Відмінності між версіями «Йоганн фон Менгден»

правопис
(правопис)
Ймовірно був учасником Нішавської польсько-тевтонської війни 1431—1435 років. 1439 року призначається фогтом замку Каркус. 1442 року стає комтуром [[Таллінн|Ревеля]]. 1450 року обирається новим магістром Лівонського ордену.
 
1451 року на Вольмарському ландтазі було домовлено, що члени ризького капітулу мають носити орденський одяг й відповідно належитиналежати до Ордену. Невдовзі вступив у суперчництвосуперництво з ризьким архієпископом Сильвестром Стодешевером за владу над Ригою. Протистояння завершилося підписанням Кірхгольмського договору, за яким над Ригою встановлювався кондомінімум Лівонського ордену та Ризького архієпископства. 1453 року папа римський [[Миколай V]] затвердив цей договір. Після цього магістр фон Менгден вирішив також посилити владу ордена Ревельське, Езельське і Дерптське єпископства, проте наштовхнувся на спротив місцевих капітулів.
 
Невдовзі невдаволення Кірхгольмським договором висловив ризький магистрат, що звернувся до магістра. В свою чергу фон Менгден прибув до Риги, де зажадав від архієпископа Стодешера відмовивтися від прав сюзерена на Ригу. Натомість Стодешер запропонував магистрату скасувати Кірхольмьский договір ат передати Ризі 1/3 своїх володінь в Курляндському, Езельському і Семигальському єпископствах в обмін на визнання себе одноосібним сюзереном Риги. У 1454 році Кірхольмьский договор було скасовано, а між лицарями Ордену та рижанами почалися сутички за орденський замок в Ризі. Але вже напркиінці того ж року на ландтазі в Вольмарі архієпископ Стодешер і магістр фон Менгден відновили Кірхгольмський договір. Невдовзі магістр визнав усі землі Риги, окрім території навколо орденського замку, яку частково було збільшено.