Вікіпедія

Желєзнічар (Сараєво): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Learned cat (обговорення | внесок)
5301 редагування
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 193 003 редагування
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 103:
==== Повернення Осима; чергові звитяги ====
[[Файл:Ivica Osim - SK Sturm (1999).jpg|right|thumb|250px|[[Івиця Осим]], колишній тренер, який вивів команду до [[Кубок УЄФА 1984—1985#Півфінали|півфіналу кубку УЄФА 1984/85]].]]
Однак, після зміни керівництва клубу, на тренерський місток «синіх» повернувся улюбленець фанів Амар Осим<ref>[{{Cite web |url=http://www.sportsport.ba/bh_fudbal/amar-osim-od-ponedeljka-trener-zelje/19184 |title=Amar Osim od ponedjeljka trener Želje] |accessdate=29 вересень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170929231950/http://www.sportsport.ba/bh_fudbal/amar-osim-od-ponedeljka-trener-zelje/19184 |archivedate=29 вересень 2017 |deadurl=yes }}</ref> й одразу ж у сезоні 2009/10 років клуб досягає успіху. «Желє» нарешті завоювали трофей<ref>[http://www.sportsport.ba/bh_fudbal/osim-furiozno-smo-dosli-do-titule/36868 Osim:Furiozno smo došli do titule]</ref>. Того сезону клуб знову став переможцем національного чемпіонату, але провалив спробу оформити золотий дубль після поразки в фіналі [[Кубок Боснії і Герцеговини з футболу 2009—2010|Кубку Боснії і Герцеговини 2009/10]] через пропущений вдома м'яч від [[Борац (футбольний клуб, Баня-Лука)|«Бораца»]], незважаючи на те, що в підсумку команда залишилася в цьому турнірі непереможною. У сезоні 2010/11 років Желєзнічар зайняв 3-тє місце в боснійському чемпіонаті, а також виграв національний кубок, перемігши в фіналі турніру з рахунком 1:0 на «Грбавиці»<ref>[http://www.sportsport.ba/bh_fudbal/video-zeljeznicar---celik-10/56013 Željezničar - Čelik 1:0]</ref> та з рахунком 3:0 на «Билином Полі» клуб «Челик» (Зениця)<ref>[{{Cite web |url=http://www.sportsport.ba/tekst/3/zeljo-osvojio-kup-bih/57718 |title=Željo osvojio Kup BiH] |accessdate=29 вересень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110820040838/http://www.sportsport.ba/tekst/3/zeljo-osvojio-kup-bih/57718 |archivedate=20 серпень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Під час сезону [[Чемпіонат Боснії і Герцеговини з футболу 2011—2012: Прем'єр-ліга|2011/12]] років вони повернули титул переможця чемпіонату на «Грбавицю», який став вже 7-им у колекції «залізничників», ще за три тури до фінішу чемпіонату, при цьому встановивши низку рекордів (35 матчів у чемпіонаті без поразки, 12 перемог поспіль та 3 сезони в Кубку Боснії без поразок)<ref>
{{cite news | url=http://fkzeljeznicar.ba/klub/historija/povratak-na-stari-kolosijek/ | title=Povratak na stari kolosijek | publisher=fkzeljeznicar.ba | accessdate=15 серпня 2015 року | archiveurl=https://web.archive.org/web/20170303000340/http://fkzeljeznicar.ba/klub/historija/povratak-na-stari-kolosijek/ | archivedate=3 березень 2017 | deadurl=yes }}
</ref>. «Желєзнічар» також став переможцем [[Кубок Боснії і Герцеговини з футболу 2011—2012|Кубку Боснії і Герцеговини 2011/12]], завоювавши свій другий «золотий дубль», і вдруге під керівництвом Амара Осима<ref>{{cite web |url=http://www.uefa.com/memberassociations/news/newsid=1797999.html |work=uefa.com|author=Fuad Krvavac |title=Željezničar clinch Bosnian-Herzegovinian Cup|date=16 травня 2012 року |accessdate=16 травня 2012 року}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.uefa.com/memberassociations/association=bih/news/newsid=1795481.html#zeljeznicar+regain+title |work=uefa.com|author=Fuad Krvavac |title=Željezničar regain Bosnian league title|date=9 травня 2012 |accessdate=9 травня 2012}}</ref>. В результаті Амар Осим став найуспішнішим футбольним тренером в історії клубу зі кількістю виграних національних трофеїв, а саме — 9. Починаючи з сезону 2008/09 років «залізничники» стали найуспішнішим боснійським футбольним клубом й у національному кубку, з цього часу команда двічі ставала володарем трофею та одного разу програвала в фіналі цього турніру.
Рядок 126:
Незважаючи на завоювання путівки до кубку УЄФА в сезоні 2004/05 років «Желєзнічар» не отримав ліцензію від УЄФА на участь у турнірі, тому не міг брати участь в єврокубках.
 
