Березовичі: відмінності між версіями

| висота = 223

| ref-висота =

| адреса = 44763, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Березовичі, вул. Першотравнева, 2 , тел. 93-1-31

| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.07.2010&rf7571=4668 Березовичі]

 

Село газифіковане. [[Дорога]] з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне [[транспорт]]не сполучення з [[Володимир-Волинський|районним]] та [[Луцьк|обласним центрами]]. Інтернет відсутній.

 

== Історія ==

=== Перші згадки села ===

Вперше село Березовичі згадується в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літопису]] під 1287 роком, коли [[Володимир Василькович|володимирський князь Володимир Василькович]] пожалував його монастиреві св. Апостолів, який був розташований на західній околиці м. Володимира. У грамоті зазначено, що князь купив село у феодала Федорка. В XIII і першій половині [[XIV століття]] Березовичі входили до Володимирського князівства1, а потім разом з іншими західноволинськими селами їх захопили литовські феодали; з [[1569]] року село в складі Володимирського повіту Волинського воєводства відійшло до Польщі. У 1577 році в Березовичах налічувалося 172 осіб населення. Селяни виконували 4—5-денну панщину у фільварку феодала, платили грошові й натуральні чинші та податки на користь польської держави.

 

Становище покріпаченого селянства ще більше погіршували безперервні війни, які вела шляхетська Польща. Вони завжди супроводилися всілякими поборами і грабежами. Доведені до розпачу, селяни дедалі частіше повставали на боротьбу проти шляхти. Так, коли в 1595 році хвиля народного повстання під проводом С. Наливайка докотилася до Волині, активну участь у ньому взяли жителі Березовичів. Вони руйнували і палили маєтки феодалів, вбивали шляхту. Польські магнати придушили повстання і жорстоко розправилися з його учасниками. Ще більше посилилося соціальне і національне гноблення. Панщина досягла шести днів на тиждень з лану. Крім того, селяни повинні були в гарячу пору збирання врожаю виходити на панське поле на толоки, давати підводи, щоб возити панський хліб і дрова, а також платити численні податки. Рятуючись від гніту і сваволі шляхти, частина жителів Березовичів втекла на землі Південно-Східної України. В 1648 році в селі налічувалось тільки 46 дворів.

 

=== Повстання Хмельницького ===

Коли звістка про перемогу селянсько-козацьких військ під Корсунем і Пилявцями в 1648 році дійшла до Волині, селяни Березовичів і навколишніх сіл знову повстали проти шляхти, знову запалали панські маєтки. Багато повстанців влилося в окремі козацькі загони, які Богдан Хмельницький відряджав до різних районів Волині, щоб допомогти селянам у боротьбі проти шляхти.

 

 

Після [[Третій поділ Польщі|третього поділу Польщі в 1795]] році Березовичі, як і вся Західна Волинь, ввійшли до складу Російської держави. В селі на той час було 28 дворів і 167 чоловік населення. В кінці XVIII і на початку [[XIX століття\|XIX століття]] Березовичі належали відомим на Волині графам [[Чацькі|Чацьким]].

Селяни після входу Волині в склад Російської держави вже не зазнавали релігійного гніту. Інвентарна реформа 1848 року встановила панщину 3—4 дні на тиждень і визначила розмір пішого наділу.

 

 

=== У складі СРСР ===

На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.

 

 

== Посилання ==

* Історія міст і сіл УРСР / Гол. ред. Тронько П. Т./ Том 3. Волинська обасть (1970)

* {{СВ}}

* [https://web.archive.org/web/20140313010759/http://www.vvadm.gov.ua/ukr/miscevi%20rady/berez.html Паспорт села Березовичі]

* [http://berezovichi.at.ua Сайт загальноосвітньої школи села Березовичі]