Kawanishi E15K: відмінності між версіями

У 1939 році Імперський флот Японії видав замовлення 14-Сі на побудову двомісного розвідувального гідролітака, здатного діяти в районах, контрольованих авіацією противника. Основною, і по суті єдиною, вимогою була максимально висока швидкість, яка б дозволяла літаку втікати від винищувачів противника. Виконання завдання було доручено фірмі [[Kawanishi]].

Щоб виконати вимоги завдання, спеціалісти фірми розробили оригінальну схему [[низькоплан]]а з одним поплавком, який у випадку небезпеки міг скидатись (''що давало додатковий виграш швидкості у 90 км/г '') та двома надувними стабілізуючими поплавками, які для зменшення аеродинамічного опору могли притискатись до крил. Літак був оснащений двигуном ''Mitsubishi MK4SMK4D Kasei 14'' потужністю 1500 к.с.

Через брак досвіду і високих вимог завдання побудова першого прототипу затягнулась, і він здійснив перший політ лише у грудні5 грудня 1941 року. Результати заводських випробувань були хороші - літак досяг швидкості 470 км/г без скидання поплавка і мав хороші пілотажні якості. Але виявились проблеми з регулюванням кроку гвинта та механізмом складання стабілізуючих поплавків. Незважаючи на це, в жовтні 1942 року машину передали для військових випробувань. Під час одного з польотів відмовив механізм випуску стабілізуючих поплавків і літак зазнав пошкоджень. Але він був відновлений і оснащений підфюзеляжним кілем для збільшення поздовжньої стійкості. Вирішити проблему зі стабілізуючими поплавками не вдалось, і їх зафіксували у випущеному стані за допомогою підкосів. Щоб компенсувати зростання аеродинамічного опору, на літак встановили потужніший двигун ''Mitsubishi MK4S Kasei 24'' (1 850 к.с.).

В такому вигляді літак був прийнятий на озброєння під назвою '''«Швидкісний розвідувальний гідролітак морський Тип 2 «Сіюн» (''«Фіолетова хмара»'') Модель 11» ''' (''або '''E15K1'''''). Проте, маючи сумніви у надійності літака, флот замовив інформаційну партію з 5 літаків, які разом з прототипом відправили на [[Палау]] для випробування у бойових умовах. Але незабаром всі літаки були збиті. Система скидання основного поплавка не була відлагоджена, і її жодного разу не застосовували. Літак без бронезахисту членів екіпажу, без протектованих паливних баків та з одним 7,7-мм кулеметом був легкою здобиччю для винищувачів противника.

Поки проходили випробування ''E15K'' у бойових умовах, фірма ''Kawanishi'' розпочала випуск серійних літаків. Ними мали оснащуватись ряд бойових кораблів, у тому числі новий авіаносець «[[Сінано (авіаносець)|Сінано]]». Але у лютому 1944 року через незадовільний досвід бойового використання випуск літаків ''E15K'' був припинений. Всього, разом з прототипом, було збудовано 15 машин.{{sfn|Francillon|1970|p=314-316}}

* '''Потужність:''' 1 540850 [[Кінська сила|к. с.]]

* '''Максимальна швидкість:''' 468 км/г (''з прикріпленим повлавком'')