Астрід Ліндґрен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 52:
Через рік те саме видавництво знов оголосило конкурс, і Астрід Ліндгрен подала на нього відхилений рукопис. Він отримав першу премію. Це була «Пеппі Довга панчоха». Книжку видали, і вона мала великий успіх — на сьогодні її перекладено понад шістдесятьма мовами світу, серед них і українською.
Астрід Ліндгрен створила за своє життя понад сорок повістей і стільки ж так званих «Книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій, — ці книжки призначені для найменших читачів. Твори її можна поділити на дві групи. Одна — повісті з казковим сюжетом або такі, де дія відбувається у світі, створеному уявою їхніх героїв, як та ж «Пеппі Довга панчоха», чи «Малий і Карлсон, що живе на даху», чи «[[Міо, мій Міо (повість)|Міо, мій Міо]]», чи «<nowiki/>[[Брати Лев’яче Серце|Брати Лев'яче Серце]]<nowiki/>». Друга — реалістичні твори, такі як «Расмус-волоцюга» або три повісті про [[Знаменитий детектив Блюмквіст|Калле Блюмквіста]]. Це пригодницькі твори. їхні герої — звичайні діти з малого містечка, веселі, дотепні, винахідливі, часом здатні на нерозважні вчинки, але й спроможні стати в обороні справедливості проти підступів і навіть злочинів.<ref>[http://ae-lib.org.ua/texts/seniuk__lindgren__ua.htm Ольга Сенюк. Пригодницький світ дитинства у творах Астрід Ліндгрен]</ref>
== Популярність і авторитет ==
Рядок 73:
* 1945 – ''Черстін і я''
* 1946 – ''Пеппі сідає на корабель''
* 1946 – ''[[Знаменитий детектив Блюмквіст]]''
* 1947 – [[Ми всі з Гамірного|''Ми всі з Гамірного'']]
* 1948 – ''Пеппі Довгапанчоха в Південних морях''
Рядок 94:
* 1961 – ''Лотта з Бешкетної вулиці''
* 1962 – ''Карлсон прилітає знову''
* 1963 – ''[[Еміль з Льонеберґи|Пригоди Еміля з Льонеберґи]]''
* 1964 – ''Ми - на острові Сальткрокан''
* 1966 – ''Нові витівки Еміля з Льонеберґи''
| |||