Геохронологічна шкала: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Geological time spiral.png|міні|праворуч|200пкс|Геохронологічна шкала у вигляді спіралі {{ref-en}}]]
'''Геохронологі́чна шкала́''' ({{lang-en|geological dating, geochronological scale}}
== Загальний опис ==
== Історія творення ==
У другій половині XIX століття, у [[1881]]-[[1900]] роках, на II—VIII сесіях [[Міжнародний геологічний конгрес|Міжнародного геологічного конгресу]] (МГК) були прийняті головні принципи ієрархії і номенклатура більшості сучасних геохронологічних підрозділів<ref name="МГЕ"/><ref name="ГЕ-СШЗ"/>. З часом базова схема 1900 року Міжнародної геохронологічної шкали французького геолога Е. Ренев'є уточнювалася й видозмінювалась<ref name="ГЕ-СШЗ"/>.
Геологічні періоди отримували власні назви й перейменовувались за різними ознаками. Найчастіше використовували географічні назви тих місцевостей, де стратиграфія періоду була вперше науково виділена й описана<ref name="ГЕ-СШЗ"/>. Так, назва кембрійського періоду походить від {{lang-la|Cambria}}, назви [[Уельс]]у, коли він був у складі [[Римська імперія|Римської імперії]], девонського — від графства [[Девоншир]] в Англії, пермського — від [[Пермський край|Пермського краю]], юрського — від гір [[Юра (гори)|Юра]] в Альпах<ref name="ГЕ-СШЗ"/>. На честь стародавніх племен названі вендський ([[венди]] — німецька назва слов'янського народу [[Лужицькі серби|лужицьких сербів]]), ордовицький і силурійський (племена [[Кельти|кельтів]]) періоди<ref name="ГЕ-СШЗ"/>. Рідше використовувалися назви, пов'язані зі складом порід. Кам'яновугільний період названий через великої кількості [[Кам'яне вугілля|вугільних]] пластів, а крейдовий — через широке поширення [[Крейда|письмової крейди]]<ref name="ГЕ-СШЗ"/>.
В [[Україна|Україні]] за радянських часів ініціатором [[радіометрія|радіометричних]] досліджень в [[1930 у науці|1930-х]] роках був [[Вернадський Володимир Іванович|В. І. Вернадський]]<ref name="МГЕ"/><ref name="ГЕ-Г"/>.
== Сучасний варіант геохронологічної шкали ==
Рядок 35:
| rowspan="3" style="background-color: {{period color|holocene}};" | [[Голоцен]], Q<sub>2</sub>
| style="background-color: {{period color|meghalayan}};" | [[Мегхалейський ярус|Мегхалай]]
| Вік розпочався із [[Посуха 2200 року до н. е.|глобальної посухи]]. [[Малий льодовиковий період|Малий льодовиковий стадіал]] у [[Північна півкуля|Північній півкулі]] у період між [[1400]] та [[1850]] роками. Виверження [[Тамбора (вулкан)|Тамбори]] [[1815]] року призвело до [[Рік без літа|року без літа]] у [[Європа|Європі]] та [[Північна Америка|Північній Америці]]. Рівень людської активності відіграє істотну роль [[географічна оболонка Землі|географічній оболонці Землі]], стає справжнім геологічним фактором. Початок [[Глобальне потепління|глобального потепління]] та [[Зміна клімату|кліматичних змін]] спричинених, ймовірно, викидами людством [[парникові гази|парникових газів]] у процесі його [[Промислова революція|розвитку]]{{efn|name="atmospheric-carbon-dioxide"|За детальнішою інформацією зверніться будь ласка до статей: [[Атмосфера Землі]], [[Діоксид вуглецю]], [[Парникові гази]] та графікам: [[Файл:Phanerozoic_Carbon_Dioxide.png|50пкс]] [[Файл:65 Myr Climate Change.png|50пкс]] [[Файл:Five Myr Climate Change.png|50пкс]].}}.
