623.html Центральна виборча комісія]</ref>.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Копиленко_Олександр_Любимович