Симон Рак-Михайловський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) м додано Категорія:Уродженці Молодечненського району за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
| партія = Білоруська соціалістична громада (до червеня 1918), Білоруська соціал-демократична партія (з червня 1918), Білоруська селянсько-робітнича громада (з 24 червня 1925)
}}
'''Симон Рак-Михайловський''' ( {{Дата народження|14|4|1885|2}}, [[Максимівка (Молодечненський район)|с. Максимівка]], [[Вілейський повіт]], [[Віленська губернія]], нині [[Молодечненський район]], [[Мінська область]] — {{Дата смерті|27|11|1938}}, [[Мінськ]], зона окупації [[СРСР|СССР]])
== Біографія ==
Рядок 38:
У [[1900]] році в 15-річному віці закінчив початкову школу в [[Радошковичі|Радошковичах]] . У [[1900]]-[[1904]] роках навчався в Молодечненській учительській семінарії<ref name="marakoŭ">{{Крыніцы/Маракоў|РЛ|2|0|РЛ1-3|РЛ1-3}}</ref>. У [[1904]]-[[1909]] роках учителював у школах [[Свенцянський повіт|Свенцянського]] і [[Вілейський повіт|Вілейського]] повітів, займався культурно-просвітницькою діяльністю, збирав [[фольклор]] {{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}}. Під час революції [[1905]] - [[1907]] років пропагував ідеї соціального і [[Національно-визвольний рух|національного визволення]], був обраний селянами ходоком до Державної думи{{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}} . У [[1906]] році за поширення соціал-демократичної літератури ув'язнений на 3 місяці у Вілейській в'язниці. Хотів продовжити освіту у Віленському учительському інституті (за іншими відомостями - в якомусь із вищих навчальних закладів [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]]), проте не був прийнятий через «неблагонадійність» {{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}} . Через гоніння влади змушений виїхати в [[Крим]] {{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}}. У [[1912]] році у [[Феодосія|Феодосії]] закінчив педінститут <ref name="marakoŭ" />. Обіймав посаду викладача чотирикласного вищого початкового училища жіночої гімназії в місті Карасубазар ( [[Крим]]) {{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}} . У Феодосії одружився з молодою вчителькою - [[Греки|грекинею]] Надією Мусолавою. У [[1912]] році народився син, який отримав ім'я Рогволод{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}}. У [[1919]] році у них народилася дочка, що отримала ім'я Рогнеда{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}}.
Улітку [[1914]] року мобілізований до армії. У фронтові окопи не потрапив, мабуть, через проблеми зі здоров'ям{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}}. До вересня [[1917]] року служив [[Писар|писарем]] у канцелярії 24-го транспорту 5-го обозного батальйону [[10-та армія (Російська імперія)|10-ї російської армії]]{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=6}}. Вів революційну агітацію серед солдатів{{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}}. Почав публікуватися в [[1915]] році (стаття «З думок в поході» в «<nowiki/>[[Наша нива (1906)|Нашій Ниві]]<nowiki/>») <ref name="marakoŭ">{{Крыніцы/Маракоў|РЛ|2|0|РЛ1-3|РЛ1-3}}</ref>.
=== Початок діяльності в білоруському русі ===
Рядок 53:
У грудні 1919 року в Мінську стався розкол [[Рада Білоруської Народної Республіки|Ради БНР]], в результаті якої Рак-Михайловський увійшов до утвореної 13 грудня Вищої Раду БНР, яка виступала за подальше виконання обов'язків прем'єра Ради БНР [[Луцкевич Антон Іванович|Антоном Луцкевичем]]. Різниця двох Рад (Найвища і Народна Рада БНР) полягала в тому, що прихильники Вищої ради стояли на більш помірних пропольських позиціях, в той час як їхні опоненти - на антипольських{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=10}}. Входження Рак-Михайловського, який до сих пір дотримувався радикальних соціалістичних поглядів, до Вищої Ради було не дуже логічним{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=11}}. Польські спецслужби в міжвоєнний період пояснювали це тим, що Рак-Михайловський та інші близькі йому ідейні діячі входили до полонофільських структур із завданням підриву цих структур зсередини{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=11}}.
