Бабанка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rausch (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Коректура
Рядок 37:
}}
 
'''Баба́нка''' — [[селище міського типу]] [[Уманський район|Уманського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. Кількість населення 2260 особиосіб.
 
== Назва ==
За однією з версій, селище дістало назву від річки Бабанка — так іноді називають річку Ревуху.
Також про походження назви Бабанка існує така легенда. За свідченням старожилів, при дорозі стояла корчма, де кожен подорожній зупинявся відпочити тілом і душею. Господинею корчми була Ганна — добра, весела на вдачу, дбайлива і вправна жінка. Не один десяток років хазяйнувала Ганна, тож слава про неї росла і росла. Чумаки, що долали далеку і важку дорогу, завжди зупинялися в її дворі. Постаріла вже Ганна — стала справжньою бабусею, а слава про неї не вмерла: «Де відпочинемо, де заночуємо?» — запитував хтось із подорожніх у своїх друзів. «Та у баби Анки!» — чулося у відповідь.
Рядок 51:
Село з такою назвою існувало й у [[XVII]] ст., однак археологічні знахідки свідчать про заселення цієї території у глибоку давнину. Знайдені крем'яні вироби доби пізнього палеоліту, залишки поселень трипільської культури, доби пізньої бронзи та дев'ять поселень черняхівської культури.
 
У списку населених пунктів Уманщини, які [[1726]] перейшли від польських магнатів Калиновських до Потоцького. Бабанка значиться як один зіз найбільших. 1772 р. — анексовано Російською імперією.
 
З листопаду [[1917]] року по березень [[1919]] року село входило до складу [[УНР]].
 
29 жовтня 1917 року відбулосьвідбулося перше зібрання Бабанської волосної народної ради, обраної на демократичних засадах. Головою волосної народної управи обрано Йосипа Петльованого<ref>Вільна Україна (Умань), 1917, № 27</ref>.
 
=== Прихід радянської влади ===
Рядок 60 ⟶ 61:
[[1921]] року у Бабанці остаточно встановлено радянську владу. З [[15 жовтня]] [[1932]] по [[7 січня]] [[1954]] року Бабанка була [[Бабанський район|районним центром]] у складі Київської області.
 
Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]], тільки за офіційними даними, від голоду померло близько 1000 мешканців селища.<ref>{{Cite web |url=http://www.oda.ck.ua/index.php?article=254 |title=Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації |accessdate=7 червень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140323200337/http://www.oda.ck.ua/index.php?article=254 |archivedate=23 березень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
[[1935]] року було ухвалено розібрати церкву, а на її місці спорудити будинок середньої школи.
 
=== Післявоєнні роки ===
Після Другої Світової війни в селі працювала середня школа, в якій навчалися 618 учнів. [[1978]] здано приміщення нової середньої школи на 960 учнівських місць. [[1961]] на базі колишнього райкому було організовано школу-інтернат, реорганізовану 1962 у Допоміжну школу-інтернат для дітей з фізичними та розумовими вадами (директор&nbsp;— Г.&nbsp;В.&nbsp;Кобилянський). У школі навчаються 135 дітей зіз дев'яти районів області та м. Умань.
 
Нове приміщення дошкільної дитячої установи «Ягідка» на 160 місць збудовано в [[1986]]&nbsp;р. Площа території&nbsp;— 1328 м²., є цілорічний плавальний басейн. У [[1989]]&nbsp;р. на базі Будинку піонерів було утворено музичну школу, яку в [[2001]]&nbsp;р. перейменовано на школу мистецтв. У [[1990]]&nbsp;р. в селищі побудовано нову поліклініку, ветеринарну лікарню. В цьому ж ропі в Бабанці було реставровано Свято-Покровську церкву (священик&nbsp;— отець Володимир Юрійович Кондраш). Покровська церква відноситься до Московського Патріархату. В селищі побудовано [[1988]] і введено в дію очисні споруди потужністю 400 м³ на добу.
Рядок 73 ⟶ 74:
=== Сучасність ===
 
