Вікіпедія

Петербурзька академія мистецтв: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
396 216 редагувань
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Немає опису редагування
Рядок 12:
|розташування =
|координати = {{coord|59|56|15.04|N|30|17|24.79|E|scale:100000|display=inline,title}}
|конфесія =
|єпархія =
|орденська приналежність =
|тип монастиря =
|тип будівлі = художня академія
|архітектурний стиль = [[класицизм]]
|автор проекту =Жак-Франсуа Блондель, переробки  — [[Кокорінов Олександр Філіпович]] та [[Валлєн Деламот]] (головний фасад)
|будівельник =
|засновник = Шувалов Іван Іванович
|перша згадка = 1757  р.
|заснування =
|основні дати = 1764, 1773-1788 1773—1788 рр.
|скасований =
|початок будівництва =
|завершення будівництва = добудови в 19 ст.
|будівлі = академічна церква, академічний театр, академічна бібліотека, академічний музей, колона в саду,
|прибудови =
|відомі мешканці =
|реліквії =
|настоятель =
|стан = задовільний
|сайт =
|Commons =
|розмір карти країни = <!-- для відключення карти розмір карти країни = 0 -->
}}
Рядок 42:
 
== Історія виникнення ==
[[файл:Жак-Франсуа Блондель. Проект Академии художеств для Москвы.jpg|thumb|300px|міні|ліворуч|200рх|Жак-Франсуа Блондель. Проект Академії мистецтв для Москви, замовлений І.&nbsp;І. &nbsp;Шуваловим, фасад. Перероблений для Петербурга.]]
[[Файл:Ivan Shuvalov by F.Rokotov (1760, Hermitage).jpg|міні|праворуч|200пкс|Худ. Ф. Рокотов. Граф І.&nbsp;І.&nbsp;Шувалов. Ермітаж.]]
 
Рядок 95:
* графа Г.&nbsp;В.&nbsp;Орлова
* графа В.&nbsp;В.&nbsp;Мусіна-Пушкіна-Брюса
* графа Н.&nbsp;А.&nbsp;Кушелєва-Безбородко тощо. Остання збірка мала надзвичайне значення, бо формувалася в Парижі, де купували картини сучасних французьких майстрів. Родич Олександра Безбородко, українця за походженням, Н.&nbsp;А. &nbsp;Кушелєв мав в своїй збірці твори [[Барбізонська школа|Барбізонської школи]] і картини [[Ежен Делакруа|Ежена Делакруа]], які не купували навіть для Імператорського [[Ермітаж]]у. Учні Академії, не виїжджаючи до Парижа, мали змогу бачити твори новітніх мистецьких течій Франції, провідного мистецького центру 19 століття.
 
Досить цікавою була і колекція старих майстрів Європи Кушелєва-Безбородко, де були
Рядок 112:
[[12 квітня]] [[1918]] року указом [[Рада народних комісарів РРФСР|Раднаркому]] Академія мистецтв була повністю скасована, а академічний музей перестав функціонувати. Вище художнє училище при Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі в 1918 році перетворено в Петроградські державні вільні художньо-навчальні майстерні, у 1921 році перейменовано в Петроградські державні художньо-навчальні майстерні при відтвореній Академії мистецтв, в 1928 році перетворені у Вищий художньо-технічний інститут ([[ВХУТЕІН]]). У 1930 році ВХУТЕІН реорганізований в Інститут пролетарського образотворчого мистецтва (ІНПІІ). У 1932&nbsp;р. ІНПІІ був перетворений в Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури, якому в [[1944]] році було присвоєно ім'я [[Рєпін Ілля Юхимович|Іллі Юхимовича Рєпіна]]. Назва зберігалася до 1990-х років, коли заклад був перетворений у [[Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна]].
 
