Вікіпедія

Інтернет: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Myrczyk (обговорення | внесок)
3457 редагувань
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 2:
[[Файл:Поширення Інтернет-шлюзів.png|thumb|250px|right|Кількість точок доступу до мережі Інтернет на 10000 жителів]]
[[Файл:InternetPenetrationWorldMap.svg|thumb|250px|right|Кількість користувачів Інтернету у відсотках від населення країни (2015 р.)]]
'''Інтерне́т''' (від {{lang-en|Internet}}); іноді&nbsp;'''Міжмере́жжя'''<ref>[http://www.science-community.org/ru/node/13707 Велика Сіть (Інтернет, Міжмережжя) як певне філософське узагальнення поняття Великий Степ], [https://web.archive.org/web/20140322103548/http://www.academy.gov.ua/news/news_2011/doc/ppt/news_2011_11_11_1_Present_Karpilovska_E_A.ppt Є. А. КАРПІЛОВСЬКА ТЕНДЕНЦІЇ ОНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [http://mova.dn.ua/naukovi-proekti/19-innovatsijni-protsesi-v-leksikoni/271------------sp-23760681.html КАРПІЛОВСЬКА Є. А. СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СЛОВОТВОРЧИХ РЕСУРСІВ МОВИ: СВОЄ І ЗАСВОЄНЕ], [http://inf.oa.edu.ua/dopovid/udud.pdf Марія Удуд МЕРЕЖА ЯК СУЧАСНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131228065638/http://inf.oa.edu.ua/dopovid/udud.pdf |date=28 грудень 2013 }}</ref>&nbsp;— всесвітня система сполучених [[Телекомунікаційна мережа|комп'ютерних мереж]], що базуються на [[TCP/IP|комплекті Інтернет-протоколів]]. Інтернет також називають мережею мереж, бо він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, [[Оптоволокно|оптичних]] і [[Бездротова мережа|бездротових технологій]]. Міжмережжя становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, як-от взаємопов'язані гіпертекстові документи [[Всесвітнє павутиння|Всесвітнього павутиння]] (World Wide Web&nbsp;— WWW) та [[електронна пошта]].
 
== Назва ==
Рядок 49:
Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, [[Фідонет]], залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керівного центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.
 
[[1998]] року [[Папа Римський]] [[Іван Павло II|Іоанн Павло II]] заснував [[Міжнародний день інтернету]], який щорічно святкується [[4 квітня]]<ref>Сайт «Українські Національні Новини»: [http://www.unn.com.ua/ua/news/667859-sogodni-–-migenarodniy-den-internetu/ 4 квітня&nbsp;— Міжнародний день інтернету]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, в Україні з 2001 року «[[День Інтернету]]» відмічається щорічно 14 грудня<ref>Сайт «Неофіційна газета Київського університету»: [http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=2 14 грудня&nbsp;— день Інтернету]</ref>.
 
У наш час Інтернет став доступним не лише через [[Комп'ютерна мережа|комп'ютерні мережі]], але й через [[супутник зв'язку|супутники зв'язку]], [[Радіоканал (канал передачі даних)|радіосигнали]], [[кабельне телебачення]], [[Публічна телефонна мережа|телефонні лінії]], мережі [[стільниковий зв'язок|стільникового зв'язку]], спеціальні [[Оптоволокно|оптико-волоконні лінії]] і [[Електрична мережа|електропроводи]]. [[Всесвітнє павутиння|Всесвітня мережа]] стала невід'ємною частиною життя у розвинутих країнах, та країнах, що розвиваються.
Рядок 256:
У липні [[2011]] року китайським урядом було видано нові постанови, які вимагають від кафе, пабів, книгарень та готелів Пекіну встановити програмне забезпечення&nbsp;— для відстеження дій відвідувачів, які вирішили скористатися [[Wi-Fi|WiFi]]-інтернетом. У разі невиконання цих вимог обумовлено штраф у $2300 або позбавлення ліцензії на ведення бізнесу. Вартість самого програмного забезпечення становить близько $3100. Подібна стратегія, а також ціна програмного пакету, змусила власників багатьох пекінських закладів відмовитися від надання своїм відвідувачам послуги безкоштовного WiFi<ref>{{cite journal |url=http://www.nytimes.com/2011/07/26/world/asia/26china.html |journal=New York Times |author=Jacobs A. |title=China Steps Up Web Monitoring, Driving Many Wi-Fi Users Away |date=25.07.2011}}</ref>.
 