| style="background-color: {{period color|meghalayan}};" | [[Файл:Clavo dorado.svg|10px]] 0,0042
|-
Рядок 174:
| rowspan="3" style="background-color: {{period color|late jurassic}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Мальм]], J<sub>3</sub>
| style="background-color: {{period color|tithonian}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Титонський ярус|Титон]], J<sub>3</sub>tt
| rowspan="11" style="border-top: 2px solid grey;" |
| style="background-color: {{period color|tithonian}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Файл:Пустий ієрогліф.png|10px]] 152,1 ±0,9
|-
Рядок 212:
| rowspan="3" style="background-color: {{period color|late triassic}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Пізній тріас|Пізній]], T<sub>3</sub>
| style="background-color: {{period color|rhaetian}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Ретський ярус|Рет]], T<sub>3</sub>r
| rowspan="7" style="border-top: 2px solid grey;" | Суходіл вкритий {{Нп|Дикроїди|дикроїдієвою|en|Dicroidium}} рослинністю (Dicroidium). На планеті царство [[Архозаври|архозаврів]] (Archosaurs): на суші домінують [[динозаври]] (Dinosauria), в океанах — [[іхтіозаври]] (Ichthyosauria) і [[нотозаври]] (Nothosauroidea), в повітрі — [[птерозаври]] (Pterosaurs). Велика кількість амфібій [[Темноспондили|темноспондилів]] (Temnospondyli). У той самий час [[цинодонти]] (Cynodont) дрібнішають і більше набирають рис ссавців. Поява перших
| style="background-color: {{period color|rhaetian}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Файл:Пустий ієрогліф.png|10px]] ~208,5
|-
Рядок 239:
| rowspan="2" style="background-color: {{Period color|lopingian}}; border-top: 3px solid grey;" | [[Лопінгій]], P<sub>3</sub>
| style="background-color: {{Period color|changhsingian}}; border-top: 3px solid grey;" | [[Чангсінзький ярус|Чангсінг]], P<sub>3</sub>c
| rowspan="9" style="border-top: 3px solid grey;" | Континенти збираються в суперконтинент [[Пангея|Пангею]], утворюються гори [[Аппалачі]] в Північній Америці. Великий океан [[Панталасса]]. Клімат теплішає й сухішає, закінчується [[пермо-карбонове заледеніння]]. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам'яновугільної флори першими справжніми [[Насінні|насінними рослинами]] з шишками — [[Голонасінні|голонасінними]] (Gymnosperm). З'являються перші [[мохи]] (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні [[темноспондили]] (Temnospondyli) і примітивні чотириногі [[парарептилії]] (Parareptilia). Розквіт [[плазуни|плазунів]]-[[Синапсиди|синапсидів]] ([[пелікозаври]] і [[терапсиди]]). Серед комах з'являються [[твердокрилі|жуки]] (Coleoptera) й [[двокрилі]] (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають [[корали]], [[плечоногі]] (Productida, Spiriferida), [[двостулкові]] (Bivalvia), [[форамініфери]] (Foraminifera), головоногі {{Нп|Ортоцеріди|ортоцеріди|en|Orthoceratoidea}} (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається [[масове пермське вимирання|глобальне персько-тріасове вимирання]], приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як [[трилобіти]] (Trilobita), [[граптоліти]] (Graptolithina) та [[Бластоїдеї|морські бутони]] (Blastoidea). В [[Євразія|Євразії]] закінчується {{Нп|Уральська складчастість|уральський орогенез|en|Uralian orogeny}}, розпочинається [[Алтайський орогенез|алтайський]]; {{Нп|Оучитський орогенез|оучитський|en|Ouachita orogeny}} та {{Нп|Іннуїтський орогенез|іннуїтський орогенези|en|Innuitian orogeny}} в [[Північна Америка|Північній Америці]]; {{Нп|Хантер-бовенський орогенез|хантер-бовенський орогенез|en|Hunter-Bowen orogeny}} в [[Австралія (континент)|Австралії]] формує {{Нп|Макдоннелл (хребет)|гори Макдоннелл|en|MacDonnell Ranges}} (225—260 млн років тому).
