Вікіпедія

Жіноче виборче право: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 195 054 редагування
м Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 195 054 редагування
Виправлено джерел: 36; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 10:
 
== У міжнародному праві ==
Право голосу для жінок стало частиною міжнародного права [[1948]] року, коли країни [[Організація американських держав|Організації американських держав]] прийняли Міжамериканську конвенцію про закріплення політичних прав жінок<ref>{{cite web|url=http://www.oas.org/juridico/english/treaties/a-44.html|title=Inter-American Convention on the Granting of Political Rights to Women|language=en|publisher=Department of International Law|accessdate=2014-12-16|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4D4n1Z1?url=web/20150307040522/http://www.oas.org/juridico/english/treaties/a-44.html|archivedate=20132015-03-1207|deadurl=noyes}}</ref>, а [[ООН]]&nbsp;— [[Загальна декларація прав людини|Загальну декларацію прав людини]]. Стаття 21<ref>[http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/declhr.shtml Загальна декларація прав людини]</ref> Декларації визначає:
{{Цитата|1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або опосередковано через вільно обраних представників.<br />
2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у своїй країні.<br />
Рядок 47:
[[1906]] року виборче право для жінок досягло континентальної Європи. Першою країною, де було затверджено права жінок, стало [[Велике князівство Фінляндське]], яке на той момент входило до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. Адміністративна реформа, що відбулась після повстання [[1905]] року, надала фінським жінкам право голосу та право бути обраними. Перші у світі жінки, обрані до парламенту, також з'явились у Фінляндії: 19 жінок отримали місця у сеймі в результаті виборів [[1907]] року<ref name="finland2" /><ref name="finland" />.
 
У роки перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] жіноче виборче право запровадили [[Норвегія]] ([[1913]]) та [[Данія]], також воно поширювалось на решту штатів [[Австралія|Австралії]]. Незадовго до завершення війни жінки отримали право голосу в [[Канада|Канаді]], [[Росія|Росії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Польща|Польщі]], [[Азербайджан]]і<ref name=Swietochowski>{{книга|автор=Swietochowski, Tadeusz.|заголовок=Russian Azerbaijan, 1905-1920: The Shaping of a National Identity in a Muslim Community|видавництво=Cambridge University Press|рік=2004|isbn=0521522455|сторінки=144|мова=en|allpages=272|посилання=http://books.google.ru/books?id=cozSOSsv7ZsC}}</ref>. [[Велика Британія|Британські]] жінки віком від 30 років були допущені до виборів [[1918]] року, [[Нідерланди|голландські]]&nbsp;— [[1919]]. [[США|Американські]] жінки, у тих штатах, де раніше не мали права голосувати, отримали його [[1920]] року. Жінки [[Туреччина|Туреччини]] отримали право голосу [[1926]] року. [[1928]] на території Британської імперії жінки зрівняні у виборчому праві з чоловіками, отримавши можливість голосувати з 21 року. Однією з останніх держав, де виборче право стало доступним для жінок, був [[Бутан]] [[2008]] року<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bt.html|title=CIA - The World Factbook - Bhutan|language=en|accessdate=2014-12-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://ria.ru/world/20080324/102032376.html|title=В Бутані почались перші в історії вибори до нижньої палати парламенту|date=24-03-2008|accessdate=2014-12-20|publisher=[[РИА Новости]]|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F9pwqN4N?url=web/20141221220723/http://ria.ru/world/20080324/102032376.html|archivedate=1621-0312-20132014|deadurl=noyes}}</ref>.
 
== Рух за виборче право для жінок ==
[[Файл:Emmeline Pankhurst adresses crowd.jpg|thumb|right|Продавши свій будинок, [[Англійці|англійська]] активістка [[Еммелін Панкгерст]] їздила з виступами Британією та Сполученими Штатами. Одну з найвідоміших промов, «[[wikisource:Freedom or death|Свобода чи смерть]]», вона виголосила в Коннектикуті 1913 року]]
Боротьба за жіноче виборче право була масовою та проводилась як жінками, так і чоловіками найрізноманітніших поглядів. Однією з основних відмінностей учасниць руху, особливо у Британії, був розподіл на суфражисток ({{lang-en|suffragist}}), які прагнули до змін конституційним шляхом, і [[суфражизм|суфражеток]] ({{lang-en|suffragette}}) на чолі з [[Еммелін Панкгерст]], яка створила 1903 року [[Громадсько-політичний союз жінок]]<ref>{{cite web|url=http://www.newstatesman.com/society/2008/07/emmeline-pankhurst-women-cause|title=New Statesman — The real Mrs Pankhurst|language=en|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI6w1gKf?url=web/20141021091104/http://www.newstatesman.com/society/2008/07/emmeline-pankhurst-women-cause|archivedate=20132014-0310-21|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>, що практикував більш радикальні акції. Були також відмінності у поглядах на місце жінки у суспільстві. Одні вважали, що жінки від природи є кращими, ніжнішими та більш занепокоєними становищем незахищених верств суспільства, особливо дітей<ref name="surviving">{{книга|заголовок=Surviving Change: It Wasnt Going to Be Love At First Sight When These Two Souls Met, But Their Journey Will Take a Lifetime|автор=Parker, Mary Elizabeth.|видавництво=AuthorHouse|рік=2009|isbn=1438990251|посилання=http://books.google.ru/books?id=wlrcxu5oWpcC|сторінки=41|мова=en}}</ref>. Відповідно до таких поглядів участь жінок у виборах мала призвести до більш цивілізованої політики та, зокрема, допомогти запровадженню контролю над оборотом алкоголю<ref name="surviving" /><ref>{{книга|заголовок=The Effects of the Adoption of Woman Suffrage: Sex Differences in Voting Behavior--Illinois, 1914-21|автор=Goldstein, Joel H.|видавництво=Praeger|рік=1984|isbn=003064187X|сторінок=252|сторінки=59}}</ref>. Вони також вважали, що основне завдання жінки&nbsp;— підтримання родинного вогнища, й жінка повинна мати можливість впливати на закони, що стосуються її дому. Інші учасниці вказували, що жінки мають бути цілковито рівними з чоловіками, й такого поняття, як «природне призначення жінки», не існує<ref>{{книга|заголовок=Stepping Stones to Women's Liberty: Feminist Ideas in the Women's Suffrage Movement, 1900-1918|автор=Garner, Les.|видавництво=Fairleigh Dickinson Univ Press|рік=1984|isbn=0838632238|посилання=http://books.google.ru/books?id=bw9TzuCg-XYC|мова=en|сторінок=142|сторінки=21}}</ref>. Різні погляди існували й на право голосу для інших категорій людей. Одні вважали, що всі повнолітні, незалежно від майна, статі й раси, мають право голосувати; інші вважали, що жіноче виборче право має скасувати право голосу для бідних класів і чоловіків з кольором шкіри, відмінного від білого<ref>{{книга|заголовок=African American Women in the Struggle for the Vote: 1850—1920|автор=Terborg-Penn, Rosalyn.|видавництво=Indiana University Press|рік=1998|isbn=025321176X|сторінок=192}}</ref><ref>{{книга|заголовок=African American Women and the Vote, 1837-1965|автор=Gordon, Ann Dexter; Collier-Thomas, Betty.|видавництво=Univ of Massachusetts Press|рік=1997|isbn=1558490590|сторінок=217}}</ref>.
 
