Всесвітнє павутиння: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Myrczyk (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Myrczyk (обговорення | внесок)
→‎Історія: Виправлено відповідно до назви статті.
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 22:
== Історія ==
[[Файл:First Web Server.jpg|міні|На цьому комп'ютері [[Тім Бернерс-Лі|Тімом Бернерсом-Лі]] було запущено першу програму веб-сервера, створену ним же]]
Розробниками технології всесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння вважаються [[Тім Бернерс-Лі]] і [[Роберт Кайо]]<ref>{{cite web|url=http://info.cern.ch/Proposal.html|title=cern.info.ch – Tim Berners-Lee's proposal|publisher=Info.cern.ch|accessdate=2011-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6He6yuOb3?url=http://info.cern.ch/Proposal.html|archivedate=2013-06-25|deadurl=no}}</ref>. Тім Бернерс-Лі є автором технологій [[HTTP]], [[Уніфікований ідентифікатор ресурсів|URI]]/[[Уніфікований локатор ресурсів|URL]] та [[HTML]]. У 1980—1981 роках він працював у [[CERN|Європейській організації з ядерних досліджень]] ({{lang-fr|conseil européen pour la recherche nucléaire}}, {{lang-fr2|[[CERN]]}}) консультантом з програмного забезпечення. Саме там він для власних потреб написав програму «Енквайр» ({{lang-en|«Enquire»}}, можна вільно перекласти як «Дізнавач»), яка використовувала випадкові асоціації для зберігання даних та заклала концептуальну основу для ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння.
 
1984 року він отримав стипендію в CERN і зайнявся там розробкою розподілених систем для збору наукових даних. У цей час він працював над системою «FASTBUS» і розробив свою систему RPC ({{lang-en|Remote Procedure Call}}&nbsp;— віддалений виклик процедури'').
 
[[12 березня]] [[1989]] року, працюючи в CERN над внутрішньою системою обміну документів ENQUIRE, Бернерс-Лі запропонував глобальний [[гіпертекст]]овий проект, нині відомий як ВсесвітняВсесвітнє павутинапавутиння. Аналогічна пропозиція незалежно від Тіма Бернерса-Лі була висунута у тому ж році іншим працівником CERN Робертом Кайо У 1990 році це привело до спільної пропозиції цієї технології. Проект було затверджено і реалізовано. Проект мав на увазі публікацію [[гіпертекст]]ових документів, зв'язаних між собою [[гіперпосилання]]ми, що полегшило б пошук і консолідацію інформації для вчених CERN.
 
З 1991 по 1993 рік Тім Бернерс-Лі продовжував роботу над ВсесвітньоюВсесвітнім павутиноюпавутинням. Він збирав відгуки від користувачів і координував роботу Павутинитенет. Тоді він разом з помічниками вперше запропонував для широкого обговорення свої перші специфікації: ідентифікатори [[Уніфікований ідентифікатор ресурсів|URI]], протокол [[HTTP]] і мову [[HTML]], технології, без яких уже неможливо уявити сучасний Інтернет. Все ж, офіційно роком народження ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння вважається 1989 рік.
 
У рамках проекту Бернерс-Лі написав перший у світі [[веб-сервер]], що мав назву «[[CERN httpd|httpd]]», і перший у світі [[HTML|гіпертекстовий]] [[браузер|веб-браузер]], що мав назву «WorldWideWeb». Цей браузер був одночасно і [[WYSIWYG]]-редактором (скорочено від {{lang-en|what you see is what you get}}&nbsp;— що бачиш, те й отримаєш), його розроблення було розпочате у жовтні 1990 року, а завершене у грудні того ж року. Програма працювала у середовищі [[NeXTSTEP|NeXTStep]] й почала поширюватись Інтернетом влітку 1991 року.
Рядок 36:
Майк Сендалл купив у той час комп’ютер «NeXT cube» для того, щоб зрозуміти, у чому полягають особливості його архітектури, та віддає його згодом Тіму Бернерсу-Лі. Завдяки досконалості програмної системи «NeXT cube» Тім написав прототип, що ілюстрував основні положення проекту, за декілька місяців. Це був вражаючий результат: прототип пропонував користувачам, крім іншого, такі розвинені можливості, як WYSIWYG browsing/authoring!… Під час однієї із сесій спільних обговорень проекту в кафетерії ЦЕРНа ми з Тімом спробували підібрати «зачіпляючу» назву ({{lang-en|catching name}}) для системи яка створювалась. Єдине, на чому я наполягав, це щоб назва не була черговий раз видобута все з тієї ж грецької міфології. Тім запропонував «world wide web». Все у цій назві мені зразу сподобалось, лише важко вимовляється французькою|40}}
 