| style="background-color: {{Period color|changhsingian}}; border-top: 3px solid grey;" | [[Файл:Clavo dorado.svg|10px]] 254,14 ±0,07
|-
Рядок 322:
| rowspan="8" style="background-color:{{period color|silurian}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Силурійський період|Силур]], S
| colspan="2" style="background-color:{{period color|pridoli}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Пржидольська епоха|Пржидоль]], S<sub>3</sub>
| rowspan="8" style="border-top: 2px solid grey;" | Перший вихід на суходіл [[судинні рослини|судинних рослин]] — [[Риніофіти|риніофітів]] (Rhyniophytina) та
| style="background-color:{{period color|pridoli}}; border-top: 2px solid grey;" | [[Файл:Clavo dorado.svg|10px]] 423,0 ±2,3
|-
Рядок 416:
|rowspan="3" style="background:{{period color|neoproterozoic}}; border-top: 3px solid grey;"| [[Неопротерозой]]
|style="background:{{period color|ediacaran}}; border-top: 3px solid grey;"| [[Едіакарій]]
|colspan="3" style=" border-top: 3px solid grey;" | Гарні [[Викопні рештки організмів|фоссилії]] від перших [[Тварини|багатоклітинних організмів]] (Metazoa). [[Едіакарська біота]] процвітає в усіх морях планети. Перші залишки примітивних слідів від, ймовірно червеподібних істот, ''[[Trichophycus pedum|Trichophycus]]''. З'являються перші [[губки]] (Porifera) і [[трилобіти]] (Trilobita). Загадкові залишки безлічі желеподібних істот, що нагадували мішки, диски або ковдри (наприклад, [[дикінсонія]]). Поділ [[Паннотія|Паннотії]] на континент [[Гондвана|Гондвану]] і міні-континенти [[Балтія (континент)|Балтія]], [[Сибірія|Сибірію]] і [[Лавразія|Лавразію]]. {{Не перекладено|треба=Таконський орогенез|є=:en:Taconic orogeny}} у [[Північна Америка|Північній Америці]]; орогенез хребта [[Араваллі]] на [[Індостан|індійському субконтиненті]]. Починається {{Не перекладено|треба=петерманський орогенез|є=:en:Petermann orogeny}} на [[Австралія (континент)|австралійському континенті]]; {{Не перекладено|треба=брідморський орогенез|є=:en:Beardmore orogeny}} (633–620 млрд років тому) в [[Антарктида|Антарктиді]].
|style="background:{{period color|ediacaran}}; border-top: 3px solid grey;"| [[Файл:Clavo dorado.svg|10px]] ~635
|-
|style="background:{{period color|cryogenian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Кріогеній]]
|colspan="3" style=" border-top:2px solid grey;"| Ймовірний період [[Земля-сніжка|глобального зледеніння]] ({{lang-en|Snowball Earth}}) в історії Землі. [[Викопні рештки організмів|Викопні рештки]] ще досить поодинокі. [[Родинія]] розпадається, починає формуватись інший [[суперконтинент]] — [[Паннотія]]. {{нп|Рукерський орогенез|Рукерський|en|List of orogenies}} та {{нп|Німродський орогенез|німродський орогенез|en|List of orogenies}} в [[Антарктика|Антарктиці]] йде на спад.