Нині радикальні зміни в галузі виборчого права для жінок очікуються в [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]<ref name="saudi1" /><ref name="saudi2" /><ref name="saudi3" />. Основна проблема полягає у [[Гендерні стереотипи|специфічному сприйнятті]] ролі жінки суспільством країни<ref>{{cite web|url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,1929235,00.html|title=Saudi's Small Steps|publisher=[[Тайм (журнал)|Time]]|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI6wzlhf?url=web/20130826140917/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,1929235,00.html|archivedate=2013-0308-2126|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
== За країнами ==
Рядок 73:
Після інформаційного успіху WSPU почав усе частіше вдаватись до радикальніших дій. 1908 року суфражетки спробували увірватись до [[Палата громад Великої Британії|Палати громад]], підпалили будинок [[Девід Ллойд Джордж|Девіда Ллойда Джорджа]]. 1909 року за ґрати потрапила леді [[Констанс Літтон]], але її швидко звільнили після встановлення особи. Тоді Літтон почала вдавати швачку Джейн Вортон та зазнала нелюдського поводження у вигляді [[Примусове харчування|примусового харчування]]. 1913 під час [[Епсомське Дербі|Епсомського Дербі]] [[Емілі Девісон]] на знак протесту вибігла перед конем, що належав королю [[Георг V|Георгу V]]; потрапивши під копита, зазнала важких травм і померла за чотири дні.
 
Під час Першої світової війни WSPU тимчасово відмовився від проведення акцій, а його учасниці разом з усіма допомагали країні. NUWSS, у свою чергу, заявив про припинення політичної боротьби, хоч таємно продовжував лобіювати інтереси жінок. 1918 року, після завершення війни, парламент ухвалив закон, що відкривав доступ до виборів жінкам віком від 30 років, які є главою родини чи перебувають у шлюбі з главою родини, або тим, хто закінчили університет<ref>{{cite web|url=http://www.planetpapers.com/Assets/2531.php|title=PlanetPapers — The Growth of Democracy|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FI6xhocN?url=http://www.planetpapers.com/free-term-paper/The-Growth-of-Democracy-2531.aspx|archivedate=2013-03-21|accessdate=2014-12-21|deadurl=yes}}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://slovari.yandex.ru/~книги%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/БСЭ%D0%91%D0%A1%D0%AD/Великобритания%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20%28%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29/ |title=ВРЕ |accessdate=5 липень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140715151146/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20(государство%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)/ ВРЕ]|archivedate=15 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>. До 1928 року, коли було ухвалено Закон про народне представництво, жінки Великої Британії отримали рівні виборчі права з чоловіками<ref>{{книга|автор=Чарльз Поулсен.|заголовок=Англійські бунтарі|посилання=http://www.agitclub.ru/museum/revolution1/eng/poulsen19.htm}}</ref>.
 
1999 року журнал «[[Тайм (журнал)|Time]]», називаючи [[Еммелін Панкгерст]] однією зі ста найвпливовіших постатей XX століття, писав:
{{Цитата|...Вона сформувала світогляд жінок нашого часу; вона розворушила суспільство, змінивши його назавжди<ref>{{cite web
{{cite web
|title = Emmeline Pankhurst — Time 100 People of the Century
|url = http://www.time.com/time/time100/heroes/profile/pankhurst01.html
Рядок 83 ⟶ 82:
|accessdate = 2014-12-20
|quote = She shaped an idea of women for our time; she shook society into a new pattern from which there could be no going back.
|archiveurl = https://wwwweb.webcitationarchive.org/60vtNLhzk?url=web/20090501001000/http://www.time.com/time/magazinetime100/heroes/articleprofile/0,9171,991250,00pankhurst01.html
|archivedate = 20112009-0805-1401
|deadurl = noyes
}}</ref>}}▼
}}
▲</ref>}}
 
==== Німеччина ====
Рядок 93 ⟶ 91:
Юридичних підстав для усунення жінок від виборів у [[Німеччина|Німеччині]] не існувало. Вперше питання про законодавче закріплення усталеної практики було піднято 1848 року, однак рішення не було прийнято через те, що [[Гендерна роль|роль жінки]] [[Гендерні стереотипи|вважалась очевидною]]. Питання про виборче право для жінок вперше сягнуло [[рейхстаг]]у [[Німецька імперія|Німецької імперії]] 1891 року<ref name="Germany">{{Cite web |url=http://www.lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2009/30_4.pdf |title=Архівована копія |accessdate=21 грудень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140408083930/http://www.lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2009/30_4.pdf |archivedate=8 квітень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Жінки Німеччини отримали право голосу на виборах до Національних зборів 30 листопада 1918 року та вперше скористались ним на загальних виборах наступного року. Однак тривалий час, до 1926 року, на виборах у [[Веймарська республіка|Веймарській республіці]] використовувались два види бюлетенів: окремо для чоловіків і жінок<ref name="Germany" />. З приходом до влади [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|націонал-соціалістів]] жіноче виборче право було скасовано 1933<ref>{{книга|автор=d'Almeida, Fabrice.|заголовок=La Vie mondaine sous le nazisme|рік=2008|глава=Naissance de la haute société nazie}}</ref>. Відновлення жінок у правах відбулось лише 1948 року у Західній Німеччині, а 1949&nbsp;— в [[НДР]]<ref>{{cite web|url=http://womenshistory.about.com/library/ency/blwh_germany_women.htm|title=Germany - Status of Women|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4D7lAwH?url=web/20141221214211/http://womenshistory.about.com/library/ency/blwh_germany_women.htm|archivedate=2013-032014-12-21|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
==== Греція ====
Рядок 103 ⟶ 101:
 