Як відомо, Китай&nbsp;— світовий лідер із цензурування всесвітньої мережі. Крім закриття більше, ніж мільйона порнографічних сайтів, під повною або частковою забороною опинилося декілька надзвичайно популярних ресурсів&nbsp;— зокрема соціальна мережа [[Facebook]], сервіс мікроблогів [[Твіттер|Twitter]] та відеохостинг [[YouTube]]<ref>[{{Cite web |url=http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/2977 |title=У Китаї черговий раз посилять інтернет-цензуру] |accessdate=6 квітень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111108043107/http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/2977 |archivedate=8 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Північна Корея ===
Рядок 302:
У регіональному розподілі користувачів зі значним відривом лідирує [[Київ]], на який припало 60,14&nbsp;% усіх користувачів Інтернету в Україні. Далі йдуть [[Одеса]] (5,14&nbsp;%), [[Харків]] (5,39&nbsp;%), [[Дніпро (місто)|Дніпро]] (4,92&nbsp;%), [[Донецьк]] (4,82&nbsp;%), [[Львів]] (2,83&nbsp;%), [[Автономна Республіка Крим|Крим]] (2,80&nbsp;%), [[Запоріжжя]] (1,80&nbsp;%). Сумарна частка цих регіонів становила 24,9&nbsp;%. На решту регіонів України припало 13,26&nbsp;% користувачів.
 
Аутсайдерами за рівнем проникнення Інтернету згідно з даними березня 2009 року були [[Луцьк]] (0,18&nbsp;%), [[Житомир]] (0,21&nbsp;%), [[Чернівці]] (0,32&nbsp;%) і [[Закарпаття]] (0,31&nbsp;%)<ref>[{{Cite web |url=http://www.reactor.org.ua/news/623-5.html |title=Кількість користувачів Інтернету в Україні зросла до 12 мільйонів (reactor.org.ua, 6 квітня 2009)] |accessdate=20 червень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090429095441/http://www.reactor.org.ua/news/623-5.html |archivedate=29 квітень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Станом на початок 2009 року в домені України '''[[.ua]]''' (включно з доменами другого, третього і&nbsp;т.&nbsp;д. рівнів) зареєстровано {{s|390 197}} імен<ref>http://www.hostmaster.net.ua/news/?pr20090112</ref>.
Рядок 364:
* [https://web.archive.org/web/20040726000834/http://www.glreach.com/globstats/index.php3 Статистика Інтернету за мовами]
* [http://www.alexa.com/site/ds/top_500 Найпопулярніші ресурси Всесвітньої павутини за даними «Alexa»]
* [https://web.archive.org/web/20080611205608/http://www.lii.org/ «Рубрикатор» Всесвітньої павутини «lii.org&nbsp;— Librarians' Internet Index» («Інтернет-показчик бібліотекарів»)]
 
=== Історія ===
* [http://ru.arf.ru/Svid/iga_app.html Грудень 1990-го. Реєстраційний запис першого українського вузла Інтернет у домені.su]
* [https://web.archive.org/web/20090904070304/http://doc-films.com/tech/30-discovery-download-the-true-story-of-the-internet.html Документальний фільм «Завантаження&nbsp;— правдива історія Інтернету»]
* [http://www.hostmaster.net.ua/?about3 Історія розвитку вітчизняного Інтернету]
* [http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/TheProject.html Архів першого у світі веб-сайту]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Інтернет