|style="background:{{period color|cryogenian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Файл:Пустий ієрогліф.png|10px]] ~720{{efn|name="absolute-age"|Межа встановлена за абсолютним віком датування порід ({{нп|Глобальний стандартний стратиграфічний вік||en|Global Standard Stratigraphic Age}}).}}
|-
|style="background:{{period color|tonian}};border-top:2px solid grey;"| [[Тоній]]
|colspan="3" style=" border-top:2px solid grey;"| Сліди примітивних [[Багатоклітинні організми|багатоклітинних організмів]] — {{Нп|Хайнанська біота|хайнанська біота|ru|Хайнаньская биота}}. [[Радіаційна еволюція]] [[Динофлагеляти|динофлягелятоподібних]] [[Акрітархи|акритархів]]. Усі континенти зібрані в єдиний суперконтинент [[Родинія|Родинію]]. Закінчення {{нп|Свеконорвезький орогенез|свеконорвезького орогенезу|en|Sveconorwegian orogeny}} в [[Північна Європа|Північній Європі]]; {{нп|Едмундський орогенез|едмундський орогенез|en|Edmundian orogeny}} {{нп|Гаскойн (комплекс)|комплексу Гаскойн|en|Gascoyne Complex}} у [[Західна Австралія|Західній Австралії]] (920—850 млрд років тому); {{нп|Деламерійський орогенез|деламерійський орогенез|en|Delamerian orogeny}}, утворення {{нп|Аделаїдський рифтовий комплекс|Аделаїдського рифтового комплексу|en|Adelaide Rift Complex}} у [[Південна Австралія|Південні Австралії]].; [[Гренвільська складчастість|гренвільський орогенез]] у [[Північна Америка|Північній Америці]]; {{нп|Німродський орогенез|німродський орогенез|en|Nimrod orogeny}} в Антарктиці (1,0 ±0,15 млрд років тому); {{нп|Панафриканський орогенез|панафриканський орогенез|en|Pan-African orogeny}} на [[Африка|африканському континенті
|style="background:{{period color|tonian}};border-top:2px solid grey;"| 1000{{efn|name="absolute-age"}}
|-
|rowspan="3" style="background:{{period color|mesoproterozoic}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Мезопротерозой]]
|style="background:{{period color|stenian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Стеній]]
|colspan="3" style=" border-top: 2px solid grey;"| Утворення [[Метаморфічні гірські породи|сильнометаморфізованих]] поясів під час [[орогенез]]у на
|style="background:{{period color|stenian}}; border-top: 2px solid grey;"| 1200{{efn|name="absolute-age"}}
|-
Рядок 437:
|-
|style="background:{{period color|calymmian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Калімій]]
|colspan="3" style=" border-top: 2px solid grey;"| Сліди [[Багатоклітинні організми|багатоклітинних]] істот — [[червоні водорості]] (Rhodophyta). Накопичення [[Осадові гірські породи|осадових]] та [[Магматичні гірські породи|магматичних порід]] поверх первинних кратонів — утворення [[Плита (геологія)|літосферних плит]]. Розкол суперконтиненту [[Нуна|Колумбія]] (Нуна). {{нп|Барамундійський орогенез|Барамундійський|en|Barramundi orogeny}} {{нп|Мак-Артур (басейн)|басейну Мак-Артур|en|McArthur Basin}} в [[Північна Австралія|Північній Австралії]] та {{нп|Ісанський орогенез|ісанський орогенези|en|Isan orogeny}}, формування гори [[Маунт-Айза]] у [[Квінсленд]]і (1,6 млрд років тому).
|style="background:{{period color|calymmian}}; border-top: 2px solid grey;"| 1600{{efn|name="absolute-age"}}
|-
|rowspan="4" style="background:{{period color|paleoproterozoic}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Палеопротерозой|<span style = 'color: white'>Палеопротерозой</span>]]
|style="background:{{period color|statherian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Статерій (геологічний період)|Статерій]]
|colspan="3" style="border-top: 2px solid grey;" | Перші [[Ядерні|ядерні організми]], [[протисти]] з [[Клітинне ядро|ядрами]]. Утворення первинного [[суперконтинент]]у [[Нуна|Колумбія]] (Нуна). Закінчення {{нп|Кімбанський орогенез|кімбанського орогенезу|en|Kimban orogeny}} в [[Австралія (континент)|Австралії]]; {{нп|Япангкуський орогенез|япангкуський|en|Yapungku orogeny}} ({{нп|Їлгарн|Їлгарнський кратон|en|Yilgarn craton}}) та {{нп|Мангарунський орогенез|мангарунський орогенез|en|Mangaroon orogeny}} ({{нп|Гаскойн (комплекс)|комплекс Гаскойн|en|Gascoyne Complex}}) у [[Західна Австралія|Західній Австралії]] (1,68-1,62 млрд років тому); {{нп|Караранський орогенез|караранський орогенез|en|Kararan Orogeny}} (1,65 млрд років тому) в [[Південна Австралія|Південній Австралії]] — кратон {{нп|Говлер (кратон)|кратону Говлер|en|Gawler craton}}.
