Вікіпедія

Бойко Юрій Анатолійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування 195.60.70.234 (обговорення) до зробленого Goo3
Мітка: Відкіт
Рядок 30:
}}
 
'''Ю́рій Анато́лійович Бо́йко''' ({{н}} [[9 жовтня]] [[1958]], [[Горлівка]]) —Ганьба— таукраїнський зрада!!!!1[[державний діяч]], [[політик]]. [[Народний депутат України]] VIII скликання з 27 листопада 2014 року. [[Герой України]] (2004).
 
[[Міністерство енергетики та вугільної промисловості України|Міністр енергетики та вугільної промисловості України]] з [[9 грудня]] [[2010]] року<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1111/2010 Указ Президента України №&nbsp;1111/2010 від 9 грудня 2010 року «Про призначення Ю. Бойка Міністром енергетики та вугільної промисловості України»]</ref> (з [[11 березня]] [[2010]] і до реорганізації [[Міністерство палива та енергетики України|міністерства]]&nbsp;— [[Список міністрів палива та енергетики України|Міністр палива та енергетики України]]) по [[24 грудня]] [[2012]] року.
*
 
== Життєпис ==
Народився [[9 жовтня]] [[1958]]-го в [[Горлівка|Горлівці]] на Донеччині. За освітою&nbsp;— хімік-технолог (закінчив [[Російський хіміко-технологічний університет імені Дмитра Менделєєва|Московський хіміко-технологічний інститут]]), [[2001]] року одержав бакалаврський диплом [[інженер]]а-економіста (закінчив [[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|Рубіжанську філію СНУ ім. Даля]]).
 
Трудову біографію розпочав майстром на [[Рубіжанський хімічний завод|Рубіжанському хімічному заводі]] «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «[[Лисичанськнафтооргсинтез]]» (нині [[ЛиНОС]]), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «[[УкрТатнафта]]» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «[[Укртранснафта]]».
 
2001 року вступив до партії Сергія Тігіпка «Трудова Україна», яку пов'язували з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.<ref>{{Cite web|url=https://ideologs.com/persony/bojko-jurij/|title=Бойко Юрий|last=|first=|date=2018-12-04|website=|publisher=|language=ru-RU|accessdate=2018-12-19}}</ref>
 
У лютому [[2002]]&nbsp;р. призначений головою НАК «[[Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"|Нафтогаз України]]». Керував компанією до березня [[2005]]&nbsp;р.
 
У серпні [[2003]] року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики.
 
[[2 березня]] [[2005]] року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України&nbsp;— голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=406/2005 Указ Президента України №&nbsp;406/2005 від 2 березня 2005 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України&nbsp;— голови правління Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України“»]</ref>
 
[[23 квітня]] [[2005]]&nbsp;р. обраний головою [[Республіканська партія України|Республіканської партії України]]. На парламентських виборах [[2006]]&nbsp;р. РПУ увійшла до складу партії [[Опозиційний блок «Не так!»|«Не так»]], проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.
 
[[4 серпня]] [[2006]] року призначений міністром палива і енергетики (в уряді [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]).
 
[[18 грудня]] [[2007]] року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9-17 Постанова Верховної Ради України №&nbsp;9-VI від 18 грудня 2007 року «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»]</ref> у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання.
 
[[Верховна Рада України VI скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з листопада [[2007]] до березня [[2010]]&nbsp;р., обраний за списками Партії регіонів
 
[[11 березня]] [[2010]] року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в [[Перший уряд Миколи Азарова|уряді Миколи Азарова]]).<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1968-17 Постанова Верховної Ради України №&nbsp;1968-VI від 11 березня 2010 року «Про формування складу Кабінету Міністрів України»]</ref>
 
[[9 грудня]] [[2010]] року у зв'язку з оптимізацією системи [[Виконавча влада в Україні|центральних органів виконавчої влади]] України Президентом України [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковичем]] звільнений з посади Міністра палива та енергетики України<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1092%2F2010 Указ Президента України №&nbsp;1092/2010 від 9 грудня 2010 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади Міністра палива та енергетики України»]</ref> та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України.
 
[[24 грудня]] [[2012]] року Указом Президента України №&nbsp;728/2012 призначений Віце-прем'єр-міністром України.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/728/2012 Указ Президента України №&nbsp;728/2012 від 24 грудня 2012 року «Про призначення Ю. Бойка Віце-прем'єр-міністром України»]</ref>З 28 січня 2014&nbsp;р.&nbsp;— виконувач обов'язки віце-прем'єр-міністра України<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/16426.html |title=Про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів України |accessdate=29 січень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140708101308/http://president.gov.ua/documents/16426.html |archivedate=8 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
[[Файл:Boiko 2014(PR).png|праворуч|thumb|350px|Підтримка Бойка на [[Вибори Президента України 2014|виборах Президента України 2014]].]]
 