==== Данія ====
[[1886]] року питання щодо надання жінкам виборчого права було вперше поставлено в парламенті Данії. На розгляд було висунуто закон, за яким жінки могли голосувати на виборах до міської ради [[Копенгаген]]а. Спроба виявилась невдалою: законопроект відхилили на попередньому читанні. У подальшому, допоки більшість у нижній палаті парламенту зберігали [[Лібералізм|ліберали]], нові законопроекти про жіноче виборче право схвалювались, але відкидались верхньою палатою. Зрештою, 1908 року обидві палати парламенту підтримали виборче право для жінок на місцевих виборах<ref name="kvinfo">{{cite web|url=http://www.kvinfo.dk/side/680/article/2/|title=How Danish women got the vote|publisher=kvinfo.dk|accessdate=2014-12-20|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DA0euG?url=web/20141221213646/http://www.kvinfo.dk/side/680/article/2/|archivedate=2013-032014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
20 квітня 1909 року жінки [[Данія|Данії]] голосували на муніципальних виборах. На державному рівні рівноправ'я не вдавалось установити до прийняття нової конституції [[1915]] року. Після набуття чинності новим законом жінки взяли участь у виборах до [[риксдаг]]а 5 червня [[1915]] року<ref name="kvinfo" /><ref>{{cite web|url=http://www.db-decision.de/CoRe/Denmark.htm|title=Country Report Denmark|publisher=European Database: Women in Decision-making|accessdate=2014-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/6F4DAeQtJ?url=http://www.db-decision.de/CoRe/Denmark.htm|archivedate=2013-03-12|deadurl=yes}}</ref>.
Рядок 110 ⟶ 108:
У [[Країна Басків|баскській]] провінції [[Біскайя]] жінки, які сплатили особливий виборчий податок, отримували право обирати й бути обраними до самої ліквідації баскської автономії<ref>{{книга|заголовок=Portugal and Gallicia: with a review of the social and political state of the Basque Provinces : and a few remarks on recent events in Spain|volume=2|автор=Herbert, Henry.|publisher=J. Murray|рік=1836|мова=en}}</ref>.
 
Виборче право для жінок було офіційно запроваджено [[1931]] року за опозиції Маргарити Нелкен і Вікторії Кент, двох жінок у парламенті, які стверджували, що іспанські жінки надто наївні та неосвічені, щоб голосувати відповідально, а це може поставити під загрозу існування [[Друга Іспанська Республіка|Другої республіки]]<ref>{{cite web|url=http://www.diariodemallorca.es/opinion/2011/11/20/paso-clara-campoamor-victoria-kent-80-anos/704922.html|title=¿Qué pasó entre Clara Campoamor y Victoria Kent hace 80 años?|language=es|accessdate=2014-12-20|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DBBYnf?url=web/20150322194227/http://www.diariodemallorca.es/opinion/2011/11/20/paso-clara-campoamor-victoria-kent-80-anos/704922.html|archivedate=20132015-03-1222|deadurl=noyes}}</ref>. За режиму [[Франциско Франко]] до референдумів (парламентських виборів не існувало, оскільки в країні була встановлена диктатура) допускались тільки жінки, які вважались главами родин<ref>{{cite web|url=http://sufragiomujer.blogspot.com/|title=Sufragio Femenino en España|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI6ymVSY?url=web/20141218113744/http://sufragiomujer.blogspot.com/|archivedate=20132014-0312-2118|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>. З [[1976]] року, під час [[Перехід Іспанії до демократії|переходу Іспанії до демократії]], всі жінки отримали право обирати й бути обраними. Перші парламентські вибори за їхньої участі відбулись [[1977]]<ref>{{cite web|url=http://www.db-decision.de/CoRe/Spain.htm|title=Country Report Spain|archiveurl=https://www.webcitation.org/6F4DDmcfa?url=http://www.db-decision.de/CoRe/Spain.htm|archivedate=2013-03-12|accessdate=2014-12-21|deadurl=yes}}</ref>.
 
==== Нідерланди ====
Вперше питання про виборчі права жінок було офіційно поставлено [[1882]] року. Лікарка [[Алетта Якобс]], майбутня лідерка жіночої асоціації, надіслала листа бургомістру [[Амстердам]]а, вимагаючи пояснити, чому її не допустили до виборів. З'ясувалось, що, хоч у законі не було прямого зазначення, до виборів допускались тільки чоловіки, це відбувалось за умовчанням. У подальшому до тексту закону внесли відповідну поправку, яка закріпила [[Сексизм|дискримінаційну]] норму<ref>{{cite web|url=http://www.alettajacobs.org/aletta/Aletta_Jacobs/English/Women_suffrage|title=Women suffrage|publisher=www.alettajacobs.org|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DGvLzW?url=web/20130110033834/http://www.alettajacobs.org/aletta/Aletta_Jacobs/English/Women_suffrage|archivedate=2013-0301-1210|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
За жіноче виборче право у [[Нідерланди|Нідерландах]] боролась асоціація «Vereniging voor Vrouwenkiesrecht» (Women's Suffrage Association), створена [[1894]] року. [[1917]] голландські жінки отримали право брати участь у національних виборах, що привело до перемоги на парламентських виборах 1918 року Сюзі Греневег від Соціал-демократичної робітничої партії. Проте соціалісти, які боролись за загальне право голосу зустріли різке неприйняття з боку суфражисток, які представляли забезпечені класи: каменем спотикання стало право голосу жінок з найнижчих шарів суспільства<ref>{{cite web|url=http://www.db-decision.de/CoRe/netherlands.htm|title=Country Report Netherlands|archiveurl=https://www.webcitation.org/6F4DHfNbx?url=http://www.db-decision.de/CoRe/netherlands.htm|archivedate=2013-03-12|accessdate=2014-12-21|deadurl=yes}}</ref>. Зрештою, сторони знайшли компроміс, і 15 травня 1919 року було ухвалено новий закон, що зняв усі обмеження на участь жінок у виборах. Скористатись таким правом жінки змогли на загальних виборах [[1922]]<ref>{{книга|заголовок=Encyclopedia of women social reformers|автор=Rappaport, Helen.|видавництво=ABC-CLIO|рік=2001|isbn=1576071014|сторінки=329-331|сторінок=888}}</ref><ref>{{книга|заголовок=The Struggle for Female Suffrage in Europe: Voting to Become Citizens|автор=Ruiz B. R., Marín R. R.|видавництво=BRILL|рік=2012|isbn=9004224254|сторінок=500}}</ref>.
 
