[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 57:
Назву місто дістало від станції Боярка, яка в свою чергу отримала назву від села Боярка , яке в [[1924]] році перейменоване на [[Тарасівка (Києво-Святошинський район)|Тарасівку]]. Назву міста «Боярка» деякі російські етимологи пов'язують зі російським словом «буєрак» (укр. — байрак, яр). На складеному І. Ушаковим плані Києва [[1695]] року в його околицях трапляються назви Буярак, Буяраки. Село Тарасівка розміщене понад буяраками у розмитій водою долині, а сусідня з ним [[Юрівка (Києво-Святошинський район)|Юрівка]] стоїть на горбах, дослівно російською «наюру» (укр. — на белебені, на голотечі).
 
Насправді Боярка дістала назву від бояр Малковичів, які володіли землями північніше річки Віти і заснували поселення часів Київської Русі досліджене археологом О.&nbsp;В.&nbsp;Сєровим поруч колишнього Запольського шляху на правому березі річки Віти (нині струмок Храмка). Площа поселення 0,5 га, висота 1,5—2&nbsp;м, зі сходу обмежене греблею в межах присадибних ділянок №&nbsp;47—57 вулиці Чапаєва с. Тарасівка.<ref>[{{Cite web |url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Protsenko_Volodymyr/Vita-Poshtova_zbirka.pdf |title=Села над Вітою. Хто заснував Тарасівку] |accessdate=22 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180422062505/http://shron1.chtyvo.org.ua/Protsenko_Volodymyr/Vita-Poshtova_zbirka.pdf |archivedate=22 квітень 2018 |deadurl=yes }}</ref> Відомості про належність цих земель боярам Малковичам існують в Ставропігійній грамоті Андрія Боголюбського 1159 року.<ref>[http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/DocDescription?doc_id=121297]</ref>
Село має свою давню історію. Так, своїй історичній праці «Уезды Киевский и Радомысльский» (1887&nbsp;р.) Л.Похилевич дослівно констатує, що Боярка, в 5 верстах західніше е. Круківщини, при притоці р Віти, літом пересихающій. Мешканців 1094 особи. В минулому столітті було у володінні Київо-Михайлівського монастиря і відоме було під назвою Бояр-вітське, яке називалося до розмежування 1830 року.
Тому більшість українських істориків і краєзнавців схиляються до іншої версії назви села, яка виникла за часів Київської Руси, коли тут мешкали на верхній течії р. Віти вітські бояри&nbsp;— охоронці підходів до Києва. Ця версія має право домінувати ще й тому, що на окраїні одного із районів Тарасівки&nbsp;— Хутора, вподовж струмка Червоного, що впадає в р. Віту пролягає так званий Зміїний вал, який понад Вітою тягнеться повз Юрівку і Віту-Поштову до Дніпра. Він бере початок від літописного Білгорода, збудованого Князем Володимиром. З літопису відомо, що [[Володимир Святославович]] відновив цей Зміїний вал і ряд населених пунктів для охорони столиці Київської Руси.
Рядок 68:
Існує версія народження Володимира Великого на Київщині в селі Будаївка (нині Боярка, Київської області) де знаходиться замковище&nbsp;— вісь, оточена штучним руслом, відведеним від колишньої річки Бобредь. Замковище перейшло у спадок Києво-Печерському монастирю.<ref>[https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FProtsenko_Volodymyr%2FVolodymyr_Velykyi_i_Budaivske_zamkovysche.doc Володимир Великий і Будаївське замковище]</ref> Тут існував Лаврський двір з келіями і дерев'яною церквою. Документи повідомляють, що тут мешкали лаврські посполиті в кількості 131 особа, а навколо протягався Лаврський бір.<ref>[ЦДІК України ф.128 оп. 1 вотч. спр. 4025 ч.2 арк.178]</ref>
 
Біля городища розрослося село Будаївка, згадка про яке в історичних документах відноситься до початку XVI&nbsp;ст. Тоді ця територія перебувала під владою [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], а після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року воно увійшло до складу [[Польща|Речі Посполитої]]. Будаївку на деякий час захопили князі [[Корецькі]], які володіли Білогородкою. Після обстеження будаївських земель князь [[Острозькі|Острозький]] зробив опис і в 1586 році король Речі Посполитої Стефан Баторій повернув землі Києво-Печерському монастирю, які були у їх володінні з 1159 року згідно Ставропігійної грамоти підпиманої князем [[Андрій Боголюбський|Андрієм Боголюбським]]<ref>[{{Cite web |url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Protsenko_Volodymyr/Vita-Poshtova_zbirka.pdf |title=Села над Вітою. Будаївка&nbsp; — літописне Бедутине] |accessdate=22 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180422062505/http://shron1.chtyvo.org.ua/Protsenko_Volodymyr/Vita-Poshtova_zbirka.pdf |archivedate=22 квітень 2018 |deadurl=yes }}</ref>
 
Згідно з [[Андрусівське перемир'я|Андрусівським договором]] поляків та московитів, [[1667]] року село закріплено за Лівобережною Гетьманщиною й увійшло до складу [[Київський полк|Київського полку]].
Рядок 186:
 
== Міста-побратими ==
* {{Flag|POL}} [[Пулави]], [[Польща]] <small>([[2001]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.um.pulawy.pl/artykul/6382_696.html |title=Bojarka&nbsp; — Ukraina: miasteczko Tewjego Mleczarza{{ref-pl}}] |accessdate=10 червень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222091706/http://www.um.pulawy.pl/artykul/6382_696.html |archivedate=22 грудень 2015 |deadurl=yes }}</ref>)</small>
* {{Flag|BLR}} [[Несвіж]], [[Білорусь]] <small>([[2007]])</small>
* {{Flag|Slovakia}} [[Бзіни]], [[Словацька Республіка]]</small>