Гіпсокартон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mitte27 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
[[Файл:Sovietgyproc.jpg|left|thumb|Арковий гіпсокартон. Ілюстрація 3 1952. СРСР]]
{{без джерел}}
'''Гіпсокарто́н''' — («аркуш гіпсокартонний», «суха гіпсова штукатурка» (англ. «drywall»)) — обробний будівельний матеріал, що є аркушем, що складається з двох шарів будівельного паперу (картону) і сердечника з шару затверділого гіпсового тіста з наповнювачами. Призначається для опорядження та влаштування
Стандартна ширина аркуша — 120 см.
Гіпсокартон виготовляється з гіпсу,
Гіпсокартон винайшли в XIX столітті в [[США]]. Це зробив Августин Сакетт, який був власником паперової фабрики. Пошуки нових ринків вживання [[папір|паперу]] привели до винаходу «будівельної дошки», завтовшки 15 мм. Це був «пиріг» з 10 шарів паперу, які скріплювали тонку смугу гіпсу. Августин Сакетт отримав патент на цей будматеріал. Але це був лише прообраз сучасного гіпсокартону. У тому вигляді, який зараз є прийнятим стандартом, гіпсокартон представив і запатентував американський інженер [[Кларенс Утсман]].
Із загальної маси аркуша приблизно 93 % припадає на двоводний гіпс, 6 % — на картон, 1 % маси
Гіпсокартонні аркуші приклеюють до облицювальних поверхонь гіпсовими мастиками, або кріпляться на обрешетування (дерев'яний або металевий оцинкований каркас) шурупами через кожних 15-20 см.
Розрізняють
Гіпсокартон це відносно нове явище в Україні, але він широко відомий за кордоном і має довгу історію. Він був одним з найважливіших будівельних матеріалів в США ще в 1945 році. До цього дня Сполучені Штати залишаються одним з найбільших світових споживачів
== Застосування ==
|