==== Норвегія ====
Активна боротьба за право голосу для жінок почалась у [[Норвегія|Норвегії]] на початку [[1880-ті|1880-х]] років. [[1885]] була створена жіноча асоціація, зусилля якої призвели до того, що Норвегія стала першою суверенною країною, де жінки отримали право голосу рівне з чоловіками<ref name="norway100">{{cite web|url=http://www.emb-norway.ca/News_and_events/News/Centenary-of-Womens-Right-to-Vote-in-Norway-1913-2013/|title=Centenary of Women's Right to Vote in Norway 1913-2013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DJJkxT?url=web/20130516002728/http://www.emb-norway.ca/News_and_events/News/Centenary-of-Womens-Right-to-Vote-in-Norway-1913-2013/|archivedate=2013-0305-1216|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
Норвезькі жінки [[Середній клас|середнього класу]] (що мали певний рівень прибутку) вперше отримали право голосу [[1907]] року. Загальне жіноче виборче право запроваджувалось на місцевих виборах з 1910 року, а 11 червня 1913 парламент одноголосно ухвалив закон, що надавав жінкам право голосу на парламентських виборах<ref name="norway100"/><ref>{{cite web|url=http://www.db-decision.de/CoRe/Norway.htm|title=Country Report Norway|archiveurl=https://www.webcitation.org/6F4DKfIQz?url=http://www.db-decision.de/CoRe/Norway.htm|archivedate=2013-03-12|accessdate=2014-12-21|deadurl=yes}}</ref>.
Рядок 131 ⟶ 129:
 
==== Росія ====
У Росії жінки отримали виборче право навесні [[1917]] року. Отримання такого права стало результатом діяльності російського [[Фемінізм|феміністичного]] руху, що чинив тиск на політиків. Спочатку [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] і [[Ради депутатів трудящих]] вважали вимоги жінок несвоєчасними й неактуальними та відмовились їх підтримувати. Утім 40-тисячна демонстрація жінок 19 березня 1917 року в [[Петроград]]і під лозунгами «Вільна жінка у вільній Росії!», «Без участі жінок виборче право не є загальним!», «Місце жінки&nbsp;— в Установчих зборах!», мітинг учасниць демонстрації біля [[Таврійський палац|Таврійського палацу]], в якому довелось взяти участь голові Державної Думи [[Родзянко Михайло Володимирович|Михайлові Родзянку]] та голові Ради робітничих і селянських депутатів [[Чхеїдзе Микола Семенович|Миколі Чхеїдзе]], розгорнута у пресі, перемовини представниць жіночих організацій Петрограда й [[Москва|Москви]] з міністром-головою Тимчасового уряду князем [[Львов Георгій Євгенович|Георгієм Львовим]] призвели до бажаного результату<ref>{{книга|автор=Юкіна І.І.|заголовок=Русский феминизм как вызов современности|місце=СПб.|видавництво=Алетейя|рік=2007|сторінок=539|isbn=978-5-903354-21-4}}</ref>. 15 квітня 1917 року Тимчасовий уряд ухвалив постанову «Про здійснення виборів гласних міських дум, про дільничні міські управління»<ref>{{cite web|url=http://emsu.ru/ml/default.asp?c=161&p=1|title=О производстве выборов гласных городских дум, об участковых городских управлениях|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GE4W9Xo5?url=http://emsu.ru/ml/default.asp?c=161|archivedate=2013-04-28|deadurl=no}}</ref>, відповідно до якої виборчі права надавались усім громадянам, яким виповнилось 20 років, без розрізнення національності й віросповідання. 20 червня 1917 Тимчасовий уряд ухвалив положення про вибори до Установчих зборів<ref>{{cite web|url=http://www.democracy.ru/library/publications/voter/special/el_history/page31.html|title=Положение о выборах в учредительное собрание|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6GE4Wd4tm?url=web/20141221213606/http://www.democracy.ru/library/publications/voter/special/el_history/page31.html|archivedate=20132014-0412-2821|deadurl=noyes}}</ref>, вищого законодавчого органу держави, яке набрало чинності з 11 вересня того ж року. Положення передбачало «загальне виборче право ''без розрізнення статі''»<ref name="Кругосвет">[http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/FEMINIZM_V_ROSSII.html Кругосвет. Фемінізм у Росії]</ref>.
 
Навесні 1918 року відбулись вибори до міських дум, в яких жінки змогли взяти повноправну участь. Вже у квітні до [[Вологда|Вологодської]] міської думи було обрано двох жінок-гласних<ref name="Russia">{{cite web|url=http://fc.gender-ehu.org/21.htm|автор=Юкіна І.І.|title=Виборчі права жінок Росії як історіографічна проблема|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DM0mX7?url=web/20170330160623/http://fc.gender-ehu.org/21.htm|archivedate=20132017-03-1230|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] у Радянській Росії було прийнято конституцію, яка закріпила юридичне рівноправ'я жінок з чоловіками<ref name="Кругосвет" />.
Рядок 141 ⟶ 139:
 