Після тріумфу в 2010 році в національному чемпіонаті «залізничники» вибороли право зіграти у 2-му кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів проти [[Тель-Авів|тель-авівського]] [[Хапоель (Тель-Авів)|«Хапоеля»]]. На стадіоні «Блумфілд» боснійці зазнали розгромної поразки (0:5)<ref>[{{Cite web |url=http://www.neznase.ba/sport/nogomet/1619-hapoel-eljezniar-50katastrofalan-poraz-bh-prvaka.html |title=Katastrofalan poraz bh. prvaka] |accessdate=4 жовтень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110927035824/http://www.neznase.ba/sport/nogomet/1619-hapoel-eljezniar-50katastrofalan-poraz-bh-prvaka.html |archivedate=27 вересень 2011 |deadurl=yes }}</ref>, а вдома мінімально (0:1) поступилися ізраїльтянам<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=NEV4y0d78LQ Željezničar-Hapoel 0:1]</ref>.
 
Перемога в Кубку БіГ 2011 року та 3-тє місце в національному чемпіонаті забезпечили «Желєзнічару» участь у другому кваліфікаційному раунді [[Ліга Європи УЄФА|Ліги Європи]]. «Жельо» вибили з турніру [[Шериф (футбольний клуб)|«Шериф»]] з [[Тирасполь|Тирасполя]] (1:0)<ref>[http://www.fkzeljeznicar.com/vijesti/plavi-uspjesni-zeljo-u-trecem-pretkolu Plavi uspješni: Željo u trećem pretkolu]</ref>. У першому матчі третього кваліфікаційного раунду «Желєзнічар» зазнав поразки з рахунком 0:2 від тель-авівського [[Маккабі (футбольний клуб, Тель-Авів)|«Маккабі»]]<ref>[http://www.sportsport.ba/ino_fudbal/dobra-igra-nije-donijela-dobar-rezultat/61504 Dobra igra nije donijela dobar rezultat]</ref>.
Рядок 160:
«Желєзнічар» у Югославії був відомий тим, що мав велику кількість уболівальників. У сезоні 1971/72 років команда завоювала чемпіонський титул на стадіоні ЮНА на очах величезної кількості власних фанів. Уболівальники «Жєлєзнічара», які зазвичай знаходились на південній трибуні стадіону «Грбавиця», стали свідками в 1981 році, цього разу на [[Маракана (стадіон)|Маракані]], фіналу Кубку СФРЮ. Понад 60 000 уболівальників заповнили белградський стадіон на поєдинку між [[Вележ (футбольний клуб)|«Вележем»]] та «Желєзнічаром».
 
Протягом 80-их років найвідвідуванішими були матчі проти «великої четвірки» ([[Партизан (футбольний клуб)|«Партизана»]], [[Црвена Звезда (футбольний клуб)|«Црвени Звезди»]], [[Динамо (Загреб)|«Динамо»]], [[Хайдук (Спліт)|«Хайдука»]]), «Вележа», а також проти принципового суперника зі свого міста, ФК [[Сараєво (футбольний клуб)|«Сараєво»]]<ref>[{{Cite web |url=http://themaniacs.org/tm87/historija.html |title=Historija "The Maniacs 87"] |accessdate=10 жовтень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140720023729/http://themaniacs.org/tm87/historija.html |archivedate=20 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
У другій половині 80-их років з'являється угрупування активних вболівальників клубу під назвою «Маніяки». Вони, в свою чергу, розподілялися на угрупування «Blue Tigers», «Joint Union», «Urban Corps», «Stari Grad» та «Vendetta»<ref>{{cite news | url=http://www.themaniacs.org/tm/manijaci/podgrupe | title=
Željezničar Podgrupe (Fan Sub-support groups)| publisher=themaniacs.org | accessdate=14 серпня 2015 року}}</ref>. Найважливішим лідером уболівальників «Желєзнічара» був Джевад Бегич-Джилда, герой оборони Сараєва, який загинув 11 липня 1992 року. «Маньяки», як й інші жителі Сараєво, щороку 11 липня відвідують і покладають квіти перед меморіальною дошкою Джевада Бегича<ref>[http://www.scsport.ba/v2/tekst.php?ID=22122 Manijaci položili cvijeće na spomen ploči Dževada Begića - Đilde]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. На знак пам'яті про Джилду та його брата Ізета одна з вулиць Сараєва зараз носить назву «Брати Бегичи». Також також проводиться міні-турнір між «Маніяками», що є ще одним способом віддати належне героєві оборони Сараєво<ref>[http://www.sarajevo-x.com/sport/nogomet/clanak/110710057 Počeo turnir "Dževad Begić Đilda" na Grbavici]</ref>.
 
У «Желєзнічара» було багато відомих уболівальників, серед яких - музиканти та актори Даворин Попович, Младен Войчич - Тіфа, [[Здравко Чоліч]], Давор Сучич, Бранко Джурич - Джуро, Борис Шибер, Бенджамин Филипович, Милан Павлович, Ненад Янкович), політики [[Желько Комшич]], Градимир Гоєр, Алія Беммен, Любиша Маркович, Неджад Бранкович, Марин Іванишевич, письменники [[Александар Хемон]], [[Міленко Єргович]], Жуко Джумгур, Дарио Джамоня та багато інших.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Желєзнічар_(Сараєво)