Квітневе (Шепетівський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 40:
Після [[Кревської унії]] 1385 року польські і литовські феодали почали загарбувати міста і села Поділля і Волині під свої володіння. Село Бісівка вперше згадується в акті від 30 жовтня 1565 року в жалобі землянина Андрея Човгановського на землянку Ганну Ярмолинскую «об отнятии имений: Семенова, Гулевец, Туровка, Бесовка». Після [[Люблінської унії]] [[1569]] року польські феодали закріпили своє панування на більшій частині України село Бісівка переходить з рук одного феодала до рук другого феодала. Двічі підтверджують своє право на володіння Бісівкою князі Яблоновські в 1739–1763 рр. Шляхтичі робили свої збройні напади на фільварки. Селяни неодноразово виступили проти своїх гнобителів. У липні 1648 року війська Максима Кривоноса після бою під Констянтиновом ішли на Крем'янець через Бісівку і Ляхівці, i багато селян приєдналися до війська Кривоноса, в тому числі були і селяни сіл: Бісівка, Бісовочка і Соснівочка. Становище селян було надзвичайно тяжким. Сваволя поміщиків була настільки великою, що вони міняли селян на собак і індиків. Так, наприклад: брати Рижуки були виміняні за індиків в с. Корниці, а Бугай був виміняний в с. Жижниківці у пана Борисова на собаку. Самими ранніми поселенцями були Катруки.
 
До реформи 1861 року селяни були кріпаками. Землі було мало. Найкраща земля знаходилась в володінні пана. Селянам була відведена земля під с. Романовим за 3 км, від с. Бісівки. Після реформи [[1861]] року селяни повинні були платити викуп за землю по 40 крб. за рік. Такий викуп селяни платили 49 років до [[1910]] року. В [[1909]] році в селі Бісівка було 126 дворів i 694 жителі. В [[1901]] році була організована школа.

Під час революції [[1905]]–[[1907]] рр. селяни потравили посіви панів в с. Бісівці і в с. Бісовочці, розповсюджувалась нелегальна більшовицька література. Цим керував житель с. Бісівки Ковальський, за що його було заарештовано.

Багато селян брали участь у першій світовій війні.

Після революції 1917 року в 1918 році в село почали прибувати перші фронтовики, які постановили поділити між селянами землю поміщиків. Маєток пана був розгромлений селянами. В [[1919]] році на території сіл вступив загін гайдамаків, які чинили розправу над селянами. На початку травня 1920 року на територію сіл вторглися білополяки. Багато жителів сіл Бісівської с/Ради вступили в загони Червоної Армії. У липні 1920 року с. Бісівка було звільнено від білополяків. В [[1921]] році був організований перший комітет незалежників. Першим головою комітету був Парфомюк Сава — учасник першої світової війни. В [[1921]] році була організована перша сільська рада депутатів трудящих із п'яти членів.
 
Члени сільської Ради села: Бісівка, Бісовочка, [[Соснівка (Білогірський район)|Соснівка]] i [[Соснівочка]]. Після закінчення громадянської війни внутрішнє становище молодої Країни Рад було дуже тяжким. Більшість заводів і фабрик не працювало. Транспорт був зруйнований. Неврожай [[1921]] року залишив населення без хліба, не вистачало одягу й взуття. Цим скористалися вороги народу, які піднімали заколоти. Восени [[1921]] року недалеко від станції [[Тетерів]] кіннота червоного бандита Косовського розгромила отряд [[УНР]] [[Тютюнника]]. Разом з іншими в цьому бою брали участь жителі сіл Бісівської сільської Ради.