==== Франція ====
Організований жіночий рух виник у [[Франція|Франції]] під час [[Велика французька революція|Великої французької революції]]. Жінки брали активну участь у революційних виступах, створювали власні організації й випускали журнал, присвячений боротьбі за рівність. [[1791]] року Національним зборам було надано Декларацію прав жінки та громадянки, підготовану [[Олімпія де Гуж|Олімпією де Гуж]]. Вона вимагала визнання повного соціального та політичного рівноправ'я жінки. Однак таку ідею було відкинуто, а наприкінці 1793 року припинено діяльність жіночих організацій. Відродження руху відбулось у середині XIX століття, а [[1882]] року з'явилась Французька ліга прав жінок<ref>[{{Cite web |url=http://slovari.yandex.ru/~книги%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/БСЭ%D0%91%D0%A1%D0%AD/Женское%20движениеD0%96%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/ |title=ВРЕ. Жіночий рух] |accessdate=5 липень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140715150001/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%96%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/ |archivedate=15 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Жінки [[Франція|Франції]] стали повноправними учасницями виборів 21 квітня 1944 року за постановою [[Тимчасовий уряд (Франція)|Тимчасового уряду]]<ref>{{cite web|url=http://mjp.univ-perp.fr/france/co1944-2.htm|title=Ordonnance du 21 avril 1944 relative à l’organisation des pouvoirs publics en France après la Libération|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI71Z6Yt?url=web/20140116192013/http://mjp.univ-perp.fr/france/co1944-2.htm|archivedate=20132014-0301-2116|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.assemblee-nationale.fr/histoire/femmes/citoyennete_politique_de-Gaulle.asp|title=La citoyenneté politique des femmes — La décision du Général de Gaulle|author=Assemblée nationale|accessdate=2014-12-21|language=fr|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/60vtODXio?url=web/20131109105230/http://www.assemblee-nationale.fr/histoire/femmes/citoyennete_politique_de-Gaulle.asp|archivedate=20112013-0811-1409|deadurl=noyes}}</ref>. Першими виборами, в яких жінки змогли взяти участь нарівні з чоловіками, стали муніципальні вибори 29 квітня й парламентські вибори 21 жовтня 1945 року. Корінні [[Іслам|мусульманки]] [[Французький Алжир|Французького Алжиру]] отримали право голосу тільки за декретом від 3 липня 1958 року<ref>{{cite web|url=http://clio.revues.org/document524.html|title=1945—1958 : un million et demi de citoyennes interdites de vote !|author=Daniel Lefeuvre|publisher=Clio, numéro 1/1995, Résistances et Libérations France 1940-1945|date=26 березня 2003|accessdate=2014-12-21|language=fr|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/60vtQNXdB?url=web/20080723213016/http://clio.revues.org/index524document524.html|archivedate=20112008-0807-1423|deadurl=noyes}}</ref>.
 
==== Швейцарія ====
Референдум про жіноче виборче право було проведено у [[Швейцарія|Швейцарії]] 1 лютого [[1959]] року. Більшість [[швейцарці]]в проголосували проти, хоч у деяких [[Адміністративний поділ Швейцарії|кантонах]] жінки мали підтримку<ref name="switzerland-chronology">[http://history-switzerland.geschichte-schweiz.ch/chronology-womens-right-vote-switzerland.html The Long Way to Women's Right to Vote in Switzerland: a Chronology]</ref>. До [[1971]] року<ref name="switzerland-chronology"/> Швейцарія залишалась останньою західною [[республіка|республікою]], де жінки не мали права голосу (в [[Ліхтенштейн]]і, який є [[Конституційна монархія|конституційною монархією]], жіноче виборче право було запроваджено тільки 1984 року)<ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/1984/07/02/world/around-the-world-liechtenstein-women-win-right-to-vote.html|title=Liechtenstein Women Win Right to Vote|publisher=New York Times|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI726DRc?url=web/20141027053820/http://www.nytimes.com/1984/07/02/world/around-the-world-liechtenstein-women-win-right-to-vote.html|archivedate=20132014-0310-2127|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>. У деяких кантонах жінки не мали права голосу на місцевих виборах і після 1971 року. Останнім кантоном, що урівняв жінок у правах з чоловіками, 1991 року став [[Аппенцелль — Іннерроден]]<ref>{{cite web|url=http://www.un.org/News/Press/docs/2003/WOM1373.doc.htm|title=EXPERTS IN WOMEN’S ANTI-DISCRIMINATION COMMITTEE RAISE QUESTIONS CONCERNING REPORTS OF SWITZERLAND ON COMPLIANCE WITH CONVENTION|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI72npIj?url=web/20130618092604/http://www.un.org/News/Press/docs/2003/WOM1373.doc.htm|archivedate=2013-0306-2118|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
==== Швеція ====
Рядок 172 ⟶ 170:
 
==== Кувейт ====
Жіноче виборче право у [[Кувейт]]і було запроваджено поправкою до закону про вибори від 17 травня [[2005]] року<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/4552749.stm|title=Kuwaiti women win right to vote|publisher=BBC news|language=en|accessdate=2014-12-21|date=17-05-2005|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI706GRu?url=web/20141023090731/http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/4552749.stm|archivedate=2123-0310-20132014|deadurl=noyes}}</ref>. Одним з головних заперечень, що висувались консервативними парламентарями, була вимога ісламу, щоб на чолі нації стояв чоловік, а значить, жінки не мали обиратись до законодавчих органів. При цьому для участі в голосуванні жодних перепон виявлено не було<ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/2005/05/04/international/middleeast/04kuwait.html|title=Lawmakers Block Women From Voting in Kuwait|publisher=New York Times|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DEH0Xd?url=web/20140306025142/http://www.nytimes.com/2005/05/04/international/middleeast/04kuwait.html?_r=0|archivedate=20132014-03-1206|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>. Після подолання спротиву у парламенті жінкам Кувейту довелось чекати ще чотири роки, щоб цілком реалізувати своє право: на виборах [[2009]] року, після двох невдалих кампаній, чотири жінки були обрані до вищого законодавчого органу<ref>{{cite web|url=http://www.cnn.com/2009/WORLD/meast/05/17/kuwait.women.elections/|title=Woman elected in Kuwait says gender in politics is 'history'|date=17-05-2009|publisher=CNN|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DEvaRS?url=web/20141221221803/http://www.cnn.com/2009/WORLD/meast/05/17/kuwait.women.elections/|archivedate=21-12-03-20132014|deadurl=noyes}}</ref>.
 
