Всесвітнє павутиння: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Myrczyk (обговорення | внесок) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Myrczyk (обговорення | внесок) →Історія: Виправлено відповідно до назви статті. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 22:
== Історія ==
[[Файл:First Web Server.jpg|міні|На цьому комп'ютері [[Тім Бернерс-Лі|Тімом Бернерсом-Лі]] було запущено першу програму веб-сервера, створену ним же]]
Розробниками технології
1984 року він отримав стипендію в CERN і зайнявся там розробкою розподілених систем для збору наукових даних. У цей час він працював над системою «FASTBUS» і розробив свою систему RPC ({{lang-en|Remote Procedure Call}} — віддалений виклик процедури'').
[[12 березня]] [[1989]] року, працюючи в CERN над внутрішньою системою обміну документів ENQUIRE, Бернерс-Лі запропонував глобальний [[гіпертекст]]овий проект, нині відомий як
З 1991 по 1993 рік Тім Бернерс-Лі продовжував роботу над
У рамках проекту Бернерс-Лі написав перший у світі [[веб-сервер]], що мав назву «[[CERN httpd|httpd]]», і перший у світі [[HTML|гіпертекстовий]] [[браузер|веб-браузер]], що мав назву «WorldWideWeb». Цей браузер був одночасно і [[WYSIWYG]]-редактором (скорочено від {{lang-en|what you see is what you get}} — що бачиш, те й отримаєш), його розроблення було розпочате у жовтні 1990 року, а завершене у грудні того ж року. Програма працювала у середовищі [[NeXTSTEP|NeXTStep]] й почала поширюватись Інтернетом влітку 1991 року.
Рядок 36:
Майк Сендалл купив у той час комп’ютер «NeXT cube» для того, щоб зрозуміти, у чому полягають особливості його архітектури, та віддає його згодом Тіму Бернерсу-Лі. Завдяки досконалості програмної системи «NeXT cube» Тім написав прототип, що ілюстрував основні положення проекту, за декілька місяців. Це був вражаючий результат: прототип пропонував користувачам, крім іншого, такі розвинені можливості, як WYSIWYG browsing/authoring!… Під час однієї із сесій спільних обговорень проекту в кафетерії ЦЕРНа ми з Тімом спробували підібрати «зачіпляючу» назву ({{lang-en|catching name}}) для системи яка створювалась. Єдине, на чому я наполягав, це щоб назва не була черговий раз видобута все з тієї ж грецької міфології. Тім запропонував «world wide web». Все у цій назві мені зразу сподобалось, лише важко вимовляється французькою|40}}
Перший у світі веб-сайт був розміщений Бернерсом-Лі [[6 серпня]] [[1991]] року на першому [[веб-сервер]]і, що був доступний за адресою <nowiki>http://info.cern.ch/</nowiki><ref>[http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/News/9201.html What's new in '92] — архівна копія</ref>. Ресурс визначав поняття «''
На першому фото,
І все ж теоретичні основи вебу були закладені значно раніше від Бернерса-Лі. Ще [[1945]] року [[Веннівер Буш]] розробив концепцію [[Memex]] (поєднання {{lang-en|memory}} та {{lang-en|index}})<ref name="Buckland">{{стаття |автор = ''Michael Buckland'' |заголовок = Emanuel Goldberg, Electronic Document Retrieval, And Vannevar Bush's Memex |посилання = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/%28SICI%291097-4571%28199205%2943:4%3C284::AID-ASI3%3E3.0.CO;2-0/abstract |мова = en |видання = Journal of the American Society for Information Science |тип = журнал |рік = 1992 |том = 43 |номер = 4 |сторінки = 284–294 |doi = 10.1002/(SICI)1097-4571(199205)43:4<284::AID-ASI3>3.0.CO;2-0 |issn = 1532-2890}}</ref>, гіпотетичного прототипу гіпертекстової системи, допоміжних механічних засобів «розширення людської пам'яті». Memex — це пристрій, у якому людина зберігає усі свої книги й записи (а в ідеалі — і усі свої знання, що піддаються формальному опису) і який видає потрібну інформацію з достатньою швидкістю та гнучкістю. Пристрій є розширенням і доповненням до пам'яті людини. Бушем було також передбачене всеосяжне індексування текстів та мультимедійних ресурсів з можливістю швидкого пошуку потрібної інформації. Наступним значним кроком на шляху до
З 1994 року основну роботу з розвитку
W3C розробляє для Інтернету єдині принципи і стандарти (носять назву «рекомендації», {{lang-en|W3C recommendations}}), котрі у подальшому запроваджуються виробниками програм і обладнання. Так досягається сумісність між програмними продуктами та апаратурою різних компаній, що робить Всесвітню мережу досконалішою, універсальнішою і зручнішою. Усі рекомендації консорціуму
== Проблеми та майбутній розвиток ==
|