Після початку наступу Червоної Армії на Варшаву в [[1920]] році Рак-Михайловський покинув [[Мінськ]], спочатку перебрався у [[Вовковиськ|Київ]], а в липні до [[Гродно]]. У короткий період існування радянської влади в місті, Рак-Михайловський працює шкільним інструктором відділу народної освіти і займається організацією шкіл у [[Гродненський повіт (Російська імперія)|Гродненському повіті]]. З родиною [[Смолич Аркадій Антонович|Аркадія Смолича]], з якою він в той час жив в одній квартирі, Рак-Михайловський вирішує залишитися в місті і після відступу Червоної Армії [[17 липня]] [[1920]] року. За Володимиром Адамушком, він був змушений так зробити тому, що в цей час важко хворіли на дизентерію його діти{{Sfn|Пашкевіч А.|2007|с=11}}. Викладав у Гродненській білоруській гімназії, брав участь у роботі Білоруського національного комітету в Гродно, співпрацював з газетою «<nowiki/>[[Беларускае слова (1920)|Білоруське слово]]<nowiki/>»{{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}}.
=== Діяльність у Західній Білорусі ===
Рядок 107:
== Поетична і музична творчість ==
[[Файл:Manastyr_bazylanaŭ_u_Barunach,_pamiatnaja_doška.jpg|міні|300x300пкс|
Симон Рак-Михайловський написав музику до романсу на слова [[Богданович Максим Адамович|Максима Богдановича]] «Зорка Венера»{{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=89}}. Через те, що С. Рак-Михайловський був репресований, авторство романсу в довідковій літературі подавалася як народне, а після використання музики в опері «<nowiki/>[[Зорка Венера (опера)|Зорка Венера]]<nowiki/>» автором помилково вважали Юрія Семеняка<ref>{{Cite web|url=http://www.kimpress.by/index.phtml?page=2&DomainName=mast&id=391|title=Аўтарства ў музыцы|first=|last=|authorlink1=|date=1 жніўня 2009|month=|year=|website=|publisher=kimpress.by|location=|page=|pages=|at=|language=|trans_title=|format=|doi=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170511131654/http://www.kimpress.by/index.phtml?page=2&DomainName=mast&id=391|archivedate=11 траўня 2017|accessdate=11 траўня 2017|quote=|ref=|separator=|postscript=}}</ref>.
Рак-Михайлівський приписують авторство дуету-балади «Що за хлопець, що за дівчина?»{{Sfn|Вабішчэвіч А.|2001|с=88}}.
== Вшанування пам'яті ==
▲[[Файл:Manastyr_bazylanaŭ_u_Barunach,_pamiatnaja_doška.jpg|міні|300x300пкс| Пам'ятна дошка на колишньому [[Борунський монастир|будинку монастиря василіан]] в Борунах, в якому в 1920-1922 роках діяла білоруська вчительська семінарія, директором якої був Симон Рак-Михайловський ]]
У [[1982]] році на пам'ять Симона Рак-Михайловського в центрі села [[Максимівка (Молодечненський район)|Максимівка]] Молодечненського району встановлено меморіальний знак<ref name="ЗП">{{крыніцы/ЗП|Мінская-2}}</ref>.
Рядок 122 ⟶ 123:
* Прамовы дэпутатаў соймавага клубу Беларускай сялянска-работніцкай грамады. Вільня, 1926.
* [http://pawet.net/library/history/bel_history/paskevich/18/Турэмны_дзённік_Сымона_Рак-Міхайлоўскага.html Турэмны дзённік Сымона Рак-Міхайлоўскага] // Куфэрак Віленшчыны. 2007. № 1 (12). С. 48—97.
