Вікіпедія

Aichi D1A: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
доповнення, джерела, оформлення
Рядок 57:
|Конструктор =
}}
'''Aichi D1A''' ({{lang-ja|九四式艦上爆撃機}}, ''kyūyon-shiki kanjō bakugekiki'' - Палубний пікіруючий бомбардувальник Тип 94/96) — серійний палубний [[пікіруючий бомбардувальник]] [[Імперський флот Японії|Імперського флоту Японії]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
 
Кодова назва союзників — «'''С'юзі'''» ({{lang-en|Susie}}).
 
== Історія створення ==
В 1933 році Імперський флот Японії зрозумів, що наявні прототипи палубних пікіруючих бомбардувальників, сконстуйованих в рамках програми «7-Shi», зовсім не відповідають вимогам. Тому фірмам [[Aichi]], [[Nakajima]], a також ''11-му арсеналу флоту в Йокосука'' було доручено розробити моделі які відповідатимуть новим специфікаціям «8-Shi». В цих нових специфікаціях основну овагу приділялось загальній міцності і маневреності літака, хоча і інші параметри теж мали бути покращені.
Aichi D1A був створений на базі пікіруючого бомбардувальника Heiпkel Не 66 (експортний варіант — He 55), який був спроектований під технічні вимоги ВПС Японії і повинен був відповідати умовам експлуатації як з поплавковим, там і зі звичайним шасі.
Була перероблена та підсилена конструкція шасі для застосування з авіаносців, встановлений посадковий гак, двигун «Сіменс» був замінений на 580-сильний 9-циліндровий двигун повітряного охолодження Накадзіма Котобукі 2КА1 з дволопасним металевим гвинтом та обладнана додаткова кабіна стрільця-спостерігача.
 
Компанія ''Aichi'' змогла доправити з Німеччини один літак ''[[Heiпkel Не-66]]'' (експортний варіант — ''He-55'') з двигуном ''Siemens SAM-22B'' (715 к.с.), який був спроектований під технічні вимоги ВПС Японії і повинен був відповідати умовам експлуатації як з поплавковим, там і зі звичайним шасі. Після отримання літака, група інженерів під керівництвом Токухішіро Ґоаке, почала підганяти літак під специифікацію. Була перероблена та підсилена конструкція шасі для застосування з авіаносців, встановлений посадковий гак, двигун «Сіменс» був замінений на 9-циліндровий двигун повітряного охолодження ''Nakajima Kotobuki 2-Kai-1'' потужністю 580 к.с. з дволопасним металевим гвинтом та обладнана додаткова кабіна стрільця-спостерігача. Модель отримала фабричний номер ''«AB-9»''.
Порівняльні випробування 1934 року, в яких брали участь також літаки Nakajima D2N та Yokosuka D2Y, виявили перевагу літака Aichi. Вона показала себе більш стійкою та більш маневреною. В результаті у грудні 1934 року з фірмою Aichi був укладений контракт на серійне виробництво літака.▼
 
▲Порівняльні випробування 1934 року, в яких брали участь також літаки [[Nakajima D2N]] та [[Yokosuka D2Y]], виявили перевагу літака ''Aichi''. ВонаВін показала себе більш стійкоюстійким та більш маневреноюманевренним. В результаті у грудні 1934 року з фірмою ''Aichi'' був укладений контракт на серійне виробництво літака, який отримав назву '''«Палубний пікіруючий бомбардувальник Тип 94»''' (або '''Aichi D1A1''').
 
В 1935 році, Токухішіро Ґоаке запропонував вдосконалений варіант, з 9-ти циліндровим двигуном повітряного охолодження ''Nakajima Hikari 1'' потужністю 730 к.с., а також з дещо покращеною аеродинамікою. Цей варіант був прийнятий на озброєння восени 1936 року під назвою '''«Палубний пікіруючий бомбардувальник Тип 96»''' (або '''Aichi D1A2''').{{sfn|Francillon|1970|p=268-271}}
 
== Конструкція ==
Літак ''Aichi D1AD1A1'' був біпланом з металічним каркасом та полотняно-металічною обшивкою. На відміну від прототипу, серійні літаки оснащувались новим капотом двигуна та мали крило, стріловидне по передній кромці, а також руль напряму зміненої форми. В останніх 44 літаках ''D1A1'' двигун був змінений на ''Nakajima Kotobuki 3'' з дещо більшою потужністю.
 
Стрілецьке озброєння складалось з 2 синхронізованих 7,7-мм кулеметів «Тип 92», які стріляли вперед, та ще одного такого ж кулемета на рухомій установці в кабіні стрільця. Літак міг нести дві 30-кг бомби під крилами та одну 250-кг бомбу під фюзеляжем.{{sfn|Francillon|1970|p=268-271}}
 
== Тактико-технічні характеристики (D1A2) ==
Рядок 96 ⟶ 99:
 
== Модифікації ==
* '''D1A1''' — прототип, модифікація ''He 66''; двигун ''Nakajima Kotobuki 2 КАI1'' (580 к.с.); — 1 екземпляр
* '''D1A1''' — серійний, двигун ''Nakajima Kotobuki 2 КАI1-Кai-1'' (580 л.с.); встановлений новий капот, модифіковане крило; останні 44 літаки мали двигун ''Kotobuki 3'' (580 к.с.); — 162 екземпляри
* '''D1A2''' — серійний, модифікація ''D1A1''; встановлені обтічники шасі, двигун ''Nakajima Нikari 1'' (730 к.с.); встановлений обтічник двигуна ''[[Капот NACA|NACA]]''; модифіковане скління; — 428 екземплярів
 
== Історія використання ==
Рядок 104 ⟶ 107:
 
До моменту початку [[Війна на Тихому океані|війни на Тихому океані]] літак застарів. В частинах другої лінії залишалось 68 бомбардувальників D1A2, решта використовувались як навчальні.
В бойових діях вони участі не брали, але отримали від союзників кодове ім'я «С'юзі» ({{lang-en|Susie}}).{{sfn|Francillon|1970|p=268-271}}
 
== Джерела ==
Рядок 110 ⟶ 113:
* ''О. Дорошкевич'' Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
* ''М. Шарп.'' Самолеты Второй Мировой/М. АСТ, 2000-352 с. ISBN 5-17-002174-7
* {{cite book |last = Francillon |first = Rene |year = 1970 |title = Japanese Aircraft of the Pacific War |publisher = TBS The Book Service Ltd |pages=583pp |ISBN= 978-0370000336}} {{ref-en}}
 
== Посилання ==
{{Commons category-inline|Aichi D1A2}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Літаки Японського Імперського флоту}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Aichi_D1A