Перший у світі веб-сайт був розміщений Бернерсом-Лі [[6 серпня]] [[1991]] року на першому [[веб-сервер]]і, що був доступний за адресою <nowiki>http://info.cern.ch/</nowiki><ref>[http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/News/9201.html What's new in '92]&nbsp;— архівна копія</ref>. Ресурс визначав поняття «''ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння''», містив інструкції із встановлення веб-сервера, використання браузера тощо. Цей сайт також був першим у світі [[Веб-каталог|інтернет-каталогом]], тому що згодом Тім Бернерс-Лі розмістив і підтримував там список посилань на інші сайти.
 
На першому фото, опублікованомуопублікованім у ВсесвітнійВсесвітньому павутиніпавутинні, був зображений пародійний [[філк]]-гурт «[[Les Horribles Cernettes]]» (у перекладі з французької&nbsp;— «Страшненькі дівчатка з CERN»)<ref>[http://musiclub.web.cern.ch/MusiClub/bands/cernettes/firstband.html LHC: The first band on the web]</ref>. Тім Бернес-Лі попросив у лідера гурту відскановані світлини після музичного фестивалю «CERN hardronic festival».
 
І все ж теоретичні основи вебу були закладені значно раніше від Бернерса-Лі. Ще [[1945]] року [[Веннівер Буш]] розробив концепцію [[Memex]] (поєднання {{lang-en|memory}} та {{lang-en|index}})<ref name="Buckland">{{стаття |автор = ''Michael Buckland'' |заголовок = Emanuel Goldberg, Electronic Document Retrieval, And Vannevar Bush's Memex |посилання = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/%28SICI%291097-4571%28199205%2943:4%3C284::AID-ASI3%3E3.0.CO;2-0/abstract |мова = en |видання = Journal of the American Society for Information Science |тип = журнал |рік = 1992 |том = 43 |номер = 4 |сторінки = 284–294 |doi = 10.1002/(SICI)1097-4571(199205)43:4<284::AID-ASI3>3.0.CO;2-0 |issn = 1532-2890}}</ref>, гіпотетичного прототипу гіпертекстової системи, допоміжних механічних засобів «розширення людської пам'яті». Memex&nbsp;— це пристрій, у якому людина зберігає усі свої книги й записи (а в ідеалі&nbsp;— і усі свої знання, що піддаються формальному опису) і який видає потрібну інформацію з достатньою швидкістю та гнучкістю. Пристрій є розширенням і доповненням до пам'яті людини. Бушем було також передбачене всеосяжне індексування текстів та мультимедійних ресурсів з можливістю швидкого пошуку потрібної інформації. Наступним значним кроком на шляху до ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння було створення [[гіпертекст]]у (поняття уведене [[Тед Нельсон|Тедом Нельсоном]] 1965 року)<ref>Theodor H. Nelson A File Structure for the Complex, the Changing and the Indeterminate // Proceedings of ACM National Conference, 1965.</ref>.
 
З 1994 року основну роботу з розвитку ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння взяв на себе [[W3C|консорціум ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння]] ({{lang-en|world wide web consortium}}, у скороченому запису {{lang-en2|W3C}}), заснований і очолюваний Тімом Бернерсом-Лі. Цей консорціум&nbsp;— організація, що розробляє і впроваджує технологічні стандарти для [[Інтернет]]у і ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння. Місія W3C: «Повністю розкрити потенціал ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння шляхом створення протоколів і принципів, що гарантують довготривалий розвиток Мережі». Два інші завдання консорціуму&nbsp;— забезпечити повну «інтернаціоналізацію Мережі» і зробити Мережу доступною для людей з обмеженими можливостями.
 
W3C розробляє для Інтернету єдині принципи і стандарти (носять назву «рекомендації», {{lang-en|W3C recommendations}}), котрі у подальшому запроваджуються виробниками програм і обладнання. Так досягається сумісність між програмними продуктами та апаратурою різних компаній, що робить Всесвітню мережу досконалішою, універсальнішою і зручнішою. Усі рекомендації консорціуму ВсесвітньоїВсесвітнього павутинипавутиння є відкритими, тобто є не захищеними патентами і можуть впроваджуватись будь-ким без усяких фінансових зобов'язань перед консорціумом.
 
== Проблеми та майбутній розвиток ==