==== Шрі-Ланка ====
[[Шрі-Ланка]] (на той час&nbsp;— Цейлон) [[1931]] року стала першою азійською країною, що надала жінкам, старшим за 21 рік право голосу<ref>{{книга|заголовок=Encyclopedia of women social reformers|автор=Rappaport, Helen.|видавництво=ABC-CLIO|рік=2001|isbn=1576071014|сторінки=181|сторінок=888}}</ref>. З того часу жінки відіграють важливу роль у політичному житті країни. [[1960]] року прем'єр-міністром Шрі-Ланки стала [[Сірімаво Бандаранаїке]], перша у світі жінка, яка зайняла пост глави уряду<ref>{{книга|заголовок=Encyclopedia of women social reformers|автор=Rappaport, Helen.|видавництво=ABC-CLIO|рік=2001|isbn=1576071014|сторінки=806|сторінок=888}}</ref>. Її дочка, [[Чандріка Кумаратунга]], [[1994]] року також стала прем'єр-міністром, а потім була обрана президентом країни, ставши четвертою жінкою у світі, яка зайняла подібний пост<ref name="chandrika-profile">{{cite news | url = http://news.bbc.co.uk/2/hi/south_asia/3239821.stm | title =BBC Profile: Chandrika Kumaratunga|work =|publisher = BBC News|date=26 серпня 2005}}</ref><ref name="chandrika-britannica">{{cite web|url=http://www.britannica.com/eb/article-9218421/Chandrika-Bandaranaike-Kumaratunga|title=Chandrika|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DOC4af?url=web/20080820194804/http://www.britannica.com/EBcheckedeb/topic/324748article-9218421/Chandrika-Bandaranaike-Kumaratunga|archivedate=20132008-0308-1220|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
==== Японія ====
До 1880-х років закони [[Японія|Японії]] явно не забороняли жінкам голосувати. Оскільки загальнодержавного представницького органу ще не існувало, жінки могли брати участь тільки у місцевих виборах. «Жіноче питання» було порушено на конференції представників місцевих адміністрацій [[1878]] року, після чого почались зміни у місцевому законодавстві на користь чоловіків. Питання було закрито на кілька десятиліть 11 лютого 1889 року, коли було ухвалено закон, що встановив майновий ценз і надав право голосувати й обиратись тільки японським чоловікам<ref name ="feminismjapan">{{книга|заголовок=Feminism in Modern Japan: Citizenship, Embodiment and Sexuality|автор=Mackie, Vera.|видавництво=Cambridge University Press|рік=2003|isbn=052152719|сторінок=293|сторінки=19|посилання=http://books.google.ru/books?id=g7_5Cm8k2MkC|мова=en}}</ref>.
 
У період між [[Перша світова війна|Першою]] та [[Друга світова війна|Другою світовими війнами]] тиск на японських жінок посилився. Натомість для чоловіків було скасовано майновий ценз, а жінки отримали відмову у будь-якій політичній активності<ref name ="feminismjapan" /><ref>{{cite web|url=http://womensuffrage.org/?p=389|title=Women’s Suffrage in Japan in the 20th Century|language=en|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DP5kNX?url=web/20141207121220/http://womensuffrage.org/?p=389|archivedate=2013-032014-12-07|deadurl=noyes}}</ref>.
 
25 серпня 1945 року, за кілька днів до окупації Японії союзними військами, було сформовано Жіночий комітет з повоєнного облаштування. На зборах комітету 24 вересня того ж року одним з питань стало виборче право для жінок: голосування з 20 років і право обиратись з 25. Такі вимоги підтримали окупаційні сили США, що й визначило їхнє цілковите задоволення у грудні 1945<ref name ="feminismjapan" />.
Рядок 196 ⟶ 194:
Активістки руху зазначали, що [[Негроїдна раса|негри]] отримали право голосу, хоч не були явно згадані у тексті Чотирнадцятої (рівні громадянські права всіх «осіб» і право на захист закону) поправки до [[Конституція США|Конституції США]]. Зокрема, Сюзен Ентоні була заарештована за спробу проголосувати. Вона відстоювала своє право, посилаючись на Чотирнадцяту поправку. Коли у [[Конгрес США|Конгресі]] обговорювалась П'ятнадцята поправка (право голосу незалежно від раси чи попереднього перебування у рабстві), була спроба поширити її на жінок, але зробити цього не вдалось<ref>{{cite book|author1=Carol Hymowitz|author2=Michaele Weissman|title=A History of Women in America|url=http://books.google.com/books?id=0c-adTP64AsC&pg=PT83|year=2011|publisher=Random House Digital, Inc.|page=83}}</ref>.
 
Перші перемоги в боротьбі були здобуті на територіях [[Вайомінг]]у (1869)<ref>{{cite web|url=http://memory.loc.gov/cgi-bin/displayPhoto.pl?path=/pnp/ppmsca/03000/&topImages=03000r.jpg&topLinks=03000v.jpg,03000u.tif&title=An%20Act%20to%20Grant%20to%20the%20Women%20of%20Wyoming%20Territory%20the%20Right%20of%20Suffrage%20and%20to%20Hold%20Office&displayProfile=0&dir=ammem&itemLink=r?ammem/awhbib:@field(DOCID+@lit(03000))|title=An Act to Grant to the Women of Wyoming Territory the Right of Suffrage and to Hold Office|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI70z3hy?url=web/20170218140655/http://memory.loc.gov/cgi-bin/displayPhoto.pl?path=%2Fpnp%2Fppmsca%2F03000%2F&topImages=03000r.jpg&topLinks=03000v.jpg%2C03000u.tif&title=An%20Act%20to%20Grant%20to%20the%20Women%20of%20Wyoming%20Territory%20the%20Right%20of%20Suffrage%20and%20to%20Hold%20Office&displayProfile=0&dir=ammem&itemLink=r%3Fammem%2Fawhbib%3A%40field%28DOCID+%40lit%2803000%29%29|archivedate=20132017-0302-2118|accessdate=2019-04-13|deadurl=noyes}}</ref> та [[Юта|Юти]] (1870), хоч жінки Юти не мали права голосу відповідно до федерального закону Едмундса-Такера, ухваленого Конгресом 1887 року. Жіноче виборче право в Юті запроваджувалось з надією, що жінки відмовляться від [[Полігамія|полігамії]], однак коли жінки полігамію підтримали, вони втратили право голосу<ref>{{книга|автор=Van Wagenen, Lola|заголовок=Sister-Wives and Suffragists: Polygamy and the Politics of Woman Suffrage 1870—1896|видавництво=BYU Studies|рік=2001}}</ref>. До кінця XIX жіноче виборче право діяло у штатах [[Айдахо]], [[Колорадо]], Юта і Вайомінг.
 