Нині в селі діють дві агрофірми: ДП агрофірма «[[Байс-Агро]]» (керівник&nbsp;— Л.&nbsp;І.&nbsp;Кисіль) та ТОВ «Агровіт» (керівник&nbsp;— М.&nbsp;Д.&nbsp;Кочубей). Центром культурного життя селища є Будинок культури на 420 місць, споруджений у [[1965]]&nbsp;р. (директор&nbsp;— Г.&nbsp;А.&nbsp;Святенька). У його приміщенні працює сільська бібліотека для дорослих і дітей. В 60-х роках у селі було створено краєзнавчий музей, в якому налічувалося до 2 тисяч експонатів. 15 жовтня [[2005]]&nbsp;р. було відкрито в новому приміщенні Музей народноюнародного побуту та етнографії. У [[1991]]&nbsp;р. в селі створено філію «Райсількомунгоспу». ВУ селищі функціонують відділення пошти, радіовузол (АТС), підстанція (РСМ), торговий центр.

Населений пункт будується і розбудовується: зведено два 8-квартирних будинки по вул. Леніна, два 12-квартирних та один 16-квартирний будинки. У [[1987]]&nbsp;р. зведено на постамент бойовий танк [[Т-34]] воїнам 66—12-12-оїї армії Південно-Західного фронту першого формування. У [[1988]]&nbsp;р. було встановлено гранітну плиту на братській могилі (пам'ятник встановлено в [[1950]]&nbsp;р.) з іменами 12 відомих та 169 невідомих радянських солдатсолдатів. ВУ центрі села споруджено обеліск слави, на якому викарбувано імена 359 воїнів Бабанки, що віддали своє життя за свободу і незалежність рідного краю. У [[1989]]&nbsp;р. встановлено пам'ятник загиблим односельцям, ущо рокизагинули репресійпід час [[1932Великий терор|репресій 1932—1937 pp.]]-[[1937]] p.p.; у [[1990]]&nbsp;р. на кладовищі&nbsp;— пам'ятник односельчанам., які померли в роки [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голодомору]]: в [[1992]]&nbsp;р.&nbsp;— пам'ятник&nbsp;— бойовий літак Міг-18 вна знак пам'яті про відважних соколівльотчиків, які були збитізагинули в [[1941]] p., захищаючи нашу Вітчизну.

У [[2005]]&nbsp;р. на полях, де проходили останні бої воїнів 66—12-12-оїї армій, біля траси Львів&nbsp;— Кропивницький&nbsp;— Знам'янка збудовано меморіальний комплекс.

На початку [[2008]]&nbsp;р. в Бабанці розпочалося будівництво комплексу для обслуговування автотуристів, вартість робіт&nbsp;— майже 5 мли грн. У цьому ж році розпочато будівництво об'їзної автомагістралі Львів&nbsp;— Кропивницький&nbsp;— Знам'янка протяжністю 9&nbsp;км і встановлення трьох мостів.
 
У Бабанці є два ставки та Міжинський ліс.
Рядок 81 ⟶ 88:
У селищі Бабанка народилися:
* [[Барчук Анатолій Трохимович]]&nbsp;— радянський та український актор театру і кіно, [[народний артист України]].
* [[Луць Ніна Дмитрівна]]&nbsp;— (*22.02.1950, с. Бабанка Уманського району)&nbsp;— бібліотекар, директор Хотинської центральної бібліотечної системи Чернівецької області. Заслужений працівник культури України (2008). Лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2006). Номінант енциклопедичного видання «Видатні діячі культури і мистецтв Буковини».&nbsp;— (Чернівці: Книги&nbsp;— ХХІ, 2010.&nbsp;— Вип. І.&nbsp;— С. 230—232.&nbsp;— ISBN 978-966-2147-82-7).
* В. Рахнянський&nbsp;— генерал армії, який командував обмеженим контингентом військ на Кубі під час революції, довгий час, до [[1996]] p. був Послом на [[Куба|Кубі]].