Нормандське герцогство: відмінності між версіями

За своїм географічним положенням приморська частина [[Нейстрія|Нейстрії]] більше інших частин Франції зазнала спустошливих нападів норманів. Гирло [[Сена|Сени]] довго слугувало норманам надійним притулком, звідки вони здійснювали набіги на французькі міста. Наприкінці [[IX століття]] на чолі норманів, що вторгались у північну Францію, з'явився вигнаний з Норвегії конунгом [[Гаральд I (король Норвегії)|Гаральдом Прекрасноволосим]] [[Роллон]], або Рольф (Hrolf), син Рогнвальда. На березі моря він присягнув «що він помре, якщо не стане володарем будь-якої землі, яку зможе завоювати». Після кількох вторгнень Роллон міцно закріпився у північній Нейстрії, яка й отримала ім'я «Нормандія» (тобто країна норманів — ''terra Northmannorum''). За угодою в [[Анрі Етьєн Сент-Клер Девіль|Сент-Клер]]і ([[911]]) французький король [[Карл Простуватий]] поступився йому частиною Нейстрії, між річкою [[Епт]] і морем, за умови, що Роллон визнає себе васалом короля й навернеться у християнство. Роллон хрестився і став родоначальником нормандських герцогів. Він роздав землі своїм соратникам, число яких збільшувалось завдяки норманським загонам, що прибували з півночі. За прикладом Роллона, багато норманів прийняли [[християнство]]. Доволі швидко нормани почали засвоювати французьку мову; свою рідну вони зберігали довше тільки у [[Нижня Нормандія|Нижній Нормандії]]. Втім, і тепер у нормандській вимові є слова, що вказують на вплив скандинавського елементу. Нормандський вплив відчувався доволі довго у войовничості жителів Нормандії та у їхній пристрасті до віддалених експедицій ([[Нормандське завоювання|завоювання Англії]], [[хрестові походи]]).