Погребняк Петро Степанович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Немає опису редагування
Рядок 8:
| місце народження = [[Волохів Яр]],<br/>[[Харківська область]]
| дата смерті = 25.7.1976
| місце смерті = [[Київ]], {{URSR}}
|резиденція=| громадянство = {{RUSold}}Російська імперія, {{URS}}УНР, СССР
| національність =українець
| галузь =лісівництво, грунтознавство
Рядок 26:
{{Othernames|Погребняк}}
 
'''Петро́ Степа́нович Погребня́к''' ({{н}} [[10 липня]] [[1900]], с. [[Волохів Яр]]&nbsp;[[Зміївський районповіт|Зміївського районуповіту]] [[Харківська областьгубернія|Харківської областігубернії]]&nbsp;— {{†}} [[25 липня]] [[1976]], м. [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— український [[вчений]]-лісівник і [[Ґрунтознавство|ґрунтознавець]], доктор географічних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[професор]] кафедри лісівництва [[Українська сільськогосподарська академія|Української сільськогосподарської академії]] (Національний університет біоресурсів і природокористування України), [[академік]] та віце-президент [[Національна академія наук України|АН УРСР]].
 
== Біографія ==
Рядок 33:
Народився [[10 липня]] [[1900]] року в селі Волохів Яр Зміївського району (з [[1957]] року [[Чугуївський район|Чугуївського району]]) на [[Харківщина|Харківщині]] в родині [[фельдшер]]а.
 
Закінчив [[1924]] року [[Харківський сільськогосподарський інститут]]. У [[1931]]–[[1933]] роках працював у [[Всесоюзний науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації|Всесоюзному науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації]] в [[Харків|Харкові]]. У [[1933]]–[[1941]] роках був завідувачем кафедри [[Київський лісотехнічний інститут|Київського лісотехнічного інституту]]. [[1928]] року захистив [[Кандидат наук|кандидатську]], а [[1939]] року&nbsp;— [[Доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. У [[1946]] році присуджено вчене звання [[професор]]а. З [[1954]] року —завідувач кафедри фізичної географії географічного факультету [[Київський університет|Київського університету]]. У [[1954]]–[[1956]] роках&nbsp;— директор новоствореного [[Інститут лісу АН УРСР|Інституту лісівництва]] (з [[1954]] року&nbsp;— Інститут лісу). За 10 років свого існування (1946—1956&nbsp;рр.) Інститут виконав чимало актуальних теоретичних досліджень з питань лісівництва, лісового ґрунтознавства, екології й фізіології деревних рослин, лісових культур, розв'язав на теоретичних засадах ряд актуальних практичних проблем. Це, зокрема, застосування добрив у лісах і на розсадниках, запровадження радіобіологічних методів дослідження в лісах (уперше), вивчення взаємин між деревними породами, а також мікробіологічного й тваринного населення лісових ґрунтів, водного режиму глибокої їх товщі, процесів мінералізації опаду, кругообігу речовин у системі «ліс&nbsp;— ґрунт» тощо. Серед видань Інституту або праць, що були видані іншими установами, але написані в його стінах, вирізняється капітальна монографія про типи лісів Європейської частини СРСР та України, про рослинність пісків та про фауну лісових ґрунтів. За час свого існування Інститут випустив сім томів праць. Чимало з них стали справжнім надбанням лісівничої науки.<ref>http://allref.com.ua/uk/skachaty/P%7CS%7C_Pogrebnyak_%E2%80%93_vidatniiy_ukrayins-kiiy_vcheniiy_lisivnik</ref>
 