Про перший етап дивацький реформ у колишній академії сповіщав В. Костін у власних спогадах<ref>«Панорама искусств», № &nbsp;9, М., «Советский художник», 1986, с. 118</ref>. Молодий кореспондент газети «Комсомольская правда», В. Костін сам тоді діяв в дусі рреволюційний перетворень (скасувати все старе, замініти на нове). Йому надіслали матеріали про Ленінградський інститут пролетарського мистецтв у Москву. В них сповіщали про реорганізації в колишній академії мистецтв. Директор пролетарського інституту Маслов сприяв знищенню музея академії з його копіями скульптур доби [[Античність|античності]], [[відродження]] на французького 18 століття. Коштовний [[живопис]] старих майстрів країн Західної Європи встигли вивезти у Державний [[Ермітаж]], де згуртувались науковці і носії високої культури, далекі від безглуздого бажання нищити все старе тільки за те, що воно нещодавно було царським.
 
В. Костін разом із Решетовим створили гострий [[фейлетон]] «Ваня Дилдін керує мистецтвом», де засудили незграбність реформ директора Маслова, котрий перетворив колишню академію на просту майстерню зі створення революційних гасел для [[завод]]ів і фабрик міста<ref>«Панорама искусств», № &nbsp;9, М., «Советский художник», 1986, с. 118</ref> . Редактор газети теж діяв в дусі часу. Він подзвонив у відпопідний радянський заклад&nbsp;— - прокуратуру...прокуратуру… Вже ввечері того ж дня Маслов був [[арешт]]ований і проти нього розпочато слідство<ref>«Панорама искусств», № &nbsp;9, М., «Советский художник», 1986, с. 118</ref>. Ніхто не думав, що їх дії &nbsp;— типовий [[донос]], що для незграбного директора досить позбавлення посади, а не покарання у в'язниці. Скрізь панував [[непрофесіоналізм]] з драматичними для доль людей наслідками.
 
== Значення ==
Рядок 124:
1933 у Ленінграді організовано Всеросійську академію мистецтв, яка мала функції переважно навчальної установи. В 1947 Академію мистецтв перетворено у вищу наукову установу&nbsp;— [[Академія мистецтв СРСР|Академію мистецтв СРСР]] (знаходиться у [[Москва|Москві]]).
 
== Історичні зображення академії ==
 
[[Файл:Accademia Imperiale delle Arti-San Pietroburgo.jpg|міні|центр|300пкс|петербурзька академія мистецтв і набережна з єгипетськими сфінксами, фото кінця 19 ст.]]
Рядок 146:
У приміщенні академії знаходиться [[Музей-квартира Тараса Шевченка]], де можна оглянути меморіальну майстерню, художні роботи Шевченка, прижиттєві видання, приватні речі Шевченка, численну літературу з [[Шевченкіана|Шевченкіани]]. У цій квартирі Шевченко проживав в останні роки свого життя, тут 10 березня 1861 року він помер.
 
* Український меценат А.&nbsp;І.&nbsp;Дмитренко передав у дар музею Тараса Шевченка Академії Мистецтв ([[Санкт-Петербург]]) бюст українського художника [[Сошенко Іван Максимович|Івана Сошенка]] роботи [[Микола Шматько|Миколи Шматька]].<ref>[http://kingofmarble-shmatko.com/ru_vers/w153z.html Український художник Сошенко І. М. 1807–18761807—1876 (Каррарський мармур 0,35x0,35x0,60)]</ref><ref>[http://www.youtube.com/watch?v=QpvkATyFjaU У дарунок Петербурзькому музею Тараса Шевченка, в Академії Мистецтв передали погруддя Івана Сошенка.]</ref>
 
== Див. також ==
Рядок 164:
* [[Мартос Іван Петрович]]
* [[Кіпренський Орест Адамович]]
* [[Брюллов Карл Павлович]]
* [[Рєпін Ілля Юхимович]]
* [[Врубель Михайло Олександрович]]
Рядок 173:
 
 
== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Академія_мистецтв_імператорська Академія мистецтв імператорська] // [[ВУЕ]]
{{Портал|Мистецтво|Музеї}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Петербурзька_академія_мистецтв