Запорозький дуб: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 32:
Хворобу дерева, що протягом 1990-х рр. призвела до відмирання майже всіх його гілок, меноніти сприйняли, як символ пережитого ними горя. На початку 2000-х рр. у менонітській громаді з’явився вельми сміливий задум консервації загиблого дуба та перетворення його на «Меморіал жертвам радянського пекла». Як найкраще місце для нього, пропонувався розташований біля [[Дніпровська ГЕС|Дніпрогесу]] постамент тоді ще не демонтованого [[Пам'ятник Леніну (Запоріжжя)|пам’ятника Леніну]] <ref>Bergen H. Chortitza Colony atlas. Mennonite Old Colony (1867) – Saskatoon : Mennonite Historical Society of Saskatchewan, 2004. – 116 p. (p. 109)</ref>.
Якщо для [[Еміграція|емігрантів]]-менонітів у ІІ пол. ХХ ст. сакральне значення Вікового дубу ще більш підсилилося, то перед [[Радянська пропаганда|радянським офіціозом]] постала проблема введення дубу в контекст [[Українська культура повоєнного часу|української радянської культури]] та історії. Ця задача була вирішена шляхом штучної міфологізації та розповсюдження нових легенд за допомогою друкованих засобів та [[Екскурсія|екскурсійної]] роботи. Великих зусиль до цього доклав мешканець Верхньої Хортиці, «добровільний доглядач Запорізького дубу» та самодіяльний екскурсовод Н.А. Дейкун, хата якого стояла поряд із деревом <ref>Киценко М.П. Хортиця в героїці і легендах – Дніпропетровськ : Промінь, 1972. – 132 с. (c. 55-58)</ref>. У різних популярних виданнях тиражуються кілька легенд, які не мають під собою фактичної основи:
1. Під гіллям дуба навесні 1648 р., перед [[Битва під Жовтими Водами|битвою на Жовтих Водах]] зупинявся [[Богдан Хмельницький]] з військом;
2. [[Кошовий отаман]] [[Іван Сірко]] з козаками писав під дубом знаменитого [[Лист запорожців турецькому султанові|листа турецькому султану]];
3. Запорожці зустрічалися з козаками [[Донські козаки|донського]] отамана [[Булавін Кіндрат Опанасович|Кіндрата Булавіна]] на поч. ХVIII ст;
4. Козаки святкували під деревом повернення у склад Російської Імперії у 1734 р.;
5. Поет [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]] побував біля дуба під час подорожі на [[Кавказ]] у 1820 р.;
6. [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Г. Шевченко]] у 1843 р. під дубом читав селянам свою поему [[Катерина (поема)|«Катерина»]];
7. [[Махновський рух|Махновці]] намагалися порубати дуба на дрова для свого [[Бронепотяг|броне потяга]] у 1919 р.;
8. Під час [[Велика Вітчизняна війна|«Великої Вітчизняної війни»]] [[Нацизм|нацистський]] вождь [[Адольф Гітлер]] наказав фельдмаршалу [[Еріх фон Манштейн|Манштейну]] перевезти дуба у [[Берлін]] <ref>Рыжов К. Национальная святыня – 700-летний Запорожский дуб (легенды, предания, факты) // Запорожское казачество: от прошлого – к грядущему. – Запорожье: АТ «Мотор-Січ», 2012. – С. 386-389 (c. 386)</ref>.
| |||