Виховує трьох синів і трьох доньок.
 
[[26 березня]] Юрій Бойко подав документи в [[Центральна виборча комісія України|ЦВК]] на реєстрацію кандидатом у президенти України.<ref>[http://news.liga.net/news/politics/1130277-vybory_prezidenta_boyko_podal_v_tsik_dokumenty_dlya_registratsii.htm Выборы президента: Бойко подал в ЦИК документы для регистрации]</ref> Програма містила пункти про надання російській мові статусу державної, використанні досвіду країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг, одночасно тісної економічної інтеграції з Європейським союзом і розвитку торгово-виробничих зв'язків з Росією і країнами Митного Союзу і ін. [[7 квітня]] політрада Партії регіонів виключила Юрія Бойка з партії.
 
У вересні 2014 року очолив [[Політична партія «Опозиційний блок»|Опозиційний блок]].
 
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=16610|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-01-21}}</ref>
 
9 листопада 2018 року співголова партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко і лідер партії «За життя» Вадим Рабинович несподівано підписали угоду про створення опозиційного об'єднання «[[Опозиційна платформа — За життя|Опозиційна платформа&nbsp;— За життя»]]. 17 листопада 2018 року Юрій Бойко став єдиним кандидатом в президенти від «[[Опозиційна платформа — За життя|Опозиційної платформи&nbsp;— За життя]]». 22 січня 2019 року [[Центральна виборча комісія України|Центрвиборчком]] зареєстрував Юрія Бойка кандидатом в президенти України (самовисуванцем).<ref>{{Cite web|title=Бойко: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/boyko-novosti-svezhie-reytingi-vyborah-prezidenta-1543492103.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-02-03|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Бойко: новости и свежие рейтинги на выборах президента Украины 2019|url=https://www.rbc.ua/rus/news/boyko-novosti-svezhie-reytingi-vyborah-prezidenta-1543492103.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-02-13|language=ru}}</ref>
 
== Критика ==
{{main|Бійки у Верховній Раді України}}
Не раз організовував бійки або брав участь у них.
 
14 листопада 2016 року сталась бійка між головою фракції у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] [[Політична партія «Опозиційний блок»|«Опозиційний блок»]] Юрієм Бойком та головою фракції Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. У ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні «консультацій з Москви».
{{початок цитати}}У мене, до речі, питання до [[Служба безпеки України|СБУ]]: чого вони їздять по Москвах і досі не в тюрмі.
{{кінець цитати|джерело=[https://www.youtube.com/watch?v=9e3rwH8-y50]}}
У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію «недобитками Януковича»&nbsp;— Бойко повторно вдарив Ляшка<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/460033-boyko-vrizav-po-oblychchyu-lyashku-na-pogodzhuvalniy-radi|title=Бойко врізав по обличчю Ляшку на погоджувальній раді|last=|first=|date=2016-11-14|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>. Спікер ВРУ Андрій Парубій попередив про недопустимість бійок. Ляшко нагадав, що Бойко і раніше часто влаштовував бійки.
 
Є великим прихильником [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]], зокрема, 29 липня 2018 року був одним з керівників «хресної ходи» духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю [[Хрещення Русі|Хрещенню Русі]].<ref name=":0">{{Cite news|url=https://www.depo.ua/ukr/life/yak-v-upc-mp-vidznachili-1030-richnicyu-hreschennya-rusi-20180727812961|title=Як Онуфрій і "регіонали" відзначали 1030-річницю Хрещення Русі (ФОТО, ВІДЕО)|language=en|work=www.depo.ua|accessdate=2018-07-30}}</ref>
 
== Бізнес ==
Бойко формально виступив як засновник ГО "Товариство мисливців та рибалок «Кедр»&nbsp;— мисливського товариства, в яке входили друзі колишнього Президента України Віктора Януковича. Фактично, це була бізнес-структура, яка стала предметом судових проваджень<ref>https://pep.org.ua/uk/company/168</ref>.
 
24 червня 2011 року за результатами тендеру ПАТ "НАК «Нафтогаз України» (тогочасний директор&nbsp;— [[Бакулін Євген Миколайович]], який перебував у сфері впливу Ю. Бойка, як міністра палива), уклав угоду з ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група» на послуги зі зберігання нафтопродуктів вартістю 14,99&nbsp;млн грн. Про це повідомлялося в «Віснику державних закупівель». Згідно з конкурсною документацією, послуги зі зберігання палива мали надаватись до кінця 2011 року щонайменше 15 нафтобазами по території України.
 
Бойко підозрюється у причетності до деяких офшорних фірм, зокрема&nbsp;— ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», керівниками якої були Пляцко Андрій Валерійович (1973 року народження, киянин), Яценко Віталій Васильович (1970 року народження, киянин), Чечко Валерій Борисович (1974 року народження, киянин) та Підгайко Олександр Георгійович (1978 року народження, з Луцька, поточна уповноважена особа фірми). Ця фірма згодом почала протистояння з бізнес-структурами Бакуліна, який спочатку не був конкурентом Бойка, та вступила з ними у судову тяганину&nbsp;— зокрема, почалися суди з агрохолдингами, належними Бакуліну та його синам. Таким чином, мова йде про серйозний розкол у таборi екс-регіоналів, викликаний економiчними непорозумiннями.<ref>[https://anti-offshore.livejournal.com/266.html</ref>.
 
=== Президентські вибори 2019 ===
У лютому 2019 року представники «[[Національний корпус (партія)|Національного корпусу]]» розгромили низку сітілайтів у [[Харків|Харкові]] з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Юрія Бойка<ref>{{cite web |url=https://www.newsroom.kh.ua/news/nacionalisty-razgromili-vosem-sitilaytov-s-politicheskoy-reklamoy-video |назва=ационалисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео) |автор=Павел Федосенко |дата=10 лютого 2019 |веб-сайт=NewsRoom |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}} {{ref-ru}}</ref>. Також під час агітаційної кампанії [[Вибори Президента України 2019|Виборів Президента України 2019 року]] фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Юрія Бойка без вихідних даних, що є порушення законодавства<ref>{{cite web |url=https://newsroom.kh.ua/news/obshchestvenniki-pozhalovalis-v-policiyu-na-agitaciyu-boyko-i-kaplina |назва=Общественники пожаловались в полицию на агитацию Бойко и Каплина |автор=25 csxyz 2019 |дата=Павел Федосенко |веб-сайт=NewsRoom |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 травня 2019}} {{ref-ru}}</ref>.
 
27 березня 2019 року Юрій Бойко не з'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на [[UA:Перший]], де мав дебатувати з 5-м та 4-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень&nbsp;— [[Олег Ляшко|Олегом Ляшком]] (що також проігнорував запрошення) та [[Анатолій Гриценко|Анатолієм Гриценком]]<ref>[https://stv.detector.media/kontent/proekty/zvorotniy_vidlik_vipusk_pyatiy_shou_samotnogo_gritsenka/ «Зворотний відлік», випуск п'ятий: шоу самотнього Гриценка]</ref>, що прийшов та залишився відповідати на запитання журналістів та експертів<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=wf6AtqNVI2E «Зворотний відлік», випуск п'ятий: Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко]</ref>.
 
=== Відвідування Москви перед виборами президента 2019 ===
У березні 2019 року відвідав разом із [[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчуком]] Москву і вів переговори із [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Медведєвим]] і [[Міллер Олексій Борисович|Мілером]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Yn_O7YAtOdw 60 минут по горячим следам (вечерний выпуск в 18:50) от 22.03.19], відео в ютуб</ref>
 
== Державні нагороди ==
* Звання [[Герой України]] з врученням [[Орден Держави|ордена Держави]] ([[22 серпня]] [[2004]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку [[Паливно-енергетичний комплекс України|паливно-енергетичного комплексу]], багаторічну самовіддану працю''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=978/2004 Указ Президента України №&nbsp;978/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Ю. Бойку звання Герой України»]</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[9 жовтня]] [[2013]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм''<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/16118.html |title=Указ Президента України № 550/2013 від 9 жовтня 2013 року «Про нагородження Ю.Бойка орденом князя Ярослава Мудрого» |accessdate=9 жовтень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140708132743/http://www.president.gov.ua/documents/16118.html |archivedate=8 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[22 травня]] [[2003]])&nbsp;— ''за вагомі трудові здобутки, значний особистий внесок у розвиток нафтової та газової промисловості''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=432/2003 Указ Президента України №&nbsp;432/2003 від 22 травня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бойко_Юрій_Анатолійович