Вплив руху призвів до арештів активістів, багато хто опинився у в'язницях<ref>{{книга|автор=Stevens et al.|заголовок=Jailed for Freedom: American Women Win the Vote|видавництво=NewSage Press|рік=1995|isbn=0939165252|сторінок=224|мова=en}}</ref>. Один з наймасштабнших маршів протесту відбувся на Пенсильванія-авеню та поблизу з [[Білий дім|Білим домом]] напередодні інавгурації президента Вільсона. Учасники маршу, від 5000 до 8000 осіб, зазнали нападів та образ. В результаті цього суспільна думка схилилась на користь дискримінованих<ref>[http://www.time.com/time/specials/packages/article/0,28804,2088114_2087975_2087964,00.html The Suffrage Movement]{{ref-en}} // The Time, 12.08.2011</ref><ref>''Springfield Republican''. 24 жовтня 1915</ref>. Зрештою, президент [[Томас Вудро Вілсон|Вудро Вілсон]] переконав Конгрес ухвалити законодавчий акт, який після ратифікації 1920 року став [[Дев'ятнадцята поправка до Конституції США|Дев'ятнадцятою поправкою]], що забороняла дискримінацію на виборах за статевою ознакою<ref>{{Cite journal|url=http://www.fordham.edu/halsall/mod/1920womensvote.html|title=Suffrage Wins in Senate; Now Goes to States|date=5 червня 1919|accessdate=2014-12-21|publisher=The New York Times}}</ref>.
 
Запровадження жіночого виборчого права призвело до зміни результатів виборів, оскільки жінки голосують інакше, ніж чоловіки<ref name="lottkenny">{{стаття|посилання=http://www.people.fas.harvard.edu/~iversen/PDFfiles/LottKenny.pdf|автор=Lott, John; Kenny, Lawrence.|заголовок=Did Women’s Suffrage Change the Size and Scope of Government?|видання=Journal of Political Economy|volume=107|номер=6|рік=1999|сторінки=1163-1198|мова=en}}</ref><ref>{{cite web|author=Schmidt, Steffen; Röser, Sabrina.|url=http://www.bpb.de/themen/6IORUF,0,0,Politische_Partizipation_von_Frauen.html|title=Politische Partizipation von Frauen|publisher=[[Bundeszentrale für politische Bildung]]|date=10-06-2011|language=de|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6GE4Xr2K0?url=web/20160415024002/http://www.bpb.de/themen/6IORUF,0,0,Politische_Partizipation_von_Frauen.html|archivedate=2815-04-20132016|accessdate=21-12-2014|deadurl=noyes}}</ref>. На федеральному рівні п'яту частину переваги [[Демократична партія США|демократів]] над [[Республіканська партія США|республіканцями]] забезпечують жінки<ref name="lottkenny" />.
 
==== Канада ====
Вдови та незаміжні жінки мали право голосу на місцевих виборах в [[Онтаріо]] з 1884 року. Така практика була поширена на решту провінцій [[Канада|Канади]] до кінця XIX століття, проте на провінційних виборах жінки не голосували до 1916 року, коли відповідний закон удалось прийняти в [[Манітоба|Манітобі]]. На федеральному рівні процес відбувався у два етапи: 20 вересня 1917 року жінки отримали обмежене право голосу відповідно до «Закону про військових виборців», який дозволяв голосувати їм замість близьких родичів, які перебували на службі в армії; на початку 1919 року відповідно до «Закону про поширення виборчого права на жінок» право голосу отримали всі жінки. Всі провінції швидко наслідували такому прикладу, за винятком [[Квебек (провінція)|Квебеку]], який ухвалив відповідний закон лише 1940 року. Першою жінкою, обраною до парламенту, 1921 року стала Агнес Мак-Фейл<ref>{{cite web|url=http://faculty.marianopolis.edu/c.belanger/QuebecHistory/encyclopedia/Canada-WomensVote-WomenSuffrage.htm|title=History of Women Suffrage in Canada — Marianopolis College|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI6zd8pO?url=web/20150110231734/http://faculty.marianopolis.edu/c.belanger/QuebecHistory/encyclopedia/Canada-WomensVote-WomenSuffrage.htm|archivedate=20132015-0301-2110|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
=== Австралія та Океанія ===
 
==== Австралія ====
Перші вибори до парламенту щойно утвореного [[Австралія|Австралійського Союзу]] 1901 року відбувались за правилами кожного з шести штатів, що входили до його складу. Таким чином жінки [[Південна Австралія|Південної]] та [[Західна Австралія|Західної Австралії]] мали право голосу на федеральному рівні. 1902 року Союз ухвалив власний закон про вибори, поширивши виборче право на жінок усіх штатів<ref>{{cite web|url=http://aec.gov.au/Elections/Australian_Electoral_History/righttovote.htm|title=The Right to Vote in Australia - Australian Electoral Commission|publisher=Aec.gov.au|date=2007-11-26|accessdate=2011-04-19|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4D6vi6M?url=web/20110422103810/http://www.aec.gov.au/Elections/Australian_Electoral_History/righttovote.htm|archivedate=20132011-0304-1222|deadurl=noyes}}</ref>. Однак закон не надавав права голосу аборигенам, які частково мали його до 1901 року (у виборах до Парламенту штатів могли брати участь всі, хто проходив за певним майновим цензом, хоч серед корінного населення таких було небагато). Таке становище зберігалось до 16 грудня 1966 року, коли було прийнято поправку до закону про вибори (вона не була наслідком референдуму 1967 року, який надав Парламенту Союзу повноваження з питань корінного населення)<ref>{{cite web|url=http://www.sydneybarani.com.au/themes/theme3.htm|title=Australian Government Policy in relation to Aboriginal People|language=en|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FeI8TBgl?url=http://www.sydneybarani.com.au/themes/theme3.htm|archivedate=2013-04-05|deadurl=yes}}</ref>.
 