== Література ==▼
== Примітки ==
{{reflist|2}}
▲== Література ==
* {{Стаття|автор= Адамушка У.|назва= Сацыял-дэмакрат Сымон Рак-Міхайлоўскі|посилання= |мова= |видання= Сыны і пасынкі Беларусі|місце= Мінськ|тип= |рік= 1996|том= }}
* {{Стаття|автор= Бобер М., Ватковіч Г.|назва= У памяць аб С. А. Рак-Міхайлоўскім|спасылка= |мова= |аўтар выдання= |видання= Помнікі гісторыі і культуры Беларусі|тып= |месца= |выдавецтва= |рік= 1984|номер= 3|том= |старонкі= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid=}}
* {{Стаття|автор= Бергман А.|назва= Сымон Рак-Міхайлоўскі: (Кароткі біягр. нарыс)|спасылка= |мова= |аўтар выдання= |видання= Беларускі каляндар, 1980|тып= |місце= Беласток|выдавецтва= |рік= 1980}}
* {{Стаття|автор= Bergman A.|назва= Szymon Rak-Michajłowski|спасылка= |мова= pl|аўтар выдання= |видання= Bergman A. Sprawy białoruskie w II Rzeczypospolitej|тып= |місце= Warszawa|выдавецтва= |рік= 1984|том= |старонкі= }}
* {{Книга|автор = Вабішчэвіч А.М.|частина = Сымон Аляксандравіч Рак-Міхайлоўскі|заголовок = [[Енциклопедія історії Білорусі|Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т]]. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.|арыгінал = |спасылка = |відповідальний = рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч.|выданне = |місце = Мн.|видавництво = БелЭн|рік= 2001|том = |старонкі = |сторінок = 591 с.: іл.|серыя = |isbn = 985-11-0214-8|тираж = 10000|ref=Вабішчэвіч А.}}
* {{Книга|автор = Латышонак А.|частка = |заголовок = Жаўнеры БНР|арыгінал = |спасылка = |адказны = |видання = 3-е|місце = Смаленск|видавництво = Інбелкульт|рік = 2014|том = |старонкі = |сторінок = 373|серыя = |isbn = 978-5-00076-003-1|тираж = 500|ref= Латышонак А.}}
* {{Книга|автор = Міхалюк Д.|частка = |заголовок = Беларуская Народная Рэспубліка ў 1918—1920 гг. Ля вытокаў беларускай дзяржаўнасці|арыгінал = |спасылка = |адказны = |выданне = |місце = Смаленск|видавництво = Інбелкульт|рік = 2015|том = |старонкі = |сторінок = 496|серыя = |isbn = 978-5-00076-016-1|тираж = 1000|ref= Міхалюк Д.}}
* {{Стаття|автор= Пашкевіч А.В.|посилання_на_автора= |назва= Сымон Рак-Міхайлоўскі: старонкі жыцця і дзейнасці|посилання= http://pawet.net/library/history/bel_history/paskevich/17/Сымон_Рак-Міхайлоўскі:_старонкі_жыцця_і_дзейнасці.html|відповідальний= М. Казлоўскі|видання= Куфэрак Віленшчыны|місце= [[Молодечно|Маладзечна]]|тип= |рік= 2007|місяць= |том= |випуск= |номер= 1 (12)|сторінки= 4–30|ref= Пашкевіч А.}}
* {{Книга|автор = [[Підгайний Семен Олександрович|Підгайний С.]]|частка = |заголовок = Недостріляні (у двох частинах: Т.1)|арыгінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3700/file.pdf|адказны = |выданне = |месца = |видавництво= «Україна»|рік = 1949|том = |старонкі = |сторінок = 131|серыя = |isbn = |тыраж = |ref= Підгайны С.}}
* {{Стаття|автор= Яновіч С.|назва= Моцны чалавек грамады|спасылка= |мова= |аўтар выдання= |видання= Ніва|тып= |місце= Беласток|выдавецтва= |рік= 1985|том= |старонкі= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid=}}
== Посилання ==
| |||