Боярка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 57:
Назву місто дістало від станції Боярка, яка в свою чергу отримала назву від села Боярка , яке в [[1924]] році перейменоване на [[Тарасівка (Києво-Святошинський район)|Тарасівку]]. Назву міста «Боярка» деякі російські етимологи пов'язують зі російським словом «буєрак» (укр. — байрак, яр). На складеному І. Ушаковим плані Києва [[1695]] року в його околицях трапляються назви Буярак, Буяраки. Село Тарасівка розміщене понад буяраками у розмитій водою долині, а сусідня з ним [[Юрівка (Києво-Святошинський район)|Юрівка]] стоїть на горбах, дослівно російською «наюру» (укр. — на белебені, на голотечі).
Насправді Боярка дістала назву від бояр Малковичів, які володіли землями північніше річки Віти і заснували поселення часів Київської Русі досліджене археологом О. В. Сєровим поруч колишнього Запольського шляху на правому березі річки Віти (нині струмок Храмка). Площа поселення 0,5 га, висота 1,5—2 м, зі сходу обмежене греблею в межах присадибних ділянок № 47—57 вулиці Чапаєва с. Тарасівка.<ref>
Село має свою давню історію. Так, своїй історичній праці «Уезды Киевский и Радомысльский» (1887 р.) Л.Похилевич дослівно констатує, що Боярка, в 5 верстах західніше е. Круківщини, при притоці р Віти, літом пересихающій. Мешканців 1094 особи. В минулому столітті було у володінні Київо-Михайлівського монастиря і відоме було під назвою Бояр-вітське, яке називалося до розмежування 1830 року.
Тому більшість українських істориків і краєзнавців схиляються до іншої версії назви села, яка виникла за часів Київської Руси, коли тут мешкали на верхній течії р. Віти вітські бояри — охоронці підходів до Києва. Ця версія має право домінувати ще й тому, що на окраїні одного із районів Тарасівки — Хутора, вподовж струмка Червоного, що впадає в р. Віту пролягає так званий Зміїний вал, який понад Вітою тягнеться повз Юрівку і Віту-Поштову до Дніпра. Він бере початок від літописного Білгорода, збудованого Князем Володимиром. З літопису відомо, що [[Володимир Святославович]] відновив цей Зміїний вал і ряд населених пунктів для охорони столиці Київської Руси.
Рядок 68:
Існує версія народження Володимира Великого на Київщині в селі Будаївка (нині Боярка, Київської області) де знаходиться замковище — вісь, оточена штучним руслом, відведеним від колишньої річки Бобредь. Замковище перейшло у спадок Києво-Печерському монастирю.<ref>[https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FProtsenko_Volodymyr%2FVolodymyr_Velykyi_i_Budaivske_zamkovysche.doc Володимир Великий і Будаївське замковище]</ref> Тут існував Лаврський двір з келіями і дерев'яною церквою. Документи повідомляють, що тут мешкали лаврські посполиті в кількості 131 особа, а навколо протягався Лаврський бір.<ref>[ЦДІК України ф.128 оп. 1 вотч. спр. 4025 ч.2 арк.178]</ref>
Біля городища розрослося село Будаївка, згадка про яке в історичних документах відноситься до початку XVI ст. Тоді ця територія перебувала під владою [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], а після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року воно увійшло до складу [[Польща|Речі Посполитої]]. Будаївку на деякий час захопили князі [[Корецькі]], які володіли Білогородкою. Після обстеження будаївських земель князь [[Острозькі|Острозький]] зробив опис і в 1586 році король Речі Посполитої Стефан Баторій повернув землі Києво-Печерському монастирю, які були у їх володінні з 1159 року згідно Ставропігійної грамоти підпиманої князем [[Андрій Боголюбський|Андрієм Боголюбським]]<ref>
Згідно з [[Андрусівське перемир'я|Андрусівським договором]] поляків та московитів, [[1667]] року село закріплено за Лівобережною Гетьманщиною й увійшло до складу [[Київський полк|Київського полку]].
Рядок 186:
== Міста-побратими ==
* {{Flag|POL}} [[Пулави]], [[Польща]] <small>([[2001]]<ref>
* {{Flag|BLR}} [[Несвіж]], [[Білорусь]] <small>([[2007]])</small>
* {{Flag|Slovakia}} [[Бзіни]], [[Словацька Республіка]]</small>
| |||