Український правопис 2019 року: відмінності між версіями

== Думка науковців ==

 

* доктор філологічних наук [[Фаріон Ірина Дмитрівна|Ірина Фаріон]] написала: «давно назрілі пропозиції, що пов'язані з демосковізацією та десовєтизацією українського правопису, мають половинчастий характер через варіянтне вживання (''інший / инший, Гегель / Геґель, аудиторія / авдиторія, ефір / етер, вікенд / Уельс, Вайнрайх / Гейне, Сідней / Сирія, бюст / б'ю, в кіно / в пальті, незалежності / незалежности''), а деякі так і зостаються в радянсько-московській версії (матеріальний, імені&nbsp;— р. в. одн.). Позитивні новації (чи радше повернення позитиву)&nbsp;— це маленькі напів сміливі кроки, що, здається, і самих авторів змін налякали (проєкт, дієреза, рієлтор; -ай замість -ей в німецьких запозиченнях; трактування активних дієприкметників; розширення сфери кличного відмінка). Проте варіянтність&nbsp;— це, без сумніву, набагато краще ніж і далі питомій формі залишатися за бортом кодифікації»<ref>[https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4/ Проєкт правопису 2018&nbsp;— дитя компромісу: і вашим, і нашим] (3 вересня 2018, blogs.pravda.com.ua)</ref>.

* доктор філософських наук [[Зінченко Арсен Леонідович|Арсен Зінченко]]: «Україні потрібно було вже давно повернутися до своїх питомих засад в усіх царинах життя […] Я свої книжки давно вже пишу модернізованим варіантом правопису 1927 року»<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=80920 Арсен Зінченко: "Досі ми користуємося «сталінським правописом»] (Українське радіо, 20.08.2018)</ref><ref>http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2029079</ref>.