[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 43:
Цей закон був відкритий на основі дослідів з хімії [[Італія|італійським]] вченим [[Амедео Авогадро]] (1776—1856) в 1811 році. Закон стосується мало стиснених газів, (наприклад, газів під атмосферним тиском). У разі сильно стиснених газів вважати його справедливим не можна. Закон Авогадро означає, що тиск газу при визначеній температурі залежить тільки від числа молекул в одиниці об'єму газу, але не залежить від того, які це молекули.
 
Кількість речовини, що містить число грамів, рівне його молекулярній масі, називається грам-молекулою або [[моль|молем]]. Зі сказаного випливає, що молі різних речовин містять однакове число молекул. Число молекул в одному молі речовини, що отримало назву «[[число Авогадро|стала (число) Авогадро]]», є важливою [[фізична величина|фізичною величиною]]. За ДСТУ 3651.2-97<ref>[{{Cite web |url=http://science.crimea.edu/norm_doc/dstu36512.pdf |title=ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення.] |accessdate=16 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801123437/http://science.crimea.edu/norm_doc/dstu36512.pdf |archivedate=1 серпень 2013 |deadurl=yes }}</ref> значення сталої Авогадро приймається:
 
: ''N<sub>A</sub>'' = 6,0221367·10<sup>23</sup> ± 0,0000036·10<sup>23</sup> моль<sup>−1</sup>
Рядок 150:
{{Main|Рівняння Ван дер Ваальса}}
 
Рівняння Ван дер Ваальса є наближеним рівнянням стану реального газу, причому ступінь його наближення різний для різних газів. Записана велика кількість емпіричних і напівемпіричних рівнянь стану реальних газів (рівняння: [[рівняння Бертло|Бертло]]<ref>''D. Berthelot'' in Travaux et Mémoires du Bureau international des Poids et Mesures&nbsp;— Tome XIII (Paris: Gauthier-Villars, 1907)</ref>, [[Співвідношення Клаузіуса — Клапейрона|Клаузіуса&nbsp;— Клапейрона]], [[Рівняння Дітерічі|Дітерічі]]<ref>''C. Dieterici'' Ann. Phys. Chem. Wiedemanns Ann. 69, 685 (1899).</ref>, [[Рівняння Редліха — Квонга|Редліха&nbsp;— Квонга]]<ref>Redlich O., Kwong J. N. S. [http://pubs.acs.org/doi/pdf/10.1021/cr60137a013 On the Thermodynamics of Solutions. V. An Equation of State. Fugacities of Gaseous Solutions]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Chemical Reviews.&nbsp;— 1949.&nbsp;— Т. 44.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 233—244</ref>, Камерлінг-Оннеса тощо). За рахунок збільшення числа констант у цих рівняннях можна досягти кращого узгодження з практикою, порівняно з рівнянням Ван дер Ваальса. Проте рівняння Ван дер Ваальса завдяки своїй простоті та фізичному змісту сталих ''a'' і ''b'', що входять до нього, є найпоширенішим для аналізу якісної поведінки реальних газів.
 
== Розріджений газ ==