Boeing 314 Clipper: відмінності між версіями

'''Boeing 314 Clipper'''  — американський дальній пасажирський [[Гідроплан|гідролітак]] (літаючий човен). Розроблено та випускався компанією Boeing Airplane Company з 1938  р. по 1941  р. Експлуатувався на трансатлантичних лініях, основний експлуатант  — [[Pan American World Airways|Pan American]]. Три літаки експлуатувалися авіакомпанією [[British Overseas Airways Corporation|BOAC]]. Всього випущено дванадцять літаків.

В ході розробки прототипу компанія Boeing використовувала великий обсяг напрацювань з експериментального бомбардувальника Boeing XB-15 (який так і не пішов у серійне виробництво). Зокрема, використовувалося його крило. Були встановлені потужні двигуни Wright Twin Cyclone потужністю 1,600 к. с. Випробовувалися різні конфігурації хвостового оперення. Завершений прототип був прийнятий компанією Pan American, і 21 липня 1936  р. було підписано замовлення на випуск шести літаків. Крім того, Pan American замовила додатково ще шість машин з двигунами збільшеної потужності та пасажиромісткістю (в денному варіанті компонування салону) до 77 осіб. Перший політ літака цієї серії, Boeing 314A, був виконаний 20 березня 1941 року.

Boeing 314  — суцільнометалевий чотиримоторний моноплан з високим розташуванням крила. Корпус  — літаючий човен, оснащений широкими спонсонами. Оперення трьохкильове.

Для експлуатації на трансатлантичних лініях літак мав запас палива 16100 літрів (у варіанті 314A ємність баків збільшена ще на 4540 л.). Запас масла  — 1135 літрів.

Пасажирський салон мав одну загальну компоновку. Всі пасажири на борту обслуговувалися за навищим класом. Оскільки трансатлантичні польоти могли тривати досить довго (між посадками літаків міг перебувати в повітрі більше 12 годин), велику увагу було приділено комфорту пасажирів. Так, пасажирські крісла могли розкладатися і використовуватися як спальні полиці (всього 36). На борту була кімната відпочинку і ресторан, що обслуговується стюардами. У меню входило 5-6 страв, їжа сервірувалась на фарфоровому посуді зі срібними столовими приборами. Були окремі чоловічі та жіночі вбиральні, інші зручності. Настільки високий рівень комфорту на борту привів до досить великих, для того часу, цін на квитки: наприклад, 675 доларів за політ в обидва кінці на маршрут Нью-Йорк &nbsp;— Саутгемптон (що в перерахунку порівняно з вартістю польоту на «<nowiki/>[[Конкорд|Concorde]]<nowiki/>» в 2006 &nbsp;р.). Квиток в одну сторону на маршрут Сан-Франциско &nbsp;— Гонконг коштував 760 доларів. Через дорожнечу квитки були доступні тільки заможним людям.

Перший Boeing 314, названий Honolulu Clipper, почав регулярні перельоти за маршрутом [[Сан-Франциско]] &nbsp;— [[Гонконг]] в січні 1939 &nbsp;р. Загальна тривалість перельоту по даній трасі в одну сторону (з проміжними посадками) становила більше шести діб. Регулярні пасажирські перевезення на цій лінії тривали близько трьох років і скінчилися зі вступом США в Другу Світову Війну в грудні 1941 &nbsp;р.

Борт з назвою Yankee Clipper здійснював рейси [[Нью-Йорк]] &nbsp;— [[Саутгемптон]] з 24 червня 1939 &nbsp;р.

З початком війни літаючі човни Boeing 314 стали експлуатуватися як військово-транспортні літаки. Зокрема, на них перекидалися війська і вантажі для допомоги британським військам біля [[Каїр|Каїра]]а (через [[Ліберія|Ліберію]]). Здійснювалися польоти і для перевезення вантажів в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] (через [[Тегеран]]). Екіпажі літаків складали призвані на військову службу пілоти і штурмани Pan Am, які мали великий досвід експлуатації літака і навігації над океаном.

Boeing-314 став першим літаком, який був використаний для перевезення чинного [[Президент США|Президента США]]. Це сталося 14 січня 1943 року. Президент США [[Франклін Делано Рузвельт|Франклін Рузвельт]] вилетів з [[Маямі]] в [[Марокко]] для [[Касабланкська конференція|зустрічі]] з [[Прем'єр-міністр Великої Британії|Прем'єр-міністром Великої Британії]] &nbsp;[[Вінстон Черчилль|Вінстоном Черчиллем]].<ref>{{Cite web |url=http://cecomhistorian.armylive.dodlive.mil/2011/01/14/first-presidential-flight-1943/ |title=First Presidential Flight 1943 – CECOM Historical Office |accessdate=4 червень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180122071757/http://cecomhistorian.armylive.dodlive.mil/2011/01/14/first-presidential-flight-1943/ |archivedate=22 січень 2018 |deadurl=yes }}</ref>

Після війни кілька машин повернулися на регулярні авіалінії Pan American. Однак прихід в авіацію нових далеких авіалайнерів &nbsp;— таких як Lockheed Constellation і Douglas DC-4, які мають велику дальність і швидкість, менші вимоги до умов експлуатації та підготовці льотного і штурманського складу, а також &nbsp;— післявоєнне будівництво мережі аеропортів зробили Boeing 314 морально застарілою машиною. Літаки були виведені з регулярної експлуатації в 1946 &nbsp;р., а до 1951 &nbsp;р. розібрали на метал.

* Корисне навантаження (пошта та вантаж) &nbsp;— 4 500 кг

* Brock, Horace. ''Flying the Oceans: A pilot's Story of Pan Am, 1935-19551935—1955''. New York: Jason Aronson, Inc., 3d edition: 1978, ISBN 0-87668-632-3.

* Dover, Ed. [http://www.longwayhome.com ''The Long Way Home &nbsp;— Revised Edition''.] McLean, Virginia: Paladwr Press, 2008. ISBN 0-61521-472-X.