Шлюб: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
|||
Рядок 69:
=== Україна ===
Без дозволу братів заборонено підходити до жінок ближче чим їхні брати . Шлюбний вік в Україні для жінок — 18 років, для чоловіків — 18 років, однак за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням [[суд]]у їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її [[інтерес]]ам<ref>http://economics.unian.net/ukr/detail/124596</ref>. Орган [[державна реєстрація актів цивільного стану|державної реєстрації актів цивільного стану]] зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми як майбутніх [[подружжя]] і [[батьки|батьків]] обов'язками та попередити про відповідальність за приховування перешкод до реєстрації шлюбу.
Так, Перший і Другий [[Литовські Статути|Литовські статути]] визначали віком громадянського [[повноліття]] для чоловіків — вісімнадцять, а для дівчат — п'ятнадцять років, а Третій Статут знижує повноліття для дівчат до тринадцяти років<ref name="ikult">[http://litopys.org.ua/istkult2/ikult207.htm Історія української культури]</ref>. Про дуже ранні шлюби, коли дівчата виходили заміж у 10 — 11 років, згадує, зокрема Ян Ласицький. Його повідомлення, очевидно, більше стосується одного із пережитків давньої традиції — так званих змовин малолітніх, коли батьки зісватували своїх неповнолітніх дітей з перспективою їхнього майбутнього одруження, укладаючи при цьому формальні договори. Іноді такі змовини завершувалися вінчанням 29. Проте найголовнішим юридично-звичаєвим актом, який скріплював шлюб, було тільки весілля «з піснями й танцями», яке остаточно й узаконювало подружжя в очах громади. До кінця XVI ст. звичай цей майже повністю зникає, однак релікти його ще довго зберігалися і в наступних століттях<ref name="ikult" />.
| |||