Вікіпедія

Квітневе (Шепетівський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 52:
У [[1921]] році була організована перша сільська рада депутатів трудящих із п'яти членів.
 
Восени [[1921]] року недалеко від станції [[Тетерів]] кіннота червоного бандита Косовського розгромила отряд [[УНР]] [[Тютюнника]]. Разом з іншими в цьому бою брали участь жителі сіл Бісівської сільської Ради.
Відгриміли бої. Повертались до мирної праці люди. Часто до червоноармійців, що повернулись з боїв, приходили селяни і вони розповідали їм про становище в країні, мобілізацію всіх сил на дострокове виконання продовольчого податку.
Ішов час.
 
ВУ [[1929]] році, під час примусової колективізації, в селі Бісівка був організований колгосп, до складу якого ввійшли і жителі села Бісівочка, Соснівка і Соснівочка об'єднались в друге колективне господарство.
 
Першим головою колгоспу в с. Бісівка був Захарчук Микита Терентійович — добрий господар, серйозна, працелюбна людина.
На початку 1933 року в Україні фактично розпочався голодГолодомор. Смертність від голоду почалася вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 року вона стала масовою. До загибелі мільйонів селян призвело холоднокровне рішення Сталіна в українських селян всі їстівні припаси. Аналіз даних статистики 30-х років свідчить про те, що прямі втрати населення від голоду в 1933 році — 3,5 мільйона, а повні демографічні втрати з 1932—1934 рр, включаючи зниження народжуваності, пов'язані з голодом, сягають за 5 мільйонів чоловік.▼
В 1930 році в колгосп вступила більша частина селян. Появились в селі перші машини, трактори, які полегшили працю селян. Для обробітку землі, збору врожаїв стали широко використовувати трактори, сівалки, комбайни, які давали колгоспам МТС. Поступово життя селян ставало заможнішим.
Та починаючи з 1932 року, в сільському господарстві намітилась дезорганізація виробництва, що негативно вплинула на життєвий рівень народу. Причиною такого становища було непосильне обкладання українського села державними податками, насильне використання всіх запасів сільськогосподарської продукції.
Зимові хлібозаготівлі виссали з колгоспів все, що вони заготовили з літа. Загальна кількість хліба, вилученого державою з урожаю 1932 року, становила 2607 мільйонів пудів.
▲На початку 1933 року в Україні фактично розпочався голод. Смертність від голоду почалася вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 року вона стала масовою. До загибелі мільйонів селян призвело холоднокровне рішення Сталіна в українських селян всі їстівні припаси. Аналіз даних статистики 30-х років свідчить про те, що прямі втрати населення від голоду в 1933 році — 3,5 мільйона, а повні демографічні втрати з 1932—1934 рр, включаючи зниження народжуваності, пов'язані з голодом, сягають за 5 мільйонів чоловік.
Випадків голодної смерті в с. Бісівка не було, хоча життєвий рівень в ці страшні роки був надзвичайно низьким. Люди в селі були дружними, заховували мішками зерна в підвалах, насіння закопували в землю, щоб весною можна було посіяти…І так ледве виживали…
Та ось в історію України ввійшли ще страшніші роки — роки масових репресій 1937—1938 рр. Як і по всій Україні, так і з села Квітневого були забрані зовсім ні в чому не винні працьовиті люди як «вороги народу»: Немирівський Казимір Антонович, Ольшевський Франц Вікентійович, Длужневський Мар'ян Іванович, Рудківський Іван Іванович, Немирівський Іван Вікентійович, Гавришевський Мар'ян Іванович, Захарчук Степан Терентійович, Якимчук Андрій Матвійович.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Квітневе_(Шепетівський_район)