[[1946]] присуджено вчене звання [[професор]]а.
Водночас був віце-президентом [[Національна академія наук України|АН України]]. У [[1948]]–[[1952]]&nbsp;— голова [[Рада з вивчення продуктивних сил України|Ради з вивчення продуктивних сил]]. Вже не очолюючи Ради, Петро Погребняк підтримував з нею наукові зв'язки, а протягом [[1967]]–[[1970]] років працював у Раді, очолюючи відділ [[географія ґрунтів|географії ґрунтів]]. У [[1957]]–[[1961]] роках&nbsp;— завідувач відділу екології рослин [[Ботанічний сад НАНУ|Ботанічного саду АН України]]. У [[1965]]–[[1976]] роках очолював відділ географії ґрунтів України Ради з вивчення продуктивних сил України; відділ фізичної географії Сектора географії АН України; відділ екології й охорони рослинності [[Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України|Інституту ботаніки імені М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодного]]. Був головою [[Комітет наукової термінології АН УРСР|Комітету наукової термінології АН УРСР]], членом регіональної комісії АН СРСР та АН УРСР з розвитку продуктивних сил західних областей України. Голова [[Українське товариство охорони природи|Українського товариства охорони природи]] у 1950—1962 роках.
 
З [[1954]] — завідувач кафедри фізичної географії географічного факультету [[Київський університет|Київського університету]].
Помер [[25 липня]] [[1976]] року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
 
[[1954]]–[[1956]] — директор новоствореного [[Інститут лісу АН УРСР|Інституту лісівництва]] (з [[1954]] року&nbsp;— Інститут лісу).
 
За 10 років свого існування (1946—1956&nbsp;рр.), Інститут виконав чимало актуальних теоретичних досліджень з питань лісівництва, лісового ґрунтознавства, екології й фізіології деревних рослин, лісових культур, розв'язав на теоретичних засадах ряд актуальних практичних проблем. Це, зокрема, застосування добрив у лісах і на розсадниках, запровадження радіобіологічних методів дослідження в лісах (уперше), вивчення взаємин між деревними породами, а також мікробіологічного й тваринного населення лісових ґрунтів, водного режиму глибокої їх товщі, процесів мінералізації опаду, кругообігу речовин у системі «ліс&nbsp;— ґрунт» тощо. Серед видань Інституту або праць, що були видані іншими установами, але написані в його стінах, вирізняється капітальна монографія про типи лісів Європейської частини СРСР та України, про рослинність пісків та про фауну лісових ґрунтів. За час свого існування Інститут випустив сім томів праць. Чимало з них стали справжнім надбанням лісівничої науки.<ref>http://allref.com.ua/uk/skachaty/P%7CS%7C_Pogrebnyak_%E2%80%93_vidatniiy_ukrayins-kiiy_vcheniiy_lisivnik</ref>
 
Водночас був віце-президентом [[Національна академія наук України|АН України]].
 
Водночас був віце-президентом [[Національна академія наук України|АН України]]. У [[1948]]–[[1952]]&nbsp;— голова [[Рада з вивчення продуктивних сил України|Ради з вивчення продуктивних сил]]. Вже не очолюючи Ради, Петро Погребняк підтримував з нею наукові зв'язки, а протягом [[1967]]–[[1970]] років працював у Раді, очолюючи відділ [[географія ґрунтів|географії ґрунтів]]. У [[1957]]–[[1961]] роках&nbsp;— завідувач відділу екології рослин [[Ботанічний сад НАНУ|Ботанічного саду АН України]]. У [[1965]]–[[1976]] роках очолював відділ географії ґрунтів України Ради з вивчення продуктивних сил України; відділ фізичної географії Сектора географії АН України; відділ екології й охорони рослинності [[Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України|Інституту ботаніки імені М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодного]]. Був головою [[Комітет наукової термінології АН УРСР|Комітету наукової термінології АН УРСР]], членом регіональної комісії АН СРСР та АН УРСР з розвитку продуктивних сил західних областей України. Голова [[Українське товариство охорони природи|Українського товариства охорони природи]] у 1950—1962 роках.
 
Помер [[25 липня]] [[1976]] року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
 
== Вшанування ==
Львівський лісотехнічний інститут (ЛЛТІ, тепер [[Національний лісотехнічний університет України]]) з 1988 року носить ім'я Петра Погребняка.
 
=== Нагороди і відзнаки ===
Нагороджений [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]].
 
== Наукова діяльність ==
Рядок 77 ⟶ 84:
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Уродженці Чугуївського району]]
[[Категорія:Уродженці Харківської губернії]]
[[Категорія:Дійсні члени НАН України]]
[[Категорія:Українські ґрунтознавці]]
Рядок 82 ⟶ 90:
[[Категорія:НЛТУ України]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Померли в Києві]]