Йоганн фон Менгден: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
стиль, правопис |
||
Рядок 56:
== Життєпис ==
Походив
Ймовірно був учасником Нішавської польсько-тевтонської війни 1431—1435 років. 1439 року призначається фогтом замку Каркус. 1442 року стає комтуром [[Таллінн|Ревеля]]. 1450 року обирається новим магістром Лівонського ордену.
1451 року на Вольмарському ландтазі було домовлено, що члени ризького капітулу мають носити орденський одяг й відповідно належати до Ордену. Невдовзі вступив у суперництво з ризьким архієпископом Сильвестром Стодешевером за владу над Ригою. Протистояння завершилося підписанням Кірхгольмського договору, за яким над Ригою встановлювався кондомінімум Лівонського ордену та Ризького архієпископства. 1453 року папа римський [[Миколай V]] затвердив цей договір. Після цього магістр фон Менгден вирішив також посилити владу
Невдовзі невдоволення Кірхгольмським договором висловив ризький магістрат, що звернувся до магістра. В свою чергу фон Менгден прибув до Риги, де зажадав від архієпископа Стодешера відмовитися від прав сюзерена на Ригу. Натомість Стодешер запропонував магістрату скасувати
Йоганн фон Менгден підтримав мирні ініціативи архієпископа з огляду на те, що вимушений був основні війська спрямувати на допомогу великому магістру Тевтонського
1457 року в Вольмарі було підписано 10-річне перемир'я між Ригою, Ризьким архієпископством і Лівонським орденом. Проте того ж року Павло, новий єпископ курляндський, відмовився вступати до Ордену, підтримавши Сильвестра Стодешера. 1459 року Людвіг фон Ерліхсгаузен на дяку за допомогу видав магістру фон Менгдену грамоту, за якою капітул Лівонського
У 1458 році почалися прикордонні конфлікти, викликані діями князя [[Олександр Васильович Чорторийський|Олександра Чорторийського]], намісника великого князя московського в Псковській республіці, який сплюндрував поселення естів. У відповідь лівонці 1459 року пограбували прикордонні землі Псковщини. Обопільні рейди відбувалися до 1460 року, що дозволило втрутитися в Лівонські справи Москві. За посередництва великого князя Московського Василя II у Пскові було укладено перемир'я на 5 років. Проте невдовзі його було порушено, внаслідок чого почалися нові напади на територію Ордену і псковської республіки. Зрештою 1463 року було укладено 9-річне перемир'я. Спроба представників Москви додати сюди пункт про сплату так званої юр'ївської данини виявилося невдалою (ця умова була
== Джерела ==
|