|style="background:{{period color|statherian}}; border-top: 2px solid grey;"| 1800{{efn|name="absolute-age"}}
|-
Рядок 454:
|-
|style="background:{{period color|siderian}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Сидерій|<span style = 'color: white'>Сидерій</span>]]
|colspan="3" style=" border-top: 2px solid grey;"| [[Киснева катастрофа]] — стрічкові [[Залізна руда|залізні руди]]. Назва періоду походить від {{lang-grc|ςιδερος}} — [[залізо]]. {{нп|Сліфордський орогенез|Сліфордський орогенез|en|Sleaford orogeny}} {{нп|Говлер (кратон)|кратону Говлер|en|Gawler craton}} в [[Австралія (континент)|Австралії]] (2,44—2,42 млрд років тому). [[Гуронське зледеніння]].
|style="background:{{period color|siderian}}; border-top: 2px solid grey;"| 2500{{efn|name="absolute-age"}}
|-
Рядок 463:
|-
|style="background:{{period color|mesoarchean}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Мезоархей|<span style = 'color: white'>Мезоархей</span>]]
|colspan="4" style="border-top:2px solid grey;" | Найдавніші [[макроскам'янілості]]. Перші [[строматоліти]], [[колонія (біологія)|колоніальні]] [[ціанобактерії]] (Cyanobacteria). Розкол суперконтиненту [[Ваальбара]]. {{нп|Гумбольдстський орогенез|Гумбольдстський орогенез|en|Humboldt Orogeny}} в [[Антарктика|Антарктиці]]. Утворення в Північній Америці {{нп|Мегакальдера Блейк-Ривер|мегакальдери Блейк-Ривер|en|Blake River Megacaldera Complex}} (близько 2,696 млрд років тому).
|style="background:{{period color|mesoarchean}}; border-top: 2px solid grey;" | 3200{{efn|name="absolute-age"}}
|-
|style="background:{{period color|paleoarchean}}; border-top: 2px solid grey;"| [[Палеоархей|<span style = 'color: white'>Палеоархей</span>]]
|colspan="4" style="border-top:2px solid grey;" | Перші сліди [[Фототрофи|киснетворних]] [[Бактерії|бактерій]]. Найдавніші [[мікроскам'янілості]]. Утворення найдревніших [[кратон]]ів, [[Канадський щит]] і {{нп|Пілбара (кратон)|Пілбара|en|Pilbara Craton}} (приблизно 3,6—3,8 млрд років тому). Формування першого суперконтиненту [[Ваальбара]]. {{нп|Рейнірський орогенез|Рейнірський орогенез|en|Rayner Orogeny}} в [[Антарктика|Антарктиці]].
|style="background:{{period color|paleoarchean}}; border-top: 2px solid grey;"| 3600{{efn|name="absolute-age"}}
|-
Рядок 498:
{{Notelist}}
== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="МГЕ">Геохронологічна шкала // {{МГЕ}}</ref>
<ref name="Royer">{{cite journal |last=Royer |title={{CO2}}-forced climate thresholds during the Phanerozoic |journal=Geochimica et Cosmochimica Acta |volume=70 |pages=5665–75 |year=2006 |url=http://droyer.web.wesleyan.edu/PhanCO2%28GCA%29.pdf |doi=10.1016/j.gca.2005.11.031 |first1=Dana L. |issue=23|bibcode = 2006GeCoA..70.5665R }}</ref>
Рядок 518 ⟶ 520:
<ref name="Oldest-rock">{{cite journal|doi=10.1007/s004100050465|title=Priscoan (4.00–4.03 Ga) orthogneisses from northwestern Canada|year=1999|author=Bowring, Samuel A.|journal=Contributions to Mineralogy and Petrology|volume=134|pages=3|last2=Williams|first2=Ian S.}}</ref>
<ref name="ГЕ-Г">[http://www.mining-enc.ru/g/geoxronologiya/ Геохронология] // {{Горная энциклопедия}}</ref>
<ref name="ГЕ-СШЗ">[http://www.mining-enc.ru/s/stratigraficheskaya-shkala-obschaya/ Стратиграфическая шкала общая] // {{Горная энциклопедия}}</ref>
<ref name="ГЕ-ГШ">[http://www.mining-enc.ru/g/geoxronologicheskaya-shkala/ Геохронологическая шкала] // {{Горная энциклопедия}}</ref>
}}
|