==== Нова Зеландія ====
Рядок 215 ⟶ 213:
Хоча ліберальний уряд, що ухвалив закон, прагнув до соціальних та політичних реформ, до нововведення ставився з пересторогою, оскільки остерігався, що жінки будуть підтримувати консервативну партію. Без проблем долаючи нижню палату новозеландського парламенту, закон вкотре не був зупинений у верхній тільки завдяки політичним інтригам: в останній момент голоси на підтримку жіночого виборчого права віддали члени парламенту, які обурились тиском на законодавців [[Список прем'єр-міністрів Нової Зеландії|прем'єр-міністра]] країни. В результаті закон було ухвалено 20 голосами проти 18, а потім був підписаний [[Список генерал-губернаторів Нової Зеландії|генерал-губернатором]] і набрав чинності.
 
Право бути обраним до парламенту новозеландські жінки отримали тільки 1919. 2005 року майже третину місць у [[Парламент Нової Зеландії|Законодавчих зборах]] отримали жінки. Вони також зайняли високі пости прем'єр-міністра, генерал-губернатора, спікера палати представників і міністра юстиції<ref>{{cite web|url=http://www.nzhistory.net.nz/politics/womens-suffrage|title=New Zealand women and the vote|publisher=New Zealand History online|language=en|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DI9HaM?url=web/20141221093321/http://www.nzhistory.net.nz/politics/womens-suffrage|archivedate=2013-032014-12-21|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
== Країни з обмеженнями жіночого виборчого права ==
* [[Бруней]]&nbsp;— влада в країні зосереджена в руках султана. Вибори до [[Парламент Брунею|парламенту]] скасовані, парламентарів призначає султан. Місцеві вибори проводяться, жінки мають на них право голосу рівні з чоловіками з 18 років<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bx.html|title=CIA — The World Factbook — Brunei}}</ref>.
* [[Ліван]]&nbsp;— обмежене жіноче виборче право. Жінки, на відміну від чоловіків, мають надати свідоцтво про [[Початкова освіта|початкову освіту]]. Голосування для чоловіків є обов'язковим, для жінок&nbsp;— за бажанням<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/le.html#Govt|title=CIA — The World Factbook — Lebanon}}</ref>.
* [[Саудівська Аравія]]&nbsp;— [[абсолютна монархія]]. На місцевих виборах жінки також не мають права голосу. Вперше місцеві вибори в Саудівській Аравії відбулись 2005 року. Жінки в них участі не брали. 2009 року очікувалось запровадження жіночого виборчого права<ref name="saudi1">{{cite web|url=http://www.citymayors.com/report/saudi_elections.html|title=Women voters will have to wait until 2009|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI73TLBK?url=web/20141022074649/http://www.citymayors.com/report/saudi_elections.html|archivedate=20132014-0310-2122|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>, однак змін законодавства поки не відбулось<ref name="saudi2">{{cite web|url=http://www.saudigazette.com.sa/index.cfm?method=home.regcon&contentID=2008101218963|title=At least 2 years wait|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FI74E7Lm?url=http://www.saudigazette.com.sa/index.cfm?method=home.regcon|archivedate=2013-03-21|accessdate=2014-12-21|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2009/feb/24/saudiarabia|title=Hello, democracy — and goodbye|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI750rC5?url=web/20111102045157/http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2009/feb/24/saudiarabia|archivedate=20132011-0311-2102|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>. [[2011]] року було оголошено про дозвіл жінкам на участь у виборах з [[2015]]<ref name="saudi3">{{cite web|url=http://rus.delfi.lv/news/daily/abroad/zhenschiny-saudovskoj-aravii-obreli-pravo-golosa.d?id=40829545|title=Женщины Саудовской Аравии обрели право голоса|publisher=[[DELFI]]|date=25-09-2011|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI75zsWn?url=web/20141221222533/http://rus.delfi.lv/news/daily/abroad/zhenschiny-saudovskoj-aravii-obreli-pravo-golosa.d?id=40829545|archivedate=21-0312-20132014|deadurl=noyes}}</ref>.
* [[Об'єднані Арабські Емірати]]&nbsp;— обмежене виборче право для чоловіків і жінок. На виборах 2011 року тільки близько 12% від загального числа громадян (як чоловіків, так і жінок) отримали право взяти участь у голосуванні<ref>{{cite web|url=http://www.globalpost.com/dispatches/globalpost-blogs/the-casbah/uae-expands-voting-rights-some|publisher=Globalpost|title=UAE expands voting rights for some|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6FI78TqyU?url=web/20141007050336/http://www.globalpost.com/dispatches/globalpost-blogs/the-casbah/uae-expands-voting-rights-some|archivedate=20132014-0310-2107|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
* [[Ватикан]]&nbsp;— абсолютна [[Теократія|теократична]] монархія<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/229/ Теократия] // Политология. Словарь.&nbsp;— М: РГУ. В.&nbsp;Н.&nbsp;Коновалов. 2010.</ref>, керована [[Святий Престол|Святим Престолом]]. Сувереном Святого Престолу, в руках якого зосереджено абсолютну законодавчу, виконавчу й судову владу, є [[Папство|папа римський]], якого обирають [[кардинал]]и на довічний термін. Оскільки кардиналом може бути тільки чоловік, жінки не мають виборчого права<ref>{{cite web|url=http://www.wisegeek.com/in-which-countries-are-women-not-allowed-to-vote.htm|title=In Which Countries are Women Not Allowed to Vote?|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6F4DQuzby?url=web/20121202120515/http://www.wisegeek.orgcom/in-which-countries-are-women-not-allowed-to-vote.htm|archivedate=2013-032012-12-02|accessdate=2014-12-21|deadurl=noyes}}</ref>.
 
== Роки запровадження жіночого виборчого права ==
У списку наведено дати першого запровадження у країнах та на територіях права жінок обирати народних представників<ref>{{cite web|url=http://www.ipu.org/wmn-e/suffrage.htm|title=A World Chronology of the Recognition of Women's Rights to Vote and to Stand for Election|language=en|accessdate=2014-12-21|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/60vtRGq5g?url=web/20060305022448/http://www.ipu.org/wmn-e/suffrage.htm|archivedate=20112006-0803-1405|deadurl=noyes}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2123.html|title=CIA - The World Fact Book - Suffrage|accessdate=21 грудень 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080109020202/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2123.html|archivedate=9 січень 2008|deadurl=yes}}</ref>.
 
{| class="wikitable sortable"
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жіноче_виборче_право