Ересунн: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) доповнення |
Batsv (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 32:
На берегах Ересунна розташовані два великих міста — [[Копенгаген]] і [[Мальме]], пов'язані одне з одним [[Ересуннський міст|Ересуннським мостом]], що складається з безпосередньо моста і тунелю, які з'єднуються на штучному острівці [[Пебергольм]]. Міст через Ересунн був урочисто введений в дію [[1 липня]] [[2000]] року, [[Король Швеції|королем Швеції]] [[Карл XVI Густав|Карлом XVI Густавом]] і королевою Данії [[Маргрете II]].
== Історія ==
[[Файл:Helsingör Kronborg slot IMG 6985 ID dk 217-70554-1.JPG|thumb|right|275px|Замок [[Кронборг]] розташований на крайньому північному сході острова Зеландія в найвужчому місці протоки Ересунн]]
Політичний контроль над протокою Ересунн був важливим питанням в історії Данії та Швеції. Данія зберігала військовий контроль над прибережною фортецею [[Кронборг]] у Гельсінгері на західній стороні і фортецею Кернан у Гельсінгборгу на сході, поки східний берег не був переданий Швеції 1658 року на підставі [[Роскілльський мир|Роскільського договору]]. Обидві фортеці розташовані там, де протока має ширину 4 кілометри.
У 1429 році король [[Ерік Померанський]] ввів зундське мито, яке діяло більше чотирьох століть, аж до 1857 року. Тоді транзитні збори на використання водних шляхів, доріг, мостів і переходів були прийнятим способом оподаткування, що могло становити велику частину доходу держави. Зундське мито залишалося найважливішим джерелом доходу для данської корони протягом декількох століть, що робило данських королів відносно незалежними від Таємної ради Данії та аристократії.
Щоб бути незалежною від Ересунна, Швеція здійснила два великі проекти — заснувала [[Гетеборг]] 1621 року та побудувала [[Гета-канал]] (1810—1832 роки).
Копенгагенська конвенція 1857 року скасувала мито і зробила данські протоки міжнародним водним шляхом.
== Межі ==
| |||