Максимовичівка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлення специфічних латинських знаків на коректні кириличні максимовичівки. Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 4:
Головний принцип цієї системи — збереження традиційного написання, але з позначенням умовними знаками зміненої вимови. Фактично це зводилось до таких правил:
* зберігається буква «'''[[ять|ѣ]]'''» (ять) (з читанням її як [i] або [ji]): ''ц<u>ѣ</u>лый, с<u>ѣ</u>веръ, въ битв<u>ѣ</u>, <u>ѣ</u>хати'';
* над іншими голосними, вимова яких також зазнала [[ікавізм]]у (змінилась на [i]), ставляться [[циркумфлекс|дашки]]: ''м<u>
** при цьому початкове '''ô''' означає не лише [i] на місці [[етимологія|етимологічного]] [o], але й [[протеза|протетичний]] звук [w], що утворився перед ним:
**'''и̂''' використовувалася для позначення [i] після [ts], що в староукраїнській і давньоруській графіці передавалася як '''и''': ''женци̂, очи̂'' (у сучасній орфографії ''женці, очі'');
* зберігається літера «'''[[ы]]'''» : ''сынъ'', але ''сила''; це було особливо корисно для деяких західних діалектів, де існує різниця у вимові [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|[ɨ]]] та [[Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття|[ɪ]]], хоча в більшості випадків літери '''і''', '''и''' та '''ы''' мали однакове читання (відповідали сучасному українському «'''и'''»), використання тієї чи іншої літери визначалось етимологічно;
| |||