Деісус: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
походження терміну |
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 15:
Іконостас [[Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці)|Спасо-Преображенської церкви]] у [[Великі Сорочинці|Великих Сорочинцях]], який є пам’яткою українського мистецтва першої третини XVIII ст., має в усіх трьох частинах — центральній, північній і південній — ікони ''Деісусного чину'': у центральній частині — ''Деісусний чин'' без Богоматері та Іоанна Хрестителя; у північній частині — ''Деісусна композиція'' з центральною іконою «Мати Божа з немовлям та ангелами»; у південній частині — ''Деісусний чин'' з центральною іконою «Христос з Іоанном Хрестителем», обабіч якої дві ікони із зображенням апостолів — по три на кожній іконі.
У [[Національний музей у Львові|Національному музеї у Львові]] представлений [[Богородчанський іконостас]] епохи українського [[ренесанс]]у та [[бароко]], що є колективною роботою ([[1698]]—[[1703]]) для [[Скит Манявський|Скита Манявського]], у якій ''«Деісус»'', дві великі композиції «Успіння» і «Вознесіння», що розміщувалися обабіч іконостаса в північному і південному раменах, дияконські врата з зображенням архангелів Михаїла та Гавриїла, «Тайна вечеря», «Розп'яття» з пристоячими, намісні ікон «Спас» і «Богородиця», «Святі Антоній і Феодосій Печерські» та «Воздвиження Чесного Хреста», а також голови апостолів і деякі сцени неділь-п'ятидесятниць належать [[Йов Кондзелевич|Йову Кондзелевичу]] <ref>[http://pravoslavia.if.ua/Публікації/Статті-та-інтерв-ю/44-«Український-Рафаель»-і-його-богородчанський-іконостас Православ'я на Прикарпатті]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
== Примітки ==
| |||