Жозеф Бальзамо: відмінності між версіями

|назва = Жозеф Бальзамо

|назва_оригіналу = Joseph Balsamo

|автор = [[Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]

|ілюстрації =

|сторінки =

|isbn =

|наступний_твір = «[[Намисто королеви (роман)|Намисто королеви]]»

|тираж =

}}

'''«Жо́зеф Бальзамо́»''' ({{lang-fr|«Joseph Balsamo»}}) — історико-біографічний роман [[Александр Дюма (батько)|Александра Дюма]] (батька), написаний у 1846—1849 роках у співавторстві з [[Огюст Маке|Огюстом Маке]]. Виданий у 1853 році. Є першим твором тетралогії «[[Записки лікаря]]», до якої також входять романи «[[Намисто королеви (роман)|Намисто королеви]]», «[[Анж Піту]]», «[[Графиня де Шарні]]». Роман описує життя відомого містика [[Граф Каліостро|графа Каліостро]] через призму історичних подій доби [[Просвітництво|Просвітництва]].

 

== Сюжет ==

Одна з [[Масонська Ложа|масонських лож]]&nbsp;— [[ілюмінати]]&nbsp;— приймає до своїх лав нового члена, який виявляється тим лідером, на якого очікували століттями. У своїй промові він окреслює програму таємного товариства&nbsp;— повалення монархічного режиму по всій Європі, яке почнеться з Франції. Цей лідер за різних обставин називає себе то Ашаратом, то Жозефом Бальзамо, то графом Феніксом. Він стверджує, що живе багато тисяч років, а своїми знаннями зобов'язаний [[Алхімія|вчителю-алхіміку]] Альтотасу. Мандрує він у кареті разом зі старцем і молодою дружиною-італійкою Лоренцою. Під час мандрівки Альтотас нагадує учню, що до старого наближається природна смерть, від якої його може врятувати лише еліксир безсмертя. Тим часом Лоренца тікає, про це чоловіка сповіщає випадковий перехожий&nbsp;— юнак на ім'я Жильбер<ref name=ЖБ>''Александр Дюма'' Жозеф Бальзамо.&nbsp;— Альфа-книга, 2010.{{ref-ru}}</ref>.

Жозеф Бальзамо зупиняється на ночівлю в замку Таверне, в якому Жильбер живе бідним нахлібником. Замок насправді виявляється халупою скупого барона, чиє життя прикрашає тільки дочка-красуня Андреа. Жильбер закоханий у панну, однак вона зверхньо нехтує будь-якими знаками уваги з його боку. Після вечері Жозеф Бальзамо вводить Андреа у стан [[гіпноз]]у («магнетичний сон»), під час якого виявляється її талан [[Ясновидіння|ясновидиці]]. Дівчина несвідомо пророкує наближення впливової особи. Наступного ранку до замку завітала дофіна [[Марія-Антуанетта]], що прямує до свого [[Людовик XVI|нареченого]] в Париж. У її почті син барона і брат Андреа Філіпп. Марія-Антуанетта наполягає на зустрічі з Бальзамо, який передбачає їй страшну долю і зникає. Незважаючи на лихі передчуття, дофіна бере із собою барона, Андреа і Філіппа. Жильбера кидають напризволяще<ref name=ЖБ></ref>.

 

 

Роман завершується сценою смерті Людовика XV і вигнання мадам дю Баррі, за якою спостерігають «другорядні» персонажі&nbsp;— філософ Руссо і лікар [[Жан-Поль Марат]]&nbsp;— провісники нової доби в історії Франції<ref name=ЖБ></ref>.

 

== Аналіз твору ==