|
|сайт =
}}
'''Франс Кордова''' ({{lang-fr|France Anne-Dominic Córdova}}; нар. 5 серпня 1947, [[Париж]], [[Франція]]) — американська астрофізик, діячка науки і вищої школи. З 2014 року директор [[Національний науковий фонд|Національного наукового фонду]]. Емерит-президентка [[Університет Пердью|Університету Пердью]] і емерит-канцлерка [[Університет Каліфорнії (Ріверсайд)|Каліфорнійського університету в Ріверсайді]], екс-віце-канцлерка [[Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі|Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі]], екс-шеф-вчена [[НАСА]], також працювала в [[Університет штату Пенсильванія|Університеті штату Пенсильванія]] і Лос-Аламоській національній лабораторії, заслужена професорка, National Associate of the National Academies.
== Біографія ==
Латиноамериканка. Виросла в Каліфорнії в багатодітній родині - — старшою з 12 дітей; батько - — мексикано-американець Фредерік Кордова, мати - — ірландка-американка Джоан Макгіннес; сім'я повернулася з Європи в США в 1953 році<ref>[https://info.umkc.edu/unews/celebrating-women-in-stem-dr-france-a-cordova/ Celebrating Women in STEM: Dr. France A. Córdova - — University News |<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>.
Закінчивши Стенфордський університет (бакалавр англійської мови ''cum laude'', 1969), зайнялася журналістикою, співпрацювала в ''LA Times''. У 1979 році отримала ступінь доктора філософії з фізики в Каліфорнійському технологічному інституті, перед тим попрацювавши там і в MIT. Потім працювала астрофізиком в [[Лос-Аламоська національна лабораторія|Лос-Аламоській національній лабораторії]], досліджуючи білі карлики і пульсари, досягла там посади заступника груп-лідера з астрономії та астрофізики (в 1988 році). Там же познайомилася з майбутнім чоловіком і вийшла заміж. У 1989-1993 1989—1993 рр. професорка і завідувачка кафедри астрономії та астрофізики Університету штату Пенсильванія.
У 1993-1996 1993—1996 рр. шеф-вчена НАСА, наймолодша і перша жінка на цій посаді. З 1997 року професорка фізики і віце-канцлерка з досліджень Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, а з 2002 року канцлерка Каліфорнійського університету в Ріверсайді. З 2007 року президентка Університету Пердью, з 2012 року емерит-президентка.
Була головою Ради регентів [[Смітсонівська установа|Смітсонівського інституту]] (з 2012, член з 2009), піклувальницею Клініки Майо, членом Національної наукової ради, входила до ради директорів {{iw|Science Applications International Corporation}}. Член Американської академії мистецтв і наук, фелло Американської асоціації сприяння розвитку науки і {{iw|Association for Women in Science}}.
Відзначена вищою відзнакою [[НАСА]] - — медаллю {{iw|NASA Distinguished Service Medal}} (1996), {{iw|Kilby International Award}} (2000), Distinguished Alumna Стенфорду (2007), Citation for Leadership and Achievement від Council for Scientific Society Presidents (2018), введена в Зал слави лідерства в STEM журналу US News (2018)<ref>https://www.usnews.com/news/stem-solutions/articles/2018-01-24/national-science-foundation-director-france-cordova-says-federal-funding-is-instrumental-to-scientific-discovery</ref>. Удостоєна кількох почесних докторських ступенів.
Опублікувала понад 150 наукових робіт.
Заміжня за ChristianКрістіаном J. FosterФостером, має двоє дітей.
== Посилання ==
| 