Користувач:Віщун/Чернетка: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 10:
Після звільнення наукова спільнота з пересторогою ставилася до Єлеазара Мелетинського, дорікаючи відхід від радянської науки, відкрито підтримував його лише [[Жирмунський Віктор Максимович|Віктор Жирмунський]]. З 1956 по 1994 рік працював в [[Інститут світової літератури ім. А. М. Горького|Інституті світової літератури ім. А. М. Горького]], спочатку — у відділі фольклору, потім в групі з видання «Історії всесвітньої літератури». Брав діяльну участь у створенні багатотомника «Історії», був членом редколегії та дописувачем розділів з походженню і ранніх форм словесності, літератури середньовічної Європи, Близького Сходу, Середньої Азії, епосу народів Кавказу і Закавказзя, Центральної Азії та Сибіру. Також був відповідальним редактором численних наукових видань, керував колективними працями ІМЛІ. В 1958 одружився на філологині Ірині Семенко, з якою прожив у шлюбі майже 30 років.
 
В кінці 1960-х років захистив написану ще в Петрозаводську докторську дисертацію «Герой чарівної казки», але попри позитивні відгуки, [[Вища атестаційна комісія|ВАК]] СРСР не присудила вченого ступеня, посилаючись на невідповідність теми профілю вченої ради. Реальною підставою вважається порівняльний підхід, тоді як належним вважалося захищати працю з фольклору одного - бажано російського, народу. Повторно як докторську захистив працю «Походження героїчного епосу». З 1966 проводив неофіційні зустрічі з дослідниками казки: Сергієм Неклюдовим, Оленою Новік, Дмитром Сегалом. Після іміграції Сегала до Ізраїлю в 1973 спілка розпалася.
 
ЧленМелетинський редколегіїбув членом 1969) і головний редактор (з 1989)редколегії серій «Дослідження з фольклору і міфології Сходу» і «Казки і міфи народів Сходу» (випускаютьсяз Головною1969 редакцієюі східноїїї літературиголовним видавництва «Наука»;редактором з 1994 — Видавнича фірма «Східна література»)1989. Був членом Товариства з дослідження оповідного фольклору Фінляндії і італійської Міжнародної асоціації з семіотики. В 1971 році став лауреатом Міжнародної премії Пітре за найкращу роботу з фольклористики («Міфи народів світу»), хоча на церемонію нагородження його не було випущено з СРСР. В 1987 його дружина померла, Єлеазар Мелетинський одружився на поетиесіпоетесі Олені Кумпан.
 
З 1987 року читав лекції в університетах Канади, Італії, Японії, Бразилії, Ізраїлю, виступав на міжнародних конгресах з фольклористики, порівняльного літературознавства, медієвістики і семіотики. З 1989 по 1994 рік Мелетинський був професором нa кафедрі історії та теорії світової культури філософського факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|МДУ ім. М. В. Ломоносова]]. ЗВ 19871988 роккувступив читавдо лекціїгромадської ворганізації університетахінтелегенції Канади,"Московська Італії,трибуна". Японії,В Бразилії,1990 Ізраїлю,здобув виступавДержавну напремію міжнароднихСРСР конгресахза звнесок фольклористики,в порівняльногоенциклопедію літературознавства,"Міфи медієвістикинародів і семіотикисвіту".
 
На початку 1992 року очолив Інститут вищих гуманітарних досліджень РДГУ. Віддав багато сил і часу реалізації закладених в нього ідей розвитку раціонального гуманітарного знання, широких компаративних і типологічних досліджень культурних традицій, ліквідації розриву між науковим і педагогічним процесами. В РДГУ він читав курс лекцій з порівняльної міфології та історичної поетики, керував роботою наукових семінарів і створюваними тут колективними працями,. бувУ головним1991 редакторомзаснував журналужурнал «Arbor mundi» («Світове древо»), який випускається Інститутом вищих гуманітарних досліджень з 1992 року, став його головним редактором. Значний інтерес у 1990-і звертав на російську літературу (Пушкіна та Достоєвського),. З 1997 - член редакційно-видавничої ради РДГУ.
 
Помер 16 грудня 2005 року.
 
== Основні праці ==
Рядок 34:
 
== Погляди ==
Чільне місце в науковому доробку Єлеазара Мелетинського належить дослідженням з міфології. В міфах він вбачав витоки усного фольклору, архаїчних мотивів і сюжетів літератури.
<br />
 
Мелетинський виділяв рисами міфу олюднення навколишньої природи, ототожнення суб'єкта і об'єкта, предмета і знака, речі та її атрибутів, частини й цілого, поділ на подвійні протилежності, що відбувається через увагу до чуттєвих якостей, а не внутрішніх властивостей. В міфі відбувається уявне подолання протилежностей за допомогою трансформації предметів і діянь героїв, що поєднують протиставлені стани і характеристики. У міфі незрозуміле й невідоме пояснюється через зрозуміле та відоме, отже міф завжди наповнений символами та логічно побудований, щоб пояснювати влаштування світу. Дослідник заперечував, що ритуал передує міфу та зумовлює його зміст, відстоюючи думку про вираження в ритуалі міфу, про походження танцю з наслідування рухів тотемних тварин, співу - з їх шанування, казок - з обрядів ініціації, де розігрувалися міфи. Словесний фольклор Мелетинський вважав головною формою побутування міфології